Теніс: сімейна гра кохання, характеру та життєвих уроків
Теніс: сімейна справа
Теніс завжди був частиною моєї родини. Мій батько навчився грати ще юнаком у Вашингтоні, округ Колумбія, у 1930-х роках. Він любив цю гру і грав у неї регулярно протягом понад 55 років.
Для мого батька теніс був чимось більшим, ніж просто грою. Це був спосіб виразити себе, навчити життєвих уроків і спілкуватися з друзями. Він грав у парному розряді кілька разів на тиждень із шістьма чи вісьмома друзями у сусідньому парку.
Друзі мого батька були цікавою компанією. Був у нього друг, який лаявся, коли пропускав першу подачу, і заявляв, що, мабуть, зробить подвійну помилку, що зазвичай і траплялося. Мій батько вважав, що цей чоловік сам себе проклинає.
Інший друг завжди давав собі поблажки у спірних моментах. Мій батько не дуже його поважав і читав мені лекції про ницість характеру цієї людини.
Теніс — це гра, яка багато що розкриває. Спосіб, у який ми граємо, часто є відображенням того, хто ми є. Мій батько намагався навчити мене та мого брата, коли слід бути терплячим і чекати свого шансу, а коли — проявляти агресію і добивати суперника.
Гра вимагає вміння контролювати свої імпульси та зберігати спокій у тривожні моменти, а ці уроки корисні і поза кортом. Коли я грав у юніорських турнірах, мій батько з’являвся там не для того, щоб тренувати, а просто щоб бути поруч і мовчки підтримувати.
Теніс подарував моєму батькові друзів, і він зробив теніс невід’ємною частиною нашого сімейного життя. Ми всі любили грати, певною мірою тому, що це був спосіб бути ближчими до нього.
Теніс: гра характеру
Теніс — це гра характеру. Вона розкриває наші сильні та слабкі сторони і на корті, і в житті.
Мій батько був джентльменом і на корті, і поза ним. Він завжди був справедливий і поважав суперників. Він навчив мене важливості спортивної поведінки та чесності.
Один із друзів мого батька був поганим спортсменом. Він лаявся і сварив себе, коли припускався помилки. Мій батько мало терпів його.
Інший друг завжди намагався обійти правила. Він ніколи не приносив м’ячі на корт і часто намагався уникнути сумнівних рішень. Мій батько презирливо ставився до нього через його нечесність.
Теніс — це гра, яка може багато чого навчити нас про нас самих і про інших. Вона може допомогти нам розвинути свій характер і стати кращими людьми.
Теніс: гра життєвих уроків
Теніс — це гра життєвих уроків. Він може навчити нас терпінню, наполегливості та важливості дружби.
Мій батько навчив мене бути терплячим. Він часто казав: «Теніс — це гра очікування. Треба дочекатися свого шансу вдарити по м’ячу».
Він також навчив мене наполегливості. Він казав: «Ніколи не здавайся. Навіть якщо ти програєш, продовжуй боротися до кінця».
Теніс також навчив мене важливості дружби. Я познайомився з деякими з моїх найближчих друзів завдяки тенісу.
Спадщина мого батька
Мій батько помер кілька років тому, але його спадщина продовжує жити через його сім’ю та друзів.
Він навчив мене важливості сім’ї, характеру та життєвих уроків. Він показав мені, як бути доброю людиною, хорошим другом і хорошим батьком.
Я вдячний за час, який провів із батьком. Він був чудовою людиною, і я ніколи його не забуду.
Ключові слова: Теніс, сім’я, любов, характер, життєві уроки, гра, друзі, Zalph, гумор, поезія, старіння, здоров’я, смерть, спадщина, дружба, наполегливість