Кетцалькоатль: найбільша літаюча істота в історії
Відкриття та опис
Кетцалькоатль, представник давньої групи літаючих рептилій, відомих як птерозаври, був виявлений близько 50 років тому. Це була найбільша літаюча істота, яка коли-небудь жила, з силуетом, схожим на жирафа, стрункими кінцівками, величезним дзьобом і розмахом крил до 40 футів.
Загадка польоту
Незважаючи на відкриття, вчені мали труднощі зі зрозумінням, як Кетцалькоатль піднімав своє величезне тіло з землі, щоб літати. Попередні гіпотези припускали, що він бігав і махав крилами або відштовхувався кінчиками крил.
Нові дослідження
Недавнє дослідження, опубліковане в журналі Journal of Vertebrate Paleontology, проливає нове світло на механізм польоту Кетцалькоатля. Науковці проаналізували колекцію кісток, видобутих у Національному парку Біг-Бенд у Техасі, включно з кістками меншого, нещодавно виявленого виду Кетцалькоатля з розмахом крил 20 футів.
Механізм зльоту розкрито
За допомогою інженера з аерокосмічної галузі та біомеханіка група визначила, що Кетцалькоатль злітав у повітря, присівши, а потім виштовхнувши себе на вісім футів уверх. Це дало йому достатньо місця над землею, щоб махати крилами та створювати підйомну силу.
Льотні здібності
Після зльоту Кетцалькоатль був умілим льотчиком. Його величезні груди забезпечували численні точки кріплення для його могутніх льотних м’язів. Науковці вважають, що він міг граціозно парити в повітрі.
Середовище існування та мисливська поведінка
Докази свідчать про те, що Кетцалькоатль мешкав у вічнозелених лісах і полював у водоймах. Більші види нагадували чапель, які бродили по мілководдю і використовували свої довгі дзьоби, щоб ловити крабів, молюсків і черв’яків. Менші види могли збиратися разом принаймні частину року.
Живі, дихаючі створіння
Науковці підкреслюють важливість розгляду Кетцалькоатля не лише як викопного, а як живих, дихаючих тварин. Порівнюючи його з сучасними тваринами зі схожою будовою тіла, вчені можуть отримати уявлення про його поведінку та екологію.
Майбутні дослідження
Хоча це дослідження надає найповніше на сьогодні розуміння Кетцалькоатля, науковці сподіваються розкрити більше таємниць за допомогою майбутніх розкопок у Національному парку Біг-Бенд. Додаткові знахідки скам’янілостей можуть ще більше вдосконалити наші знання про цих чудових створінь.