Home Tags Posts tagged with "Психологія"
Tag:

Психологія

Психологія

Чому ми так багато говоримо нісенітниці? Ось що каже наука

by Роза
written by Роза

Чому ми так багато говоримо нісенітниці?

Наука маячні

Ми всі любимо думати про себе як про раціональних істот, які цінують правду і розум. Але реальність така, що іноді ми всі схильні говорити нісенітницю. Це явище відоме як “маячня”.

Маячня визначається як “поширена соціальна поведінка, яка включає спілкування з незначною або без будь-якої турботою про докази і/або встановлені семантичні, логічні, системні або емпіричні знання”. Іншими словами, це вигадування чогось без турботи про те, чи це правда чи ні.

Чому ми несемо маячню?

Згідно з дослідженнями, є два основні фактори, які сприяють маячні:

  1. Соціальний тиск: Коли ми відчуваємо тиск, щоб мати думку з приводу певної теми, навіть якщо ми мало про неї знаємо, ми, ймовірніше, щось вигадаємо.
  2. Відсутність підзвітності: Якщо ми не думаємо, що хтось буде заперечувати наші твердження, ми з більшою ймовірністю випустимо на волю маячню.

Вплив маячні

Маячня може негативно впливати на наш публічний дискурс та наші особисті стосунки. Це може призвести до дезінформації, недовіри та навіть конфліктів.

Як протидіяти маячні

Хороша новина полягає в тому, що ми можемо зробити щось, щоб протидіяти маячні. Одна з найефективніших стратегій полягає в тому, щоб просто закликати людей до порядку. Коли хтось робить твердження, яке здається сумнівним, попросіть його надати докази на його підтримку. Якщо вони не можуть надати жодних доказів, то ви знаєте, що вони, ймовірно, просто говорять нісенітницю.

Інша стратегія полягає в тому, щоб сприяти критичному мисленню та міркуванням на основі доказів. Це означає навчити людей, як оцінювати інформацію та приймати обґрунтовані рішення. Коли люди більш критично мислять, вони менш схильні піддаватися обману через маячню.

Індивідуальні відмінності у схильності до маячні

Деякі люди більш схильні до маячні, ніж інші. Дослідження показали, що люди, які менш аналітичні, менш інтелектуальні, більш релігійні та більш схильні до “онтологічної плутанини” (віра в те, що розум може контролювати фізичний світ), з більшою ймовірністю приймуть маячню.

Роль критичного мислення у протистоянні маячні

Критичне мислення має важливе значення для протистояння маячні. Коли ми думаємо критично, ми ретельно оцінюємо інформацію та робимо судження на основі доказів і розуму. Ми не просто приймаємо все за чисту монету і не боїмося заперечувати твердження, які здаються сумнівними.

Важливість міркувань на основі доказів у пострадянському суспільстві

У світі, де дезінформація поширюється, як пожежа, здатність критично мислити та оцінювати інформацію на основі доказів стає як ніколи важливою. Сприяючи критичному мисленню та міркуванням на основі доказів, ми можемо допомогти створити більш обізнане та раціональне суспільство.

Додаткові дослідження

На додаток до досліджень про те, чому люди несуть маячню, також були проведені дослідження про те, чому деякі люди з більшою ймовірністю приймуть маячню, ніж інші. Одне дослідження показало, що люди з підвищеним упередженням у відповідях частіше приймають відповідні ідеї та псевдофакти. Інше дослідження показало, що люди, які менш аналітичні, менш інтелектуальні, більш релігійні та більш схильні до “онтологічної плутанини”, з більшою ймовірністю приймуть маячню.

Це дослідження показує, що існують індивідуальні відмінності у сприйнятливості до маячні. Деякі люди просто більш схильні піддаватися обману через нісенітницю, ніж інші. Однак критичне мислення та міркування на основі доказів можуть допомогти нам захиститися від небезпек маячні.

Стратегії боротьби з маячнею

Ось кілька порад щодо боротьби з маячнею:

  • Викликайте людей на їх маячню.
  • Сприяйте критичному мисленню та міркуванням на основі доказів.
  • Будьте обізнані зі своєю власною сприйнятливістю до маячні.
  • Ставтеся скептично до тверджень, які здаються занадто хорошими, щоб бути правдою.
  • Просіть докази на підтримку тверджень.
  • Не бійтеся заперечувати твердження, які здаються сумнівними.

Дотримуючись цих порад, ми можемо допомогти створити більш обізнане та раціональне суспільство.

0 comment
0 FacebookTwitterPinterestEmail
Злочинність та правосуддя

Перша масова стрілянина у Сполучених Штатах: «Марш смерті» Говарда Ааруна

by Кім
written by Кім

Перша масова стрілянина в Сполучених Штатах: “Марш смерті” Говарда Ааруна

6 вересня 1949 року Говард Аарун розпочав смертоносну атаку в місті Камден, штат Нью-Джерсі, вбивши 13 людей і поранивши ще трьох за 20 хвилин. Ця жахлива подія, відома як “Марш смерті”, стала поворотним моментом в американській історії, оскільки це була перша масова стрілянина в Сполучених Штатах.

Профіль масового вбивці

Аарун, ветеран Другої світової війни, демонстрував декілька рис, які часто спостерігаються у масових убивць. Він мав жорсткий характер, нездатність долати розчарування і відчуття ізоляції. У нього також були параноїдні маячні ідеї, і він вірив, що люди хочуть його схопити.

Психологія масових убивць

Експерти вважають, що масові вбивці часто мають історію психічних захворювань, особливо шизофренії або параної. Вони також могли пережити дитячу травму або насильство, що може призвести до почуття гніву та образи. У випадку з Ааруном у нього була тривала історія проблем із психічним здоров’ям, зокрема маячня переслідування та галюцинації.

Роль психічних захворювань у масових розстрілах

Хоча психічні захворювання не є єдиною причиною масових розстрілів, вони є суттєвим фактором, що сприяє цьому. Люди з тяжкими психічними захворюваннями частіше відчувають думки про насильство і діють відповідно до них. Дуже важливо забезпечити раннє втручання та лікування для осіб, які виявляють ознаки психічного захворювання, щоб запобігти можливим трагедіям.

Вплив масових розстрілів на суспільство

Масові розстріли мають руйнівні наслідки для громад, у яких вони відбуваються. Вони викликають широкомасштабний страх, травми та горе. Уцілілі після масових розстрілів часто страждають від посттравматичного стресового розладу (ПТСР) та інших проблем із психічним здоров’ям. У випадку “Маршу смерті” громада міста Камден була глибоко вражена, і багато мешканців зазнали травм внаслідок цієї події.

Спадщина Говарда Ааруна

“Марш смерті” Ааруна залишається одним з найвідоміших масових розстрілів в американській історії. Він слугує нагадуванням про небезпеки нелікованих психічних захворювань і необхідність суворіших законів про контроль над зброєю. Історія Ааруна була предметом численних книг, статей і документальних фільмів, і його продовжують вивчати кримінологи та психологи.

Роль ЗМІ у масових розстрілах

ЗМІ відіграють важливу роль у формуванні громадської думки про масові розстріли. Сенсаційне висвітлення подій може прославляти масових стрільців і надихати наслідувачів. Важливо, щоб ЗМІ повідомляли про масові розстріли відповідально та точно, а також надавали інформацію про психічне здоров’я та контроль над зброєю.

Запобігання масовим розстрілам

Запобігання масовим розстрілам вимагає багатогранного підходу. Важливо вирішувати основні причини масових розстрілів, такі як психічні захворювання та легкий доступ до вогнепальної зброї. Раннє втручання та лікування для осіб з проблемами психічного здоров’я мають вирішальне значення. Крім того, суворіші закони про контроль над зброєю можуть допомогти зменшити кількість масових розстрілів, ускладнивши людям отримання вогнепальної зброї.

Висновок

“Марш смерті” став вододілом в американській історії, ознаменувавши початок трагічної тенденції масових розстрілів. Розуміючи профіль масових убивць, роль психічних захворювань і вплив цих подій на суспільство, ми можемо працювати над запобіганням майбутніх трагедій.

0 comment
0 FacebookTwitterPinterestEmail
Розум і тіло

Правда про «понеділкову хандру»: руйнуємо міф

by Кім
written by Кім

Правда про понеділкову хандру: руйнуємо міф

Понеділки мають погану репутацію. Ми стогнемо, коли прокидаємося в понеділок зранку, і часто кажемо, що у нас «понеділкова хандра». Але чи справді понеділок найгірший день тижня? Або це лише міф?

Наука, що стоїть за понеділковою хандрою

Дослідження показали, що понеділкова хандра не така вже й погана, як ми думаємо. Фактично, дослідження, опубліковане в Journal of Positive Psychology, виявило, що наш настрій у понеділок не гірший, ніж у будь-який інший день тижня, крім п’ятниці.

То чому ж ми думаємо, що понеділки такі погані? Це може бути пов’язано з кількома факторами, зокрема:

  • Культурні міфи: Нас привчили вірити, що понеділок — це найгірший день тижня. Це переконання підкріплюється популярною культурою, наприклад фільмами та телешоу, які часто зображують понеділки як похмурі та гнітючі.
  • Негативні очікування: Коли ми очікуємо, що проведемо поганий день, ми, швидше за все, зосередимося на негативних аспектах дня і не помітимо позитивних. Це може призвести до самореалізуючого пророцтва, коли ми в кінцевому підсумку проводимо поганий день, тому що очікували провести поганий день.
  • Відсутність контролю: Ми часто відчуваємо, що менше контролюємо своє життя у понеділок. Ми маємо повернутися на роботу чи до школи і, можливо, маємо багато завдань і обов’язків, якими потрібно зайнятися. Ця відсутність контролю може призвести до почуття стресу та тривоги, що може сприяти понеділковій хандрі.

Як розвінчати міф про понеділок

Якщо ви відчуваєте смуток у понеділок, є кілька речей, які ви можете зробити, щоб розвінчати міф про понеділок і покращити свій настрій:

  • Оскаржуйте свої негативні думки: Коли у вас починають з’являтися негативні думки про понеділок, оскаржуйте їх. Запитайте себе, чи є якісь докази, що підтверджують ці думки. Швидше за все, їх немає.
  • Зосередьтеся на позитивному: Замість того, щоб зосереджуватися на негативних аспектах понеділка, зосередьтеся на позитивних. Подумайте про те, за що ви вдячні, наприклад про свою роботу, свою сім’ю чи своїх друзів.
  • Візьміть під контроль свій день: Один із найкращих способів розвінчати міф про понеділок — це взяти під контроль свій день. Заздалегідь сплануйте і переконайтеся, що у вас є щось, чого можна чекати в понеділок. Це може бути щось просте, наприклад, смачний сніданок або зустріч із другом за обідом.
  • Висипайтеся: Коли ви добре відпочили, ви краще справляєтеся зі стресом і тривогою. Обов’язково висипайтеся по 7-8 годин щоночі, особливо в неділю ввечері.
  • Займайтеся спортом: Фізичні вправи — це чудовий спосіб зняти стрес і покращити настрій. Намагайтеся займатися спортом щонайменше 30 хвилин щодня більшість днів тижня, включно з понеділком.

Зв’язок між стресом і депресією

Хоча понеділкова хандра зазвичай не є ознакою депресії, хронічний стрес може призвести до депресії. Якщо ви відчуваєте смуток у понеділок та інші дні тижня, важливо поговорити зі своїм лікарем.

Як музика ери депресії може допомогти впоратися з депресією

Якщо ви боретеся з депресією, прослуховування музики ери депресії може допомогти. Цей тип музики часто виражає теми надії та стійкості, які можуть підбадьорювати та заспокоювати.

Новий ген забезпечує зв’язок між стресом і депресією

Недавні дослідження виявили новий ген, який може бути пов’язаний зі стресом і депресією. Цей ген називається геном FKBP5. Люди, які мають певну варіацію цього гена, частіше можуть відчувати стрес і депресію.

Це дослідження все ще перебуває на ранніх стадіях, але воно може призвести до нових методів лікування стресу та депресії.

0 comment
0 FacebookTwitterPinterestEmail
Дослідження космосу

Робота і відпочинок космонавтів: як знайти баланс у невагомості

by Роза
written by Роза

Вихідні астронавтів у космосі: пошук рівноваги

Унікальний баланс між роботою і життям в астронавтів

Так само, як і люди на Землі, астронавти мають чіткий розклад, який включає роботу, розваги та вихідні. Цей баланс між роботою та життям має вирішальне значення для їхнього психічного здоров’я та благополуччя в ізольованому та вимогливому космічному середовищі.

Еволюція розкладу астронавтів

На ранніх етапах космічних польотів астронавти працювали цілодобово, маючи мало часу на дозвілля. Однак НАСА визнала важливість часу відпочинку та почала коригувати графіки, щоб включити більше вільного часу. Місії Skylab у 1970-х роках стали поворотним моментом: астронавти почали працювати за більш традиційним графіком з дев’ятої до п’ятої та отримали вихідні.

Діяльність дозвілля в космосі

У свій вільний час астронавти займаються різноманітними хобі та видами діяльності, щоб розслабитися та відпочити. Багато хто любить спливати до модуля Cupola на МКС, з якого відкривається приголомшливий вид на Землю. Інші беруть із собою музичні інструменти, такі як клавішні, гітари чи саксофони. Перегляд фільмів, прямих трансляцій спортивних змагань або читання книг також є популярними видами дозвілля.

Терапевтична користь музики

Доведено, що музика має значну терапевтичну користь для космонавтів. Вона може зменшити стрес, покращити настрій і забезпечити відчуття зв’язку з Землею. Емблематичний виступ канадського астронавта Кріса Хедфілда з піснею Девіда Боуї “Space Oddity” на МКС є свідченням сили музики в космосі.

Спілкування та зв’язок із Землею

Підтримка зв’язку із Землею життєво важлива для психологічного благополуччя астронавтів. Вони мають доступ до телефонів, електронної пошти, Інтернету та радіостанцій, щоб спілкуватися з родиною, друзями та колегами на Землі. Цей зв’язок допомагає їм почуватися заземленими та підтримуваними, особливо під час тривалих місій, коли затримки у зв’язку із Землею можуть бути значними.

Майбутнє балансу між роботою та життям для астронавтів

Оскільки НАСА планує майбутні місії на Марс і далі, важливість балансу між роботою та життям для астронавтів тільки зростатиме. Тривалі місії створюють унікальні психологічні проблеми, і надання космонавтам достатньої кількості часу для відпочинку та особистих захоплень буде вкрай важливим для їхнього успіху.

Людський досвід космосу

Життя та робота в космосі — це глибоко трансформуючий досвід. Астронавти з різним походженням та культурою об’єднуються у тісну спільноту, поділяючи виклики та перемоги космічного дослідження. Їхня щоденна рутина, від роботи до розваг, дає змогу зазирнути в людську здатність до адаптації та стійкості перед лицем невідомого.

Висновок

Вихідні астронавтів у космосі є свідченням важливості балансу між роботою та життям, навіть у найекстремальніших умовах. Забезпечуючи астронавтів можливостями для відпочинку, захоплень і зв’язку із Землею, НАСА гарантує, що вони не тільки фізично підготовлені до своїх місій, а й морально та емоційно готові процвітати в просторах космосу.

0 comment
0 FacebookTwitterPinterestEmail
Психологія

Ефект кінця гри: чому люди частіше шахраюють на фінішній прямій

by Пітер
written by Пітер

Ефект кінця гри: шахрайство

Згідно з недавнім дослідженням, люди частіше вдаються до нечесної поведінки, коли завдання наближається до завершення. Цей феномен, відомий як «ефект кінця гри», зустрічається в різних ситуаціях, від академічного середовища до змагальних видів спорту.

Психологія ефекту кінця гри

Дослідники визначили кілька психологічних факторів, які сприяють ефекту кінця гри:

  • Зниження мотивації: У міру того, як люди наближаються до завершення завдання, їхня мотивація продовжувати може слабшати. Це може призвести до зменшення зусиль та збільшення ймовірності пошуку легких шляхів.
  • Сприйнятий тиск: Тиск, щоб закінчити сильно або дотримуватися термінів, може створити відчуття терміновості, яке може переважити етичні міркування.
  • Когнітивне упередження: Коли люди наближаються до завершення завдання, вони можуть відчувати когнітивне упередження, яке змушує їх переоцінювати свій прогрес і недооцінювати необхідні зусилля, що залишилися. Це може призвести до хибного почуття досягнення і готовності піти на обман, щоб досягти фінішу.

Приклади ефекту кінця гри

Ефект кінця гри спостерігався в різних контекстах, зокрема:

  • Експеримент з підкиданням монети: У дослідженні, в якому брала участь гра в орлянку, учасники частіше обманювали (тобто повідомляли про неправильні здогадки як про правильні) у міру того, як вони наближалися до кінця експерименту.
  • Тест з оцінювання есе: В іншому дослідженні учасники, яким платили за оцінювання есе, повідомили, що витратили на остаточні есе більше часу, ніж насправді, щоб отримати вищу винагороду.
  • Політичні терміни: Політики та урядовці можуть частіше вдаватися до неетичної поведінки ближче до кінця свого терміну, оскільки вони стикаються з перспективою залишити свою посаду.
  • Шкільні роки: Школярі можуть частіше списувати на іспитах або завданнях протягом останніх тижнів семестру, оскільки вони поспішають завершити свою навчальну програму.
  • Гольф: Гольфісти можуть частіше порушувати правила або займатися неспортивною поведінкою на останній лунці матчу.

Усунення ефекту кінця гри

Хоча ефект кінця гри є поширеним явищем, його можна пом’якшити за допомогою різних стратегій:

  • Обізнаність та освіта: Підвищення обізнаності про ефект кінця гри може допомогти людям розпізнавати та протистояти спокусі обманювати.
  • Жорсткі етичні норми: Встановлення чітких етичних норм і сприяння культурі чесності може перешкодити шахрайській поведінці.
  • Справедливі винагороди та наслідки: Забезпечення справедливого розподілу винагород і чітких наслідків за шахрайські дії може допомогти стримувати нечесну поведінку.
  • Зовнішній моніторинг: Впровадження систем моніторингу та виявлення шахрайської поведінки може зменшити ймовірність її виникнення.
  • Управління часом: Розподіл завдань на менші керовані частини та встановлення реалістичних термінів може допомогти зменшити тиск і стрес, які можуть сприяти шахрайству.

Розуміючи психологію ефекту кінця гри та застосовуючи ефективні стратегії для його обмеження, ми можемо сприяти етичній поведінці та підтримувати цілісність різних систем та установ.

0 comment
0 FacebookTwitterPinterestEmail
Батьківство

Особи LEGO: тенденція до гніву

by Кім
written by Кім

Особи LEGO: тенденція до гніву

Огляд

З роками LEGO стають дедалі різноманітнішими, і з цією різноманітністю з’явився ширший спектр виразів для культової жовтої мініфігурки. Однак нещодавнє дослідження показало, що тенденція полягає в появі зліших облич.

Висновки дослідження

Дослідники проаналізували зображення понад 3600 голів мініфігурок LEGO, виготовлених у період з 1975 по 2010 рік. Вони виявили, що хоча більшість облич все ще були щасливими (324), другим за поширеністю виразом був гнів (192). Це свідчить про значне збільшення кількості розлючених облич порівняно з попередніми роками.

Дослідження також показало, що збільшення кількості розлючених облич супроводжувалося збільшенням кількості зброї, що входить до комплекту персонажів LEGO. Дослідники припускають, що ця зміна може бути пов’язана зі зростаючою популярністю бойовиків і відеоігор, багато з яких містять сцени насильства.

Занепокоєння щодо розлючених облич LEGO

Дослідники висловлюють занепокоєння щодо потенційного впливу розлючених облич LEGO на дітей. Вони зазначають, що діти часто використовують LEGO, щоб розігрувати власні історії та емоції, і що зіткнення з розлюченими обличчями може призвести до підвищеної агресії або негативного самосприйняття. Однак дослідження не досліджувало прямих зв’язків між розлюченими LEGO та розлюченими дітьми.

Наслідки для батьків і вихователів

Батьки й вихователі повинні знати про тенденцію до появи зліших облич LEGO і подумати, як це може вплинути на їхніх дітей. Вони можуть заохочувати дітей вибирати набори LEGO з різними емоціями, зокрема позитивними, і розмовляти з дітьми про важливість вираження емоцій здоровими способами.

Що можна зробити?

Є кілька речей, які можна зробити, щоб вирішити проблему розлючених облич LEGO:

  • Батьки й вихователі можуть заохочувати дітей вибирати набори LEGO з різними емоціями. Це допоможе дітям розвинути більш ґрунтовне розуміння емоцій і як їх виражати здоровими способами.
  • LEGO може розробити більше наборів LEGO з позитивними емоціями. Це допоможе створити більш збалансоване представлення емоцій у продуктах LEGO.
  • Дослідники можуть провести більше досліджень про вплив розлючених облич LEGO на дітей. Це допоможе визначити, чи існує причинно-наслідковий зв’язок між впливом розлючених облич LEGO та підвищеною агресією або негативним самосприйняттям у дітей.

Додаткова інформація

  • Дослідження про обличчя LEGO було опубліковано в журналі “Emotion”.
  • LEGO існує вже понад 80 років.
  • LEGO є однією з найпопулярніших іграшок у світі.

Висновок

Тенденція до появи зліших облич LEGO викликає занепокоєння. Батьки, вихователі та LEGO можуть відігравати певну роль у вирішенні цієї проблеми та забезпеченні того, щоб діти мали доступ до різних емоцій через ігри з LEGO.

0 comment
0 FacebookTwitterPinterestEmail
Психологія

Магія знаменитостей: як віра в передачу впливає на вартість пам’ятних речей

by Роза
written by Роза

Наука досліджує нашу магічну віру в силу знаменитостей

Віра у передачу популярності

У сучасні часи ми часто вважаємо, що залишили позаду свої вірування в магію та забобони. Однак нове дослідження припускає, що ми все ще можемо дотримуватись деяких із цих вірувань, навіть на підсвідомому рівні.

Психологи виявили, що люди готові платити більше за пам’ятні речі знаменитостей, якщо вони вважають, що знаменитість торкнулась їх. Це відоме як концепція “передачі”, віра в те, що якості людини можуть бути передані об’єкту через фізичний контакт.

Дослідження пам’ятних речей знаменитостей

Дослідники провели дослідження цін на пам’ятні речі знаменитостей на аукціонах. Вони виявили, що люди були готові платити значно більше за предмети, що належали коханим знаменитостям, таким як Джон Ф. Кеннеді та Мерилін Монро, якщо вони вважали, що знаменитості торкнулися їх.

І навпаки, люди були готові платити менше за предмети, що належали широко нелюбимим особам, таким як Берні Медофф, якщо вони уявляли, що Медофф контактував з ними.

Роль сприйнятого фізичного контакту

Дослідники також виявили, що сприйнята ймовірність фізичного контакту між знаменитістю та предметом впливала на ціну продажу. Предмети, які сприймалися як такі, що мали вищий ступінь фізичного контакту з їх власниками, продавалися за вищими цінами порівняно з оцінною вартістю товарів аукціонними будинками.

Однак, ця тенденція не стосувалась надзвичайно дорогих предметів, таких як ювелірні вироби. Коли справа доходить до дійсно серйозних покупок на інвестиційному рівні, магічна віра в передачу, здається, зникає.

Експеримент зі светрами знаменитостей

Щоб додатково підтвердити свій аргумент про роль фізичного контакту у різниці цін, дослідники провели цікавий експеримент. Вони запитали волонтерів, скільки вони б запропонували за гіпотетичний светр, який належав або відомій людині, якою вони захоплюються, або знаменитості, яку вони зневажають.

Деяким учасникам сказали, що светр був простерилізований, доставлений до аукціонного дому або ніколи не може бути знову проданий. Порівняно зі звичайними светрами, учасники були готові заплатити менше за светр коханої знаменитості, який був простерилізований, але не за той, який вони не могли перепродати. Це свідчить про те, що вони більше цінували “суть”, яку знаменитість передала светру, ніж його фактичну грошову вартість.

Результати для светрів, що належать зневажаємій відомій особі, були протилежними. Простерилізовані светри оцінювалися вище, ніж звичайні, що свідчить про те, що усунення “сутності” зневажаємої знаменитості є легшим і важливішим для привабливості об’єкта.

Вплив на індустрію пам’ятних речей

Висновки цього дослідження мають наслідки для індустрії пам’ятних речей. Сила передачі може суттєво вплинути на вартість пам’ятних речей знаменитостей, особливо для предметів, які, як вважається, були торкнуті знаменитістю.

Наприклад, куртка-бомбер Джона Ф. Кеннеді була продана за 570 000 доларів на аукціоні. Без сили передачі куртка — це просто куртка, навіть якщо вона належала JFK.

Висновки

Дослідження пам’ятних речей знаменитостей надає докази того, що ми все ще можемо дотримуватись деяких магічних вірувань, навіть у сучасному суспільстві. Концепція передачі, віра в те, що якості людини можуть бути передані об’єкту через фізичний контакт, може впливати на нашу поведінку та рішення, навіть коли йдеться про щось настільки раціональне, як купівля та продаж пам’ятних речей.

0 comment
0 FacebookTwitterPinterestEmail
Психологія

Як виявити брехуна: поради для тих, хто збентежений

by Роза
written by Роза

Чому ви не можете виявити брехуна лише за його зовнішнім виглядом

Невербальні сигнали: розвінчаний міф

Протягом багатьох років люди вважали, що брехунів можна виявити за їхніми невербальними сигналами, такими як метушливість, уникнення зорового контакту або надто гучна мова. Проте десятиліття наукових досліджень постійно показують, що ці сигнали є ненадійними ознаками обману.

Психологи провели численні дослідження за участю тисяч учасників, і результати були очевидними: люди не краще, ніж випадковість, у виявленні брехні лише на основі невербальних сигналів. Навіть поліцейські та інші навчені спостерігачі виявляють себе не краще, ніж середній рівень.

Проблема зі стереотипами

Однією з причин, чому невербальні сигнали є ненадійними, полягає в тому, що люди часто покладаються на стереотипи про брехунів. Вони вважають, що брехуни завжди будуть метушливими або відводитимуть погляд, але це просто неправда. Насправді деякі брехуни дуже добре контролюють свою мову тіла і виглядають спокійними та зібраними.

Ще одна проблема з невербальними сигналами полягає в тому, що їх можна легко підробити. Брехун може свідомо контролювати свою мову тіла, щоб здаватися більш правдоподібним, тоді як правдива людина може демонструвати нервову або тривожну поведінку, яка неправильно інтерпретується як ознака обману.

Вербальні сигнали: більш перспективний підхід

Оскільки невербальні сигнали ненадійні, дослідники звернули свою увагу на вербальні сигнали для виявлення брехні. Вербальні сигнали включають такі речі, як непослідовності в історії брехуна, ухильність і надмірна деталізація.

Дослідження показали, що люди краще виявляють брехню на основі вербальних сигналів, ніж на основі невербальних сигналів. Один із методів, який виявився ефективним, — це стратегічне приховування доказів. Дозволяючи підозрюваному вільно говорити, слідчі можуть збільшити шанси зловити його на протиріччі.

Ще один перспективний підхід — це просторове тестування пам’яті. Прохання до підозрюваних намалювати ескіз сцени, пов’язаної зі злочином або алібі, може покращити їхню пам’ять і виявити непослідовності в їхній історії.

Експертиза з поведінкового аналізу: псевдонаука

Незважаючи на відсутність наукових доказів, багато правоохоронних органів все ще використовують експертизу з поведінкового аналізу для виявлення обману. Ця псевдонаука ґрунтується на нечітких і суперечливих критеріях, таких як відведений погляд, сильне потовиділення та надмірна метушливість.

Дослідження неодноразово показували, що експертиза з поведінкового аналізу є неефективною і може призводити до помилкових позитивних результатів та расового профілювання. Фактично, огляд 2019 року, проведений 50 університетськими дослідниками, дійшов висновку, що експертиза з поведінкового аналізу є «фундаментально помилковою» і її слід відмовитися.

Небезпеки стереотипів і псевдонауки

Покладання на стереотипи і псевдонауку в детекції брехні може мати серйозні наслідки. Невинних людей можна помилково звинуватити та засудити за злочини, тоді як винні особи можуть уникнути покарання.

Справа Марті Танклеффа є трагічним прикладом того, як стереотипи можуть призвести до несправедливості. Танклеффа несправедливо засудили за вбивство батьків через його спокійну поведінку після злочину. Через роки його виправдали, але лише після того, як він провів 17 років у в’язниці.

Ще одна справа, яка підкреслює небезпеку псевдонауки, — це справа Джеффрі Десковіча. Десковича було помилково засуджено за вбивство на підставі його емоційної реакції на злочин. Він провів майже 16 років у в’язниці, перш ніж його виправдали.

Більш науковий підхід до виявлення брехні

Психологи та інші дослідники працюють над розробкою більш точних і справедливих методів виявлення брехні. Ці методи зосереджені на вербальних сигналах, тестуванні просторової пам’яті та інших методах, заснованих на доказах.

Відмовившись від псевдонауки та застосувавши наукові методи, ми можемо покращити точність виявлення брехні та зменшити ризик помилкових засуджень та расового профілювання.

Як виявити брехуна: поради для збентежених

Хоча немає надійного способу виявити брехуна, ви можете зробити дещо, щоб підвищити свої шанси виявити обман:

  • Звертайте увагу на вербальні сигнали: звертайте увагу на непослідовності, ухильності та надмірну деталізацію.
  • Враховуйте контекст: враховуйте ситуацію та особистість людини.
  • Будьте обізнані зі своїми власними упередженнями: уникайте припущень, заснованих на стереотипах чи інтуїції.
  • Довіряйте своїм інстинктам: якщо щось здається не так, варто провести подальше розслідування.

Пам’ятайте, виявлення брехні — це складне і складне завдання. Немає заміни ретельному спостереженню, критичному мисленню та готовності ставити під сумнів свої власні припущення.

0 comment
0 FacebookTwitterPinterestEmail
Відносини

Статус стосунків та упередженість: Вплив на наші сприйняття та поведінку

by Зузана
written by Зузана

Статус стосунків і упередженість

Як наш статус стосунків впливає на наші сприйняття та поведінку

Наш статус стосунків, чи то самотній чи у стосунках, має значний вплив на те, як ми сприймаємо світ і взаємодіємо з іншими. Дослідження показали, що люди схильні вважати, що їхній власний статус стосунків є вищим, незалежно від їхнього фактичного рівня щастя. Ця упередженість може призвести до осуду і навіть жалю до тих, хто робить інший вибір.

Вплив статусу стосунків на упередженість

Дослідження виявили, що люди, які перебувають у стабільних стосунках, частіше ідеалізують свій власний спосіб життя і засуджують тих, хто самотній або перебуває в інших типах стосунків. Ця упередженість поширюється за межі романтичних стосунків на інші сфери життя, такі як робота і політика. Наприклад, люди у відданих стосунках можуть частіше голосувати за політичних кандидатів, які також перебувають у відданих стосунках, і вони можуть частіше розглядати кандидатів на роботу, які перебувають у відданих стосунках, як більш відповідальних і надійних.

Роль щастя і стабільності

Цікаво, що упередженість до нашого власного статусу стосунків залишається істинною незалежно від нашого особистого рівня щастя. Навіть якщо ми нещасливі у наших поточних стосунках, ми все ще можемо вірити, що наш спосіб життя кращий за інших. Крім того, чим стабільнішим ми сприймаємо свій статус стосунків, тим більша ймовірність того, що ми будемо ідеалізувати його і засуджувати інших, які роблять інший вибір.

Вплив на соціальні взаємодії

Ця упередженість може мати значний вплив на наші соціальні взаємодії. Замість того, щоб просто визнавати, що різні статуси стосунків мають різні переваги та недоліки, ми часто стаємо євангелістами свого власного способу життя. Ми можемо спробувати переконати наших самотніх друзів, що вони повинні бути у відносинах, або ми можемо пожаліти наших друзів, які мають стосунки, за те, що вони відмовилися від своєї свободи. Це може призвести до непорозумінь і конфліктів, оскільки люди можуть відчувати, що їхній вибір критикується або відкидається.

Юридичні наслідки

Важливо зазначити, що дискримінація когось на основі його статусу стосунків є порушенням закону. Роботодавці не можуть приймати рішення про найм на роботу на основі того, одружений хтось чи ні або перебуває у стосунках. Крім того, незаконно відмовляти комусь у наданні житла чи інших послуг на основі його статусу стосунків.

Подолання упередженості

Визнання наших власних упереджень є першим кроком до їх подолання. Як тільки ми усвідомимо свою схильність судити інших на основі їхнього статусу стосунків, ми можемо докласти свідомих зусиль, щоб бути більш відкритими і приймаючими. Ми також можемо кинути виклик нашим власним припущенням про те, що є «хорошими» або «поганими» стосунками.

Висновки

Наш статус стосунків є складним і багатогранним аспектом нашої ідентичності. Він може впливати на наші думки, почуття і поведінку різноманітними способами. Розуміючи упередженість, яка може виникнути внаслідок статусу наших стосунків, ми можемо працювати над тим, щоб подолати її і створити більш інклюзивні і розуміючі спільноти.

0 comment
0 FacebookTwitterPinterestEmail
Психологія

Таємна роль АПА у програмі тортур ЦРУ: етичні та правові занепокоєння

by Пітер
written by Пітер

Секретна роль Американської психологічної асоціації у програмі тортур ЦРУ

Співпраця та координація

Оприлюднені нещодавно електронні листи розкривають таємну співпрацю між Американською психологічною асоціацією (АПА) і адміністрацією Буша. У доповіді, підготовленій критиками АПА та активістами з прав людини, стверджується, що АПА таємно співпрацювала з високопосадовцями ЦРУ, Білого дому та Міністерства оборони, щоб зміцнити підтримку програми допитів ЦРУ, яка зазнавала широкого осуду з боку громадськості.

Психологи в допитах

У доповіді йдеться, що у 2004 році посадовці АПА зустрілися з психологами ЦРУ і погодилися опублікувати керівні принципи, які дозволять психологам продовжувати брати участь у програмі допитів. Це було вирішальним для аргументу Міністерства юстиції, що допити були законними, а не тортурами, оскільки залучення акредитованих психологів свідчило, що затриманих контролюють медичні працівники.

Абу-Грейб і зростаюча критика

Публікація шокуючих зображень з Абу-Грейба у 2004 році викликала різку критику щодо лікування ув’язнених у США. Незважаючи на численні повідомлення про залучення психологів до знущань над затриманими, у доповіді не знайдено жодних доказів того, що посадовці АПА висловлювали стурбованість у своїх комунікаціях з представниками спецслужб.

Відповідь АПА

Речниця АПА Рея Фарберман заперечувала будь-яку координацію з адміністрацією Буша щодо відповіді асоціації на ці суперечки. Проте доповідь суперечить цьому твердженню, вказуючи, що Президентська цільова група АПА з питань психологічної етики та національної безпеки пізніше опублікувала керівні принципи, які підтримують залучення психологів до допитів.

Скасування та незалежний огляд

Керівні принципи АПА зіткнулися з такою сильною критикою, що врешті-решт були скасовані. АПА наразі проводить незалежний огляд своєї ролі у програмі допитів.

Суперечки та етичні проблеми

Участь АПА у програмі тортур ЦРУ викликала серйозні етичні занепокоєння щодо ролі психологів у забезпеченні національної безпеки. У доповіді наголошується на потенційному конфлікті між етичними принципами психології та вимогами державних установ.

Правові та етичні наслідки

У доповіді також проливається світло на правові та етичні обґрунтування, які використовувалися для виправдання програми допитів. Аргумент Міністерства юстиції про те, що залучення психологів зробило допити законними, було широко оскаржене, що викликало питання про те, наскільки психологи можуть брати участь у діях, які можуть порушувати права людини.

Вплив на професію психолога

Участь АПА у програмі тортур ЦРУ завдала шкоди репутації професії психолога і викликала запитання про етичну відповідальність психологів у пострадянському світі. Очікується, що незалежний огляд, який зараз триває, надасть додаткові роз’яснення щодо дій АПА та їх впливу на область психології.

Роль психологів у забезпеченні національної безпеки

Висновки доповіді підкреслюють складну і суперечливу роль, яку відіграють психологи в забезпеченні національної безпеки. Хоча психологи можуть внести цінний внесок у допити та інші заходи, пов’язані з безпекою, вкрай важливо, щоб вони дотримувалися етичних принципів своєї професії і щоб їхні дії відповідали стандартам прав людини.

0 comment
0 FacebookTwitterPinterestEmail
Newer Posts
Older Posts