Tag:

Природа

Вимирання птахів: глобальна криза

by Роза 2 Серпня, 2020

written by Роза

Вимирання птахів: глобальна криза

Стан птахів світу

Згідно з недавнім звітом BirdLife International, кожен восьмий вид птахів наразі перебуває під загрозою зникнення. Це становить понад 1000 видів, які занесені до списку зникаючих, та ще 9%, які перебувають під загрозою зникнення. Майже 200 видів перебувають на межі зникнення, тобто вони мають надзвичайно високий ризик зникнення.

Скорочення популяцій

Скорочення популяцій птахів не обмежується рідкісними видами. Звичні птахи, такі як ластівки і пурпурові ластівки, зникають зі тривожною швидкістю. У випадку цих двох птахів, від 80 до 90 відсотків популяції було знищено за останні 20 років.

Причини вимирання

Основними причинами вимирання птахів є втрата середовища проживання та зміна клімату. Оскільки забудова посилюється у всьому світі, птахи втрачають свої природні середовища проживання. Зміна клімату також суттєво впливає на популяції птахів, змінюючи їхні джерела їжі та порушуючи їхні цикли розмноження.

Заходи збереження

Збереження птахів та інших диких тварин знаходиться в межах нашої досяжності, але це вимагає узгоджених дій. Вартість збереження глобального біорізноманіття оцінюється в 80 мільярдів доларів США, що становить одну двадцяту від світових військових витрат і приблизно 0,1% від загальної світової економіки. Це невелика ціна, яку потрібно заплатити, щоб захистити дорогоцінні екосистеми нашої планети.

Історії успіху

Є кілька історій успіху у збереженні птахів. Наприклад, велика біла чапля колись була на межі зникнення, але завдяки заходам збереження її популяція відновилася. Це показує, що врятувати види, що перебувають під загрозою зникнення, можливо, але для цього потрібні відданість і ресурси.

Вплив зміни клімату

Зміна клімату є серйозною загрозою для птахів, оскільки вона змінює їхні середовища проживання та джерела їжі. Птахи особливо вразливі до зміни клімату, оскільки вони є дуже рухливими і покладаються на певні екологічні умови для виживання. Наприклад, багато перелітних птахів покладаються на певні пункти зупинки під час їхніх тривалих подорожей. Якщо ці пункти зупинки будуть втрачені через зміну клімату, птахи можуть не змогти завершити свої міграції, і їхні популяції можуть скоротитися.

Втрата середовища проживання

Втрата середовища проживання є ще однією серйозною загрозою для птахів. Оскільки людська популяція зростає, а розвиток розширюється, птахи втрачають свої природні середовища проживання. Це особливо стосується тропічних дощових лісів, які є домом для величезної різноманітності видів птахів. Коли дощові ліси вирубуються для лісозаготівель, сільського господарства чи іншого розвитку, птахи втрачають свої домівки та джерела їжі.

Рішення для збереження

Є ряд речей, які можна зробити для збереження птахів та інших диких тварин. До них належать:

Захист і відновлення середовищ проживання птахів
Скорочення викидів парникових газів для пом’якшення наслідків зміни клімату
Інформування громадськості про важливість птахів
Підтримка організацій з охорони природи

Зробивши ці кроки, ми можемо допомогти забезпечити, щоб майбутні покоління змогли насолоджуватися красою і дивом птахів.

2 Серпня, 2020 0 comment

Пригода

Льодова пристрасть: подорож до Гренландії

by Зузана 31 Липня, 2020

written by Зузана

Подорож доطبق: подорож у лід і сніг

Лід і сніг: захоплення на все життя

Збірка есеїв Пітера Старка «Подорож до Гренландії» — це щирий гімн привабливості льоду та снігу. Ще з раннього віку Старк був зачарований цими замороженими стихіями, бачачи в них обличчя свого діда та батька. Це захоплення сформувало його життя, приводячи його до пригод у екстремальних видах спорту, подорожах та дослідженнях.

Арктичні дослідження

У «Подорожі до Гренландії» Старк бере читачів у подорож до Арктики, де зустрічається з народом інуїтів та їх унікальною культурою. Він описує барвисті будинки та собачі упряжки в Каанааку, Гренландія, а також сюрреалістичний досвід лову морських птахів «сіткою для тупиків».

Пристрасть Старка до Арктики поширюється на її природні дива. У «Країні вогню і льоду» він досліджує льодовики та лавові поля Ісландії, вивчаючи вулканічну історію острова та його роль у підготовці астронавтів до висадки на Місяць.

Каяк ескімосів: диво інженерії

Одним із найяскравіших моментів арктичних пригод Старка є його зустріч з каяком ескімосів. У «Дивній рибі» він захоплюється геніальною конструкцією цієї давньої байдарки, яка майже не змінилася за століття. Старк описує еластичну мембрану каяка, роз’ємний кіль та численні підшипники, які дозволяють йому гнутися та легко ковзати по хвилях.

Наука про сніг

Захоплення Старка снігом виходить за межі його естетичної привабливості. У «Короткій прогулянці у Фірншпігелі» він виголошує жвавий виклад про утворення та класифікацію снігу. Він описує різні типи снігу, від м’якого та подушкоподібного «меблів для вітальні» до твердого як скеля «снігу». Старк також досліджує терапевтичну користь ходіння по снігу, яку він порівнює з «ходінням по довгій стільниці з тонкого фарфору».

Екстремальні види спорту: розширення меж

Любов Старка до льоду та снігу поширюється на сферу екстремальних видів спорту. У «Стрибках віри» він бере читачів у захопливу подорож вниз по трампліні для стрибків з трампліна, описуючи приплив адреналіну та силу холодного та металевого середовища. Він також пробує свої сили в санному спорті та швидкісному спуску, підштовхуючи себе до меж швидкості та майстерності.

Радощі зими

Окрім своїх пригод, Старк також відзначає прості радощі зими у таких есе, як «Догляд за ідеальним льодом та його використання» і «Пошуки ідеальних саней». Він розмірковує про задоволення від гри в хокей та задоволення від догляду за саморобним ковзанкою. У «Крижаній лізі» він описує цілий зимовий сезон активності на озері свого дитинства, вловлюючи товариськість та ейфорію від катання на ковзанах, санках та підлідного лову.

Життя, побудоване на снігу

У всій «Подорожі до Гренландії» Старк розмірковує про глибокий вплив, який лід та сніг справили на його життя. Він бачить ці заморожені стихії як джерело одкровень та зв’язок із чимось більшим, ніж він сам. У «Житті, побудованому на снігу», він пише: «Якщо, будучи хлопчиком, я бачив на снігу обличчя свого батька, а в льоду — обличчя свого діда, то тепер я іноді уявляю обличчя Бога. Я вивчаю крутий, красивий, незайманий схил порошку, і його порожня, біла поверхня нічого не відкриває».

«Подорож до Гренландії» Пітера Старка — це захоплююча та спонукальна до роздумів збірка есе, яка досліджує привабливість льоду та снігу. За допомогою своїх яскравих описів та особистих роздумів Старк запрошує читачів поділитися його пригодами та оцінити красу та диво замороженого світу.

31 Липня, 2020 0 comment

Зоологія

Мурахи-листорізи: від зрізання фруктів до королівських генів

by Роза 8 Липня, 2020

written by Роза

Мурахи-листорізи: від зрізання фруктів до королівських генів

Розподіл праці та зрізання фруктів

Мурахи-листорізи, такі як вид Atta laevigata, демонструють надзвичайний розподіл праці в межах своїх колоній. Менші мурахи-робітники доглядають за грибними садами, які забезпечують прожитком колонію, тоді як більші робітники зосереджуються на захисті гнізда. Проте вчених спантеличувала участь великих робітників у зрізанні фруктів, оскільки фрукти є відносно м’якими і їх легко могли б зрізати менші мурахи.

Недавнє дослідження Хейккі Гелантери та Френсіса Ретнікса показало, що більші мандибули більших мурах-робітників дозволяють їм зрізати і переносити набагато більші шматки фруктів назад до колонії. Цей висновок підкреслює, як варіація розмірів серед мурах-робітників посилює їхню здатність розподіляти працю і максимізувати ефективність.

Королівський ген і розвиток королеви

Колонії мурах, як і колонії бджіл, очолюють королеви. Традиційно вважалося, що королеви розвивалися з личинок, які були випадково відібрані і виховані колонією. Однак нещодавнє дослідження ДНК-дактилоскопії, проведене Біллом Г’юзом і Якобусом Бумсмою, поставило під сумнів цю теорію.

Їхні висновки свідчать, що певні самці-мурахи несуть «королівський» ген, який збільшує ймовірність того, що їхнє потомство стане королевами. Проте сестри цих королівських самців не знають, що їхнє потомство має перевагу. Ця генетична перевага дозволяє королівським самцям поширювати своє потомство по кількох колоніях і уникати виявлення альтруїстичними масами, які вони експлуатують.

Еволюційні стратегії королівських самців

Г’юз вважає, що еволюція королівського гена у мурах-листорізів є еволюційною стратегією, щоб уникнути придушення з боку альтруїстичних робітників. Поширюючи своє потомство по кількох колоніях, королівські самці можуть збільшити свій репродуктивний успіх і забезпечити виживання свого роду.

Висновки

Вивчення мурах-листорізів дає захопливе уявлення про складність соціальної організації та еволюційні адаптації. Від їхнього складного розподілу праці до відкриття королівського гена ці мурахи продовжують полонити вчених і пропонують цінні уроки про тонкощі природи.

8 Липня, 2020 0 comment

Екологія

Скорочення популяції бджіл: глобальна криза

by Пітер 6 Липня, 2020

written by Пітер

Скорочення популяції бджіл: глобальна криза

Кількість бджіл стрімко падає

Недавнє дослідження, опубліковане в журналі One Earth, виявило шокуюче скорочення кількості бджіл у всьому світі. Дослідники проаналізували мільйони записів з музейних зразків, приватних колекцій та спостережень громадянських науковців, щоб відстежити різноманітність видів бджіл з часом. Їхні висновки показують, що близько чверті видів бджіл не спостерігалися вченими близько 30 років.

Важливість бджіл

Бджоли відіграють вирішальну роль у нашій екосистемі, запилюючи близько 85% продовольчих культур. Хоча медоносні бджоли привертають до себе найбільше уваги, у світі насправді існує понад 20 000 видів бджіл, з яких 4000 видів є рідними для Сполучених Штатів. Популяції диких бджіл можуть компенсувати втрати в комерційних вуликах медоносних бджіл, забезпечуючи безперервне виробництво наших запасів продовольства.

Глобальне скорочення

Дослідження показало, що популяція бджіл скорочується скрізь, крім Австралії та Антарктиди. Скорочення особливо значне в Європі та Північній Америці, де з 2006 по 2015 рік було виявлено на 25% менше видів бджіл порівняно з періодом до 1990 року.

Обмеження даних

Висновки дослідження обмежені наявністю даних. Більшість використаних даних надходить з Європи та Північної Америки, тоді як з інших регіонів доступно менше даних. Це означає, що скорочення популяції бджіл може бути ще більш значним у районах, де даних мало.

Фактори, що сприяють скороченню

Скорочення популяції бджіл, ймовірно, відбувається через поєднання факторів, зокрема:

Втрата середовища проживання внаслідок урбанізації та сільського господарства
Зміна клімату
Інвазивні види
Використання пестицидів
Хвороба

Громадянська наука та обмін даними

Громадянська наука може відігравати важливу роль у моніторингу популяції бджіл та виявленні районів зменшення. Дослідники заохочують установи публікувати свої дані в Інтернеті для майбутнього аналізу, а громадськість брати участь у моніторингу диких бджіл.

Індивідуальні дії

Хоча для вирішення системних загроз популяції бджіл необхідні зміни в політиці, окремі особи також можуть зробити невеликий внесок, щоб допомогти диким бджолам у своєму районі:

Висаджуйте в своєму саду квіти, придатні для бджіл
Дозвольте своєму газону трохи підрости
Уникайте використання пестицидів
Підтримуйте організації, які працюють над захистом бджіл

Висновок

Скорочення популяції бджіл є серйозною загрозою для нашого продовольчого постачання та екосистеми. Розуміючи причини цього скорочення та вживаючи заходів для захисту бджіл, ми можемо допомогти забезпечити здорове майбутнє і бджолам, і людству.

6 Липня, 2020 0 comment

Ботаніка

Паперова береза: всеосяжний посібник з вирощування та догляду

by Пітер 9 Червня, 2020

written by Пітер

Паперова береза: всеосяжний посібник з вирощування та догляду

Характеристики та ідентифікація

Паперова береза (Betula papyrifera) — це швидкозростаюче, але короткочасне дерево, відоме своєю характерною відшаровуваною корою, що контрастує з її яскраво-зеленим листям, яке восени набуває яскраво-жовтого відтінку. Його відшаровувана біла кора добре поєднується зі сніговим оточенням зими, що принесло йому альтернативну загальновживану назву «каное-береза» через його історичне використання корінними американцями для будівництва човнів з кори берези.

Умови зростання

Ґрунт: Паперова береза віддає перевагу піщано- або кам’янисто-суглинному ґрунту, який є досить вологим і добре дренованим. Вона від природи віддає перевагу кислому ґрунту, але також добре ростиме у ґрунті з нейтральним або злегка лужним pH.

Сонячне світло: Це дерево віддає перевагу частковій тіні, як-от уздовж країв, де ростуть інші вищі дерева. Однак воно також може добре рости на повному сонці, особливо у прохолоднішому кліматі.

Вода: Паперовій березі потрібен регулярний полив, особливо коли її висаджено в сухому ґрунті або в місцевостях, де їй доводиться конкурувати з іншими рослинами. Мульчування навколо дерева може допомогти зберегти вологість у ґрунті.

Температура і вологість: Ці дерева добре ростуть у прохолоднішому кліматі з прохолодною температурою ґрунту. У теплішому кліматі ключове значення має підтримання ґрунту прохолодним і вологим шляхом ретельного мульчування.

Добриво: Весняне підживлення гранульованим добривом повільного вивільнення, змішаним з ґрунтом під шаром органічної мульчі, може допомогти паперовій березі протистояти шкідникам і хворобам.

Посадка і розмноження

Посадка: Паперові берези можна саджати навесні або восени. Виберіть місце для посадки, яке відповідає потребам дерева у ґрунті та сонячному світлі. Викопайте яму вдвічі ширшу за кореневу грудку і такої самої глибини. Помістіть дерево в яму, засипте землею і рясно полийте.

Розмноження: Паперові берези можна розмножувати шляхом укорінення живців гілок. Навесні або влітку візьміть зелений кінчик гілки довжиною від 6 до 8 дюймів. Видаліть листя з нижніх 3 дюймів живця і занурте його в засіб для укорінення. Посадіть держак у маленький горщик, наповнений стандартним ґрунтом для горщиків. Підтримуйте ґрунт вологим, але не перезволоженим протягом приблизно восьми тижнів, доки не з’являться коріння.

Догляд і обслуговування

Обрізка: Паперові берези можуть утворювати один або кілька стовбурів. Після того, як буде визначено центральний провідник, ви можете обрізати дерево, щоб сприяти утворенню одного стовбура. Крім періодичного формування, паперова береза не вимагає значної обрізки. Мертві гілки часто відпадають самі по собі. Уникайте обрізання в кінці зими або на початку весни, оскільки дерево може стікати соком.

Зимування: Товстий шар мульчі під деревом може допомогти захистити його від зимових пошкоджень. Стежте за рівнем води в дереві, оскільки снігопади не завжди забезпечують достатньо вологи.

Шкідники та хвороби

Усі берези можуть стати жертвою бронзового березового короїда, руйнівного комаха-шкідника. На уражених деревах з’являється жовте листя і коричневі кінчики гілок. Обріжте уражені гілки і використовуйте пестицид, призначений для боротьби з комахами. Берези також можуть бути сприйнятливі до попелиць, скелетизаторів берези і мінерів листя берези, особливо коли вони ослаблені посухою.

Альтернативи паперовій березі

Якщо у вашій місцевості проблемою є бронзовий березовий короїд, подумайте про посадку річкової берези, яка має червоно-коричневі підкладки кори, які драматично відшаровуються шарами. Інші альтернативи включають сріблясту березу, яка має чудову стійкість до тепла; сіру березу, яка переносить сухіший ґрунт; і гімалайську березу, яка забезпечує чудову тінь.

Пов’язані теми

Як вирощувати і доглядати за сірою березою
12 поширених видів беріз
Як вирощувати і доглядати за сріблястою березою
Як вирощувати і доглядати за річковою березою
Як вирощувати і доглядати за червоним дубом
Як вирощувати і доглядати за гімалайською березою
Як вирощувати і доглядати за кизиловим деревом
Як вирощувати і доглядати за квітковою райською яблунею
Як вирощувати і доглядати за китайською фісташкою
Як вирощувати і доглядати за японською парасольковою сосною
Як вирощувати і доглядати за Prunus Mume (сливовими деревами)
6 беріз з чудовим осіннім листям
Як вирощувати і доглядати за авокадовим деревом
Як вирощувати і доглядати за зірчастою магнолією
Як вирощувати і доглядати за гібіскусом болотним
Як вирощувати і доглядати за магнолією блюдцеподібною

9 Червня, 2020 0 comment

Зоологія

Метелики-колібрі: майстри маскування серед квітів

by Роза 4 Червня, 2020

written by Роза

Метелики-колібрі: майстри мімікрії

Конвергентна еволюція та ілюзія колібрі

Метелики-колібрі, чарівні самозванці, що належать до родини бражникові (Sphingidae), еволюціонували таким чином, що мають разючу схожість зі своїми пташиними побратимами — колібрі. Ця надзвичайна конвергенція, наслідок мільйонів років незалежної еволюції, призвела до того, що обидва види мають багато спільних ознак, які дають їм змогу займати схожі екологічні ніші як ефективні запилювачі.

Ідентифікація: розкриття відмінностей

Незважаючи на подібності, метеликів-колібрі та колібрі можна розрізнити за допомогою ретельної спостережливості. Нижче наведені ключові ознаки ідентифікації:

Розмір і форма

Метелики-колібрі помітно менші за колібрі, з середньою довжиною тіла від 1 до 2 дюймів порівняно з 3-4 дюймами у колібрі. Більше того, метелики мають товсте, бочкоподібне тіло, тоді як у колібрі — більш звужена, витончена форма.

Вусики та крила

У метеликів-колібрі довгі, помітні вусики з потовщеними кінчиками — ознака, відсутня у колібрі. Метелики також демонструють яскраві візерунки та кольори на крилах, у тому числі смуги, цятки й навіть прозорі ділянки. Навпаки, крила колібрі зазвичай однотонні та без прозорості.

Лапки та форма тіла

У метеликів шість звисаючих лапок, тоді як у колібрі — дві непомітні лапки, притиснуті до тіла під час польоту. Пухнастий вигляд тіла метеликів також додатково контрастує з гладкими, обтічними тілами колібрі.

Форма дзьоба та візерунок на надхвісті

Дзьоби колібрі тонкі та голчасті, з трохи товщою основою. У метеликів, з іншого боку, немає дзьоба, а натомість для живлення вони висувають чітко вигнутий хоботок. У метеликів-колібрі часто трапляються яскраві візерунки на черевці та надхвісті, на відміну від ледь помітних варіацій кольору, які можна спостерігати у колібрі.

Форма хвоста та його рухи

Хвости колібрі різняться за формою: від тупих до довгих і спадаючих. Однак хвости метеликів зазвичай короткі та тупі, з пухнастим виглядом. Тоді як птахи можуть тримати хвіст нерухомо або розмахувати ним, метелики лише трохи розкривають свої хвости під час поглинання їжі.

Поведінка та середовище існування

Колібрі — територіальні та агресивні, тоді як метелики більш товариські та з меншою ймовірністю тікають від присутності людини. Метелики-колібрі надають перевагу садам і передмістям, тоді як колібрі населяють ширший спектр середовищ існування, у тому числі дикіші місцевості.

Час активності та квіткові вподобання

Колібрі активні вдень. Більшість метеликів-колібрі ведуть нічний спосіб життя, але деякі активні вдень. І колібрі, і метелики живляться нектаром з різноманітних квітів: метелики віддають перевагу квітам блідого забарвлення, а колібрі виявляють прихильність до більш насичених кольорів.

Висновки:

Метелики-колібрі — захопливе свідчення див природи конвергентної еволюції, наслідуючи колібрі для того, щоб зайняти схожу екологічну нішу. Розуміючи ключові відмінності між цими двома видами, любителі природи можуть гідно оцінити красу й різноманітність природного світу.

4 Червня, 2020 0 comment

Садівництво

Вирощування та догляд за космосом: всебічний посібник

by Зузана 1 Червня, 2020

written by Зузана

Вирощування та догляд за космосом: повний посібник

Догляд та технічне обслуговування

Космос славиться своєю легкістю в догляді, вимагаючи мінімальної уваги для процвітання. Після того, як ці стійкі рослини зміцніють, вони можуть витримувати посуху, поганий ґрунт і загальну занедбаність. Вони навіть мають чудову здатність до самосіву, забезпечуючи безперервне цвітіння яскравих квітів сезон за сезоном.

Космос відносно стійкий до шкідників, але деякими поширеними винуватцями є попелиці, блішки та трипси. Цих шкідників можна легко контролювати за допомогою сильного струменя води чи інсектицидного мила. Хвороби, які можуть вражати космос, включають жовтяницю астерів, бактеріальне в’янення та борошнисту росу. Забезпечення гарного потоку повітря та своєчасне видалення заражених рослин може допомогти запобігти цим проблемам.

Типи космосу

Існує різноманітний спектр видів космосу, відомо понад 25 різновидів. Проте, три види найчастіше вирощують у садах та ландшафтному дизайні:

Космос сірчано-жовтий (Cosmos sulphureus): Родом з Мексики та Центральної Америки, цей вид може похвалитися золотисто-жовтими квітами та стійкістю до посухи. Він виростає від 2 до 6 футів заввишки і дає махрові та напівмахрові квіти.
Космос дваждиперисті (Cosmos bipinnatus): Відомий своїми різнобарвними ромашкоподібними квітами відтінків білого, рожевого, червоного та помаранчевого, цей вид досягає висоти від 1 до 4 футів. Він пропонує широкий спектр гібридних серій і трохи менш стійкий до тепла, ніж C. sulphureus.
Шоколадний космос (Cosmos atrosanguineus): Окремий вид з темно-червоними квітами, що випромінюють шоколадний аромат. Він відрізняється від однорічного космосу тим, що є багаторічною рослиною, витривалою до зони 7 USDA, і потребує більшого догляду.

Розмноження

Рослини космосу легко самозапилюються, що робить їх легкими в розмноженні. Найкращий час для розмноження – після того, як мине загроза заморозків. Хоча найпоширенішим методом є посів насіння безпосередньо в саду, також можливе розмноження за допомогою живців стебла:

Зріжте стебло з 3-5 вузлами листя нижче останнього вузла листя.
Видаліть листя з останнього вузла листя, залишивши вузол неушкодженим.
Закопайте обрізаний кінчик стебла у вологий ґрунт для горщиків, переконавшись, що останній вузол листя знаходиться над лінією ґрунту.
Рясно полийте та підтримуйте вологість ґрунту.
Пересадіть укорінений держак у бажане місце, як тільки з’явиться нове листя.

Вирощування з насіння

Насіння космосу можна висаджувати в приміщенні за 4-6 тижнів до останнього заморозку або висівати безпосередньо на вулиці після того, як загроза заморозків мине. Ці швидкозростаючі рослини зазвичай проростають протягом 7-21 дня при температурі 75 градусів за Фаренгейтом, а через приблизно 50-60 днів починають цвісти.

Щоб посіяти насіння на вулиці, розпушіть ґрунт на глибину 8 дюймів і посадіть насіння на глибину 1/4 дюйма. Розмістіть насіння на відстані 2 футів один від одного або розкидайте їх і дозвольте рослинам підтримувати одна одну. Пізніше прорідіть сіянці та пересадіть зайві в інше місце.

Пересадка в горщик

При вирощуванні космосу в контейнерах переконайтеся, що контейнер має дренажні отвори, щоб запобігти перезволоженню. Посадіть одну рослину космосу на галон об’єму контейнера. Уникайте збагачення ґрунту в горщиках, оскільки це може призвести до росту довгих і млявих рослин. Підв’яжіть високі сорти в контейнерах для підтримки.

Зимівля

Космос – це однорічна рослина, яка відмирає після цвітіння та скидання насіння. Однак, якщо ви хочете зберегти космос у горщиках живим протягом зими, забезпечте яскраву лампу для вирощування на повному сонці принаймні на 7 годин на добу і видаліть будь-які квіти, що утворюються.

Цвітіння

Рослини космосу потребують повного сонця, щоб рясно цвісти. Навіть часткова тінь може обмежити цвітіння. Видалення відцвілих квітів сприяє появі нових квітів і продовжує період цвітіння. Обрізування між головним стеблом і листом призводить до швидшого цвітіння.

Поширені проблеми

В’янення або знебарвлення листя

Фузаріозна грибкова інфекція: викликає рожеві утворення на коренях і загибель рослини.
Бактеріальне в’янення: викликає в’янення стебел біля їх основи і загибель рослини.

Пожовтіння листя та опадання листя

Борошниста роса: утворює білий наліт на листках і призводить до їх пожовтіння та опадання.

Деформація квітів або затримка в рості

Жовтяниця астерів: захворювання, що передається цикадками, яке викликає пожовтіння листя і деформовані або зупинені в рості квіти.

Усунення несправностей

Чому мої рослини космосу в’януть? Перевірте наявність ознак фузаріозу або бактеріального в’янення.
Як я можу змусити мій космос цвісти рясніше? Забезпечте повне сонце та регулярно видаляйте відцвілі квіти.
Що викликає пожовтіння листя на моїх рослинах космосу? Перевірте наявність ознак борошнистої роси.
Як я можу запобігти захворюванням на моїх рослинах космосу? Забезпечте хорошу циркуляцію повітря, уникайте надмірного поливу і швидко видаляйте заражені рослини.

Додаткові поради

Космос є чудовим варіантом для зрізаних квітів.
Вищі сорти чудово виглядають у центрі або ззаду клумби, тоді як коротші сорти створюють барвисті бордюри.
Космос сірчано-жовтий (Cosmos sulphureus) є інвазивним на південному сході США; зверніться до місцевих органів влади щодо обмежень.

1 Червня, 2020 0 comment

Ботаніка

Папороті: всеосяжний посібник

by Роза 25 Травня, 2020

written by Роза

Папороті: всеосяжний посібник

Що таке папороті?

Папороті – це різноманітна та давня група рослин, які процвітають на Землі мільйони років. Вони належать до класу Polypodiopsida і характеризуються унікальними листками (великими розділеними листками), які додають текстуру, колір і цілорічний інтерес до будь-якого середовища.

Папороті розмножуються спорами, які є крихітними цятками, розташованими на нижній стороні їхніх листків. На відміну від більшості рослин, папороті не утворюють квітів або насіння.

Види папоротей

Існує понад 10 000 відомих видів папоротей, кожен з яких має свої унікальні характеристики та вимоги до вирощування. Ось деякі з найпопулярніших видів:

Страусове перо (Matteuccia struthiopteris): Листопадне папороть з довгими, дугоподібними листками, що нагадують страусове пір’я.
Самцеве папороть (Nephrolepis biserrata): Сміливе і ефектне папороть з яскраво-зеленими листками, які можуть виростати до 4 футів завдовжки.
Лимонно-масляне папороть (Nephrolepis cordifolia ‘Duffii’): Компактне і стійке папороть з лимонним ароматом.
Західне мечоподібне папороть (Polystichum munitum): Ніжне та елегантне папороть з довгими, лезоподібними листками.
Осіннє папороть (Dryopteris erythrosora): Низькоросле папороть з привабливими мідно-червоними листками навесні, які стають зеленими влітку.
Жіноче папороть (Athyrium filix-femina): Гарне і адаптивне папороть з мереживними листками.
Японське розписне папороть (Athyrium niponicum): Драматичне папороть з сріблястими листками.
Бостонське папороть (Nephrolepis exaltata): Класична кімнатна рослина з пишним листям.

Вирощування папоротей

Папороті, як правило, легко вирощувати, і вони можуть процвітати в різноманітних умовах. Ось кілька порад для успішного вирощування папоротей:

Світло: Більшість папоротей віддають перевагу тінистим або частково затіненим місцям, хоча деякі види можуть переносити повне сонце.
Ґрунт: Папороті віддають перевагу добре дренованому, багатому на гумус ґрунту, який постійно зволожений.
Вода: Папороті потребують регулярного поливу, особливо в спекотну і суху погоду.
Добриво: Підгодовуйте папороті щомісяця збалансованим добривом під час вегетаційного періоду.

Переваги та використання папоротей

Папороті пропонують численні переваги та можуть використовуватися різними способами:

Очищення повітря: Папороті допомагають очищати повітря, видаляючи токсини і збільшуючи вологість.
Контроль ерозії: Папороті з густою кореневою системою можуть допомогти запобігти ерозії ґрунту на схилах і берегах.
Середовище проживання дикої природи: Папороті забезпечують укриття і їжу для різноманітних представників дикої природи, включаючи птахів, комах і амфібій.
Ландшафтний дизайн: Папороті можна використовувати для створення пишних і привабливих ландшафтів у садах, парках та інших відкритих просторах.
Кімнатні рослини: Багато видів папоротей стають прекрасними кімнатними рослинами, додаючи відтінок зелені і спокою в будь-яку кімнату.

Висновки

Папороті – це захоплююча і універсальна група рослин, яка може покращити будь-яке середовище. Незалежно від того, чи шукаєте ви невибагливу кімнатну рослину або вишукане доповнення до свого саду, напевно знайдеться папороть, яка відповість вашим потребам. Розуміючи різні види папоротей та їх вимоги до вирощування, ви можете успішно вирощувати ці стародавні рослини і насолоджуватися їхньою красою протягом багатьох років.

25 Травня, 2020 0 comment

Природа

Троянди: Посібник з видів та сортів

by Кім 3 Травня, 2020

written by Кім

Троянди: Посібник з видів та сортів

Види троянд

Троянди, що належать до роду Rosa, — це різноманітні квітучі кущі, які протягом століть зачаровують садівників. Із понад 300 видів і тисячами культурних сортів, існує троянда на будь-який смак і сад.

Плетисті/В’юнкі троянди

Ці троянди відрізняються своїми довгими, дугоподібними стеблами, яким можна надати форму, щоб вони вилися по огорожах, шпалерах та інших конструкціях. Вони не є справжніми виткими рослинами і потребують опори, щоб рости вгору. Плетисті троянди бувають різних класів, зокрема грандіфлора і чайно-гібридні.

Чайно-гібридні троянди

Чайно-гібридні троянди є одним з найпопулярніших видів троянд, відомих своїми великими, витонченими квітами з багатьма пелюстками. Зазвичай вони ростуть на довгих стеблах і бувають широкого спектра кольорів та ароматів.

Флорибунда троянди

Флорибунда троянди є ще одним популярним вибором, даючи грона менших квіток безперервно протягом усього періоду вегетації. За ними, як правило, легше доглядати, ніж за чайно-гібридними трояндами, і вони добре підходять для бордюрів і живоплотів.

Кущові троянди

Кущові троянди характеризуються своєю розлогою формою росту і можуть досягати висоти від 1,5 до 4,5 метрів. Вони відомі своєю морозостійкістю та рясним цвітінням. Англійські троянди Девіда Остіна є популярною підгрупою кущових троянд, що нагадують старі садові троянди з повторним цвітінням і сильними ароматами.

Грандіфлора троянди

Грандіфлора троянди є підгрупою чайно-гібридних троянд, зазвичай вищі і з квітами, що з’являються в гронах, а не поодиноко на стеблах. Вони відомі своїми великими, ефектними квітами і відносно легким доглядом.

Поліантові троянди

Поліантові троянди схожі на флорибунда троянди, але мають менші квіти і компактнішу форму росту. Вони часто використовуються для облямівки та як ґрунтопокривні рослини.

Мініатюрні і мініфлора троянди

Мініатюрні троянди є компактними формами чайно-гібридних або грандіфлора троянд з меншими квітами і висотою не більше 38-76 см. Мініфлора троянди мають квіти середнього розміру, більші, ніж у мініатюрних, але менші, ніж у флорибунда.

Вибір відповідної троянди

При виборі троянд для свого саду враховуйте такі фактори:

Колір: Троянди бувають найрізноманітніших кольорів, від класичного червоного і рожевого до незвичайних відтінків, як-от лавандовий і блакитний.
Час цвітіння: Деякі троянди цвітуть один раз навесні, тоді як інші цвітуть повторно протягом усього періоду вегетації.
Аромат: Багато троянд мають солодкий або пряний аромат, але деякі не мають запаху.
Стійкість до хвороб: Певні сорти троянд більш стійкі до поширених захворювань, таких як чорна плямистість і борошниста роса.
Зона морозостійкості: Троянди мають різні зони морозостійкості, що вказують на найнижчі температури, які вони можуть переносити. Обирайте сорти, які підходять до вашого клімату.

Поради щодо вирощування троянд

Сонячне світло: Більшість троянд добре ростуть на повному сонці, отримуючи принаймні шість годин прямих сонячних променів на день.
Ґрунт: Троянди надають перевагу добре дренованому ґрунту, багатому на органічні речовини.
Полив: Поливайте троянди глибоко і регулярно, особливо в спекотну, суху погоду.
Удобрення: Удобрюйте троянди щомісяця протягом періоду вегетації збалансованим добривом.
Обрізання: Обрізайте троянди в кінці зими або на початку весни, щоб видалити мертві або хворі стебла і стимулювати новий ріст.

Завдяки правильному догляду та увазі троянди будуть додавати краси, аромату і чарівності вашому саду на довгі роки.

3 Травня, 2020 0 comment

Фотожурналістика

Похмуро і прекрасно: війна і мир в Афганістані та Гендерсоні

by Пітер 15 Квітня, 2020

written by Пітер

Похмуро і прекрасно: подорож фотографки Бет Уолд до Афганістану

Складна і контрастна земля

Афганістан, країна зі шрамами від десятиліть конфліктів, постає як гобелен краси і суворості. Фотографка Бет Уолд вирушила до цієї загадкової землі у супроводі журналіста Роба Шультейса. Їхній досвід, зафіксований на приголомшливих світлинах та зворушливих словах, розкриває складність, що визначає Афганістан.

Мазарі-Шариф: спокій посеред війни

Подорожі Уолд привели її до міста Мазарі-Шариф, де розташована велична Велика мечеть Хазрата Алі. Незважаючи на близькість міста до охоплених війною регіонів, мечеть випромінювала ауру миру. Жінки, одягнені в довгі бурки, їхні обличчя були заховані, граціозно рухалися подвір’ям.

Увійшовши до мечеті, Уолд пережила момент несподіваного зв’язку. Жінка, обличчя якої тепер було видно, взяла Уолд за руку і зняла з пальця гарну срібну каблучку з рубіном. Ніжним жестом вона одягнула її на руку Уолд, символізуючи зв’язок, що виник між двома незнайомками із зовсім різних світів.

Військові спогади Шультейса

Шультейс, досвідчений журналіст, який багато висвітлював події в Афганістані, став свідком темного боку цієї землі. Він згадує жахливі випадки на небезпечних дорогах, де безрозсудні водії ігнорували попередження про мінні поля, а корумповані ДАІшники наживалися на довірливих мандрівниках.

Попри небезпеки, спогади Шультейса не визначаються лише конфліктами. Він говорить про стійкість афганського народу, його здатність знаходити моменти радості серед труднощів.

Людина проти птаха: конфлікт у Гендерсоні, Нью-Йорк

Відійшовши від Афганістану, Уолд та Шультейс звернули увагу на інший тип конфлікту, що розгортається в Гендерсоні, штат Нью-Йорк. Вибухнула запекла суперечка між рибалками та бакланами, водоплавними птахами з ненаситним апетитом до риби.

Рибалки стверджували, що баклани спустошують їхні засоби до існування, тоді як науковці стверджували, що птахи просто процвітають у зміненому екосистемі. Репортаж Уолд передає складність цього конфлікту, висвітлюючи перспективи всіх залучених сторін.

Вплив бакланів

Розповсюдження бакланів мало глибокий вплив на місцеві популяції риб Гендерсона та громади, які залежать від них. ненаситні харчові звички птахів чинили величезний тиск на ці тендітні екосистеми, загрожуючи засобам до існування рибалок та рівновазі в природі.

Висновок

Досвід Бет Уолд та Роба Шультейса в Афганістані та Гендерсоні, штат Нью-Йорк, підкреслює багатогранну природу людського існування. Серед жахів війни можна знайти моменти краси і зв’язку. А в розпал конфлікту часто виникає потреба в розумінні та компромісі, щоб знайти шлях вперед.

15 Квітня, 2020 0 comment

Newer Posts

Older Posts