Горили видають новий звук “чих”, щоб привернути увагу своїх доглядачів
Горили, що містяться у неволі, навчаються спілкуватися з людьми
Кілька років тому доктор Роберта Салмі, біологічний антрополог із зоопарку Атланти, помітила незвичайний звук, що долинав від горил. Коли наглядачі наближалися з їжею, горили широко відкривали рота і видавали театрально-драматичний звук, десь між кашлем та чханням, — “чих”.
Спочатку Салмі та наглядачі вважали це забавним, але незабаром зрозуміли, що чхання мало на меті щось більше, аніж просто смішити. Це був спосіб горил спілкуватися зі своїми людськими опікунами.
Горили у зоопарку чихають, аби отримати їжу
Щоб вивчити таку поведінку, Салмі разом із колегами провели експеримент за участі восьми західних рівнинних горил у зоопарку Атланти. Вони поставили відро винограду за межами вольєра тварин, посадили наглядача за межами клітки та дали наглядачеві відро з виноградом.
Більшість горил поводилися досить спокійно, коли їм показували або тільки виноград, або тільки наглядача. Однак вони чхали — і видавали інші звуки й робили певні рухи, щоб привернути увагу, — коли наглядач тримав їжу.
Половина горил чхали під час експерименту і продовжували видавати звук, доки наглядач не реагував. Горили ніколи не чхали у бік один одного, що свідчить про те, що такий звук призначений саме для людей.
Чхання — це рідкісна здатність серед тварин
Учені жодного разу не спостерігали, щоб горили чхали в дикій природі, що дає підстави припускати: тварини, що мешкають в умовах неволі, можуть навчитися видавати нові звуки. Це рідкісна здатність серед тварин. Більшість тварин обмежені вокалізацією, з якою вони народилися, але деякі примати, включно з горилами, шимпанзе й орангутангами, продемонстрували здатність вивчати нові вокалізми у неволі.
Чхання може бути формою вокального навчання
Висновки дослідження Салмі доповнюють зростаючий масив доказів можливості того, що примати можуть мати обмежені або середні здібності до вокального навчання. Вокальне навчання — це здатність вивчати нові вокалізації за допомогою імітації. Люди — найуспішніші учні з вокалу, але деякі тварини, як-от птахи і кити, теж мають таку здатність.
Інші мавпи також навчилися видавати нові звуки
Науковці зафіксували випадки, коли інші мавпи, що перебували у неволі, вчилися видавати нові звуки; це, наприклад, стосується шимпанзе й орангутангів. Скажімо, деякі шимпанзе навчилися імітувати людську мову, а деякі орангутанги навчилися видавати цілу низку вокалізацій, у тому числі свист і клацання.
Чхання — це спосіб горил просити їжу
Дослідники вважають, що горили почали чхати, аби привернути увагу своїх доглядачів. Вони могли збагнути, що звуки, пов’язані з хворобою, викликають у доглядачів певну реакцію, тож вони почали чхати, щоб попросити їжу.
Чхання — це складна поведінка
Чхання — це складна поведінка, яка включає як вокальні, так і фізичні компоненти. Горили широко відкривають рот, з силою видихають і іноді видають інші звуки, роблять певні рухи, як-от плескають у долоні, б’ють себе у груди і б’ють по вольєру.
Чхання — це соціальна поведінка
Чхання — це соціальна поведінка, спрямована на людей. Горили чхають тільки в присутності доглядачів і інших людей, але не один на одного. Це свідчить про те, що чхання — це спосіб, яким горили спілкуються з людьми.
Чхання — це набута поведінка
Чхання — це набута поведінка, яку не спостерігають у диких горил. Це свідчить про те, що горили здатні вивчати нові вокалізації та форми поведінки в умовах неволі.
Чхання може допомогти горилам адаптуватися до умов неволі
Чхання може допомогти горилам адаптуватися до непростих умов неволі. Навчившись спілкуватися зі своїми людськими опікунами, горили можуть задовольнити свої потреби й підвищити рівень свого добробуту.