Заворушення через призов у громадянській війні: Насильницьке повстання в Нью-Йорку
Призов та його наслідки
У 1863 році Сполучені Штати запровадили свій перший військовий призов, відомий як Закон про призов на військову службу під час Громадянської війни. Це новаторське законодавство вимагало від усіх чоловіків віком від 20 до 45 років реєструватися для призову, незалежно від їх громадянства. Хоча спочатку призов зустріли зі схваленням, незабаром він спровокував широкі заворушення, особливо серед білих робітників Нью-Йорка ірландського походження.
Запальні висловлювання та расизм
У міру наближення жеребкування призову, газети та політики, що підтримували рабство, публікували провокаційні історії, які розпалювали страх і расизм серед білого робітничого класу. Ці історії зображали призов як загрозу їх засобам для існування, оскільки вони боялися втратити роботу на користь нещодавно звільнених чорношкірих після війни. Економічна тривога та расові забобони створили вибухонебезпечну атмосферу, яка заклала основу для заворушень.
Спалах насильства
11 липня 1863 року відбулося перше жеребкування призову. Спочатку місто залишалося спокійним. Однак наступного дня натовп озброєних чоловіків підпалив будівлі, у тому числі Притулок для кольорових сиріт, у якому проживало понад 230 дітей. До натовпу приєдналися пожежники-добровольці, і заворушення загострилися протягом наступних чотирьох днів, націлившись на чорні квартали та підприємства, що підтримували військові дії.
Руйнівні наслідки
Заворушення через призов у Громадянській війні призвели до широкомасштабних руйнувань і втрат. Натовпи бушували містом, підпалюючи будинки та нападаючи на чорношкірих мешканців. Офіційна кількість жертв сягнула 119 осіб, але реальна кількість могла бути значно більшою. Заворушення виявили глибокі розбіжності в американському суспільстві та крихкість Союзу під час Громадянської війни.
Приховані причини: економічна нестабільність і страх перед емансипацією
Окрім безпосереднього спускового механізму призову, заворушення також підживлювали економічна нестабільність і страх перед результатами війни. Прокламація про звільнення рабів, видана на початку того ж року, викликала занепокоєння серед білих робітників Нью-Йорка, що звільнені чорношкірі складатимуть їм конкуренцію за роботу після війни. Ці економічні тривоги експлуатувалися політиками та журналістами, що підтримували рабство, які використовували запальну риторику для розпалювання расової напруги.
Спадщина та вшанування
Заворушення через призов у Громадянській війні залишаються темною главою в історії Нью-Йорка. Незважаючи на їх важливість, немає жодних пам’ятників чи меморіалів, які б увіковічували цю подію. Ця відсутність визнання підкреслює безперервну боротьбу за усвідомлення складнощів американської історії, включаючи роль расизму та економічної нерівності у формуванні соціальних заворушень.