Папа Іван XXIII

Католицька церква пом’якшує вимогу щодо чудес для зарахування до лику святих

Історична довідка

Традиційно Католицька церква вимагала двох чудес для канонізації, процесу зарахування людини до лику святих. Однак останніми роками спостерігається тенденція до більш гнучкого підходу до цієї вимоги.

Папа Іван Павло ІІ та Іван XXIII: канонізація без суворого дотримання традиції

Ця тенденція чітко простежується у майбутній канонізації папи Івана Павла ІІ та папи Івана XXIII. Друге чудо Івана Павла ІІ було нещодавно схвалено, тоді як Іван XXIII буде канонізований без другого чуда, таке рішення ухвалив папа Франциск.

Папське вчення Франциска

Папа Франциск видав енцикліку, офіційний документ із вченням, який відкрив шлях до канонізації обох пап. Цей крок свідчить про відхід від традиційного наголосу на чудесах у процесі зарахування до лику святих.

Зміни у вимозі щодо чудес

У 1983 році папа Іван Павло ІІ розглядав можливість повного скасування вимоги щодо чудес, але врешті-решт вирішив цього не робити. Однак він зменшив кількість необхідних чудес із чотирьох до двох. На його думку, чудеса слугували “божественною печаткою”, яка підтверджує святість святого.

Скорочення кількості чудес фізичного зцілення

Попри традиційну зосередженість на чудесах, сам Іван Павло ІІ визнав зменшення кількості чудес фізичного зцілення. Це спостереження підтверджується дослідженнями, які свідчать про те, що переважна більшість чудес, які сьогодні використовуються у справах про зарахування до лику святих, мають медичний характер.

Медична оцінка чудес

Комісія лікарів оцінює чудеса, які використовуються у справах про зарахування до лику святих, щоб переконатися в їхній достовірності. Однак, як зазначає Девід Закс у своїй книзі “The Big Round Table”, сам Іван Павло ІІ висловлював сумніви щодо надійності чудес фізичного зцілення.

Канонізація двох пап: балансування

Деякі коментатори припускають, що рішення канонізувати Івана Павла ІІ та Івана XXIII разом є стратегічним кроком для того, щоб збалансувати суперечливі аспекти їхнього папства. Папство Івана Павла ІІ було затьмарене скандалами щодо сексуального насильства та фінансовими зловживаннями, тоді як Іван XXIII не має другого чуда. Канонізуючи їх разом, церква може намагатися пом’якшити негативне сприйняття, пов’язане з кожним окремим папою.

Безпрецедентний рівень сексуального насильства та фінансових скандалів

Папство Івана Павла ІІ стало свідком безпрецедентного рівня сексуального насильства та фінансових скандалів у Ватикані. Ці проблеми кинули тінь на його спадщину та викликали питання щодо того, як церква справляється з такими ситуаціями.

Вплив вимоги щодо чудес на процес зарахування до лику святих

Вимога щодо чудес історично була ключовим фактором у визначенні святості. Однак недавнє пом’якшення цієї вимоги свідчить про те, що церква менше наголошує на надзвичайних подіях і більше на загальному характері та впливі життя людини.

Папський авторитет у скасуванні вимог щодо зарахування до лику святих

Рішення папи Франциска відмовитися від вимоги щодо зарахування до лику святих для Івана XXIII демонструє його повноваження змінювати канонічні процедури. Цей крок сигналізує про готовність адаптуватися до мінливих обставин і знаходити способи визнання святості людей, які можуть не відповідати традиційному образу святого.

Висновки

Змінюваний підхід Католицької церкви до вимоги щодо чудес відображає зміщення в її розумінні святості. Роблячи наголос на загальному житті та впливі людини, а не виключно на чудесах, церква розширює своє визначення святості і робить його більш інклюзивним.