Regimbartia attenuata: жук, що тікає від жаб
Вступ
Regimbartia attenuata, невеликий японський водяний жук, має надзвичайну здатність: він може втекти з травного тракту жаби, вийшовши живим і неушкодженим через анальний отвір жаби. Цей видатний подвиг задокументував еколог Шінджі Сугіура з Університету Кобе, який провів масштабні дослідження взаємовідносин хижак-жертва між R. attenuata та жабами.
Механізм втечі
Після того, як жаба проковтне R. attenuata, він залишається неактивним приблизно дві години. Потім він починає активно просуватися через травну систему жаби за допомогою своїх ніг. Цей рух стимулює клоачний сфінктер жаби, змушуючи її дефекувати та виводити жука. Весь процес втечі може тривати від шести хвилин до чотирьох годин.
Захисна стратегія
Сугіура висуває гіпотезу, що R. attenuata розвинув цей механізм втечі як захист від жаб, які є ненажерливими хижаками, що поїдають широкий спектр комах. Втікаючи з травного тракту жаби, жук уникає перетравлення та загибелі.
Фізіологічні адаптації
R. attenuata має кілька фізіологічних адаптацій, що сприяють його втечі. Його невеликий розмір і райдужне чорне забарвлення дозволяють йому легко пересуватися по травній системі жаби. Крім того, його ноги вкриті крихітними волосками, які допомагають йому чіплятися за стінки кишківника жаби та рухатися вперед.
Показники успішності втечі
Дослідження Сугіури показали, що R. attenuata має високий показник успішності втечі від жаб. У експериментах із Pelophylax nigromaculatus, поширеним видом жаби в Японії, понад 93% жуків змогли втекти через анальний отвір жаби. Подібні показники успішності спостерігалися ще у чотирьох видів жаб.
Вплив на хижаків жаб
Здатність R. attenuata тікати від жаб має потенційні наслідки для динаміки хижак-жертва між цими двома видами. Жаби можуть уникати поїдання R. attenuata, якщо вони знають про його здатність до втечі. З іншого боку, жаби можуть продовжувати поїдати жука, але з випадковою втратою їжі через втечу жука.
Інші механізми втечі жуків
R. attenuata – не єдиний вид жуків із незвичайними механізмами втечі. Наприклад, жуки-бомбардири можуть розбризкувати токсичний хімічний коктейль, коли їм загрожують, змушуючи хижаків випускати їх. Інші жуки можуть використовувати свої мандибули або ноги, щоб завдавати болю хижакам, відлякуючи їх від поїдання жука.
Майбутні дослідження
Дослідження Сугіури пролили світло на незвичайні здібності до втечі R. attenuata. Необхідні подальші дослідження, щоб вивчити конкретні механізми, задіяні у втечі жука, включаючи роль його ніг і стимуляцію клоачного сфінктера жаби. Крім того, потрібні дослідження для вивчення екологічних наслідків здатності жука до втечі та його впливу на динаміку хижак-жертва у водних екосистемах.