Home Tags Posts tagged with "Історія"
Tag:

Історія

Не категоризовано

Бомбардування церкви в Бірмінгемі: похмуре нагадування про боротьбу за громадянські права

by Пітер
written by Пітер

Бомбардування церкви в Бірмінгемі: похмуре нагадування про боротьбу за громадянські права

Трагічна подія

15 вересня 1963 року жахливий вибух бомби сколихнув баптистську церкву на вулиці Сікстінз-стріт у Бірмінгемі, штат Алабама. Внаслідок вибуху загинули чотири молоді дівчини: Синтія Морріс Веслі, Деніз МакНеір, Керол Робертсон та Едді Мей Коллінз. Постраждалі, всі учасниці молодіжного хору церкви, готувалися до ролі зустрічаючих, коли вибухнула бомба.

Вибух залишив величезну діру у стіні церкви та розкидав уламки по всьому району. Свідки описували сцену хаосу та руйнування, де серед уламків були розкидані залиті кров’ю листівки.

Жертви

Усі четверо постраждалих були афроамериканськими дівчатами віком від 11 до 14 років. Синтія Веслі була відома своєю товариською вдачею та любов’ю до співу. Деніз МакНеір була її кузиною і сором’язливою, але сяючою молодою дівчиною. Керол Робертсон була найзрілішою з усієї групи і нещодавно придбала нові туфлі та намисто для цієї події. Едді Мей Коллінз була тихою та стриманою дівчиною, яка виглядала особливо приголомшливо у своїй білій сукні зустрічаючої.

Наслідки

Бомбардування викликало шок у всій країні і стало поворотним моментом у русі за громадянські права. Мартін Лютер Кінг-молодший поспішив до Бірмінгема і засудив насильство, назвавши це «жахливим злочином проти людства». Президент Джон Ф. Кеннеді направив агентів ФБР для розслідування бомбардування та притягнення винних до відповідальності.

Пошук справедливості ускладнювався відсутністю речових доказів і небажанням свідків виступати. Проте згодом трьох підозрюваних засудили за вбивство у зв’язку з бомбардуванням.

Вітраж

Одним із найяскравіших образів бомбардування є вітраж, який уцілів після вибуху. На вікні зображено Ісуса Христа, але обличчя Ісуса було вибито. Цей образ став потужним символом безглуздого насильства та руйнування, які відбулися в той день.

Спадщина

Бомбардування церкви в Бірмінгемі залишається похмурим нагадуванням про жахи расизму та постійну боротьбу за рівність. Бомбардування продовжує надихати активістів та митців працювати задля більш справедливого та рівноправного суспільства.

Баптистська церква на вулиці Сікстінз-стріт сьогодні

Сьогодні баптистська церква на вулиці Сікстінз-стріт є Національною історичною пам’яткою та символом руху за громадянські права. Церква була відновлена і продовжує служити як місце поклоніння та центр громадської активності.

У церкві також розміщується Інститут громадянських прав у Бірмінгемі, який розповідає історію бомбардування та руху за громадянські права в Бірмінгемі. Інститут служить нагадуванням про жертви, принесені тими, хто боровся за рівність, і як заклик до дії для майбутніх поколінь.

0 comment
0 FacebookTwitterPinterestEmail
Злочин

Моторошний лист Бонні та Клайда викриває злочинну жорстокість

by Кім
written by Кім

Лист Бонні та Клайда, який наводить жах, розкриває злочинну жорстокість

Ганебний дует

Бонні Паркер і Клайд Берроу, сумнозвісні гангстери 1930-х років, залишили незгладимий слід в американській історії. Їхній шлейф викрадених автомобілів, пограбованих банків і трупів захопив націю, зробивши їх одночасно об’єктами страху і романтизації.

Зрада і лист

Однак, за фасадом авантюрного способу життя Бонні і Клайда ховався глибоко вкорінений гнів і образа на Реймонда Гамільтона, колишнього члена їхньої банди. Після того, як Гамільтон зрадив їх у 1934 році, Бонні і Клайд організували зухвалий наліт на в’язницю, щоб звільнити його та інших засуджених.

Подальші дії Гамільтона під час зіткнення з поліцією, які Бонні і Клайд сприйняли як боягузливі, призвели до непоправного розриву. Вони негайно знову схопили його, і його було засуджено до смертної кари.

Не в змозі стримати свою ненависть, Бонні і Клайд написали різкого листа Гамільтону, висловивши свою зневагу і прагнення помсти. Цей лист, написаний від руки Паркер, буде виставлено на аукціон у вересні, пропонуючи моторошний погляд на злочинну жорстокість дуету.

Вміст листа

Лист, адресований Гамільтону у в’язниці округу Даллас, перераховує скарги Бонні та Клайда на нього. Вони звинувачують його у боягузтві, хвастощах і зраді їхньої довіри.

“Я мав би тебе вбити”, – написав Берроу. “Тоді б я позбавив себе багатьох проблем і грошей, витрачених на твої пошуки”.

Лист розкриває ступінь їхнього гніву і глибину їхнього прагнення помсти.

Наслідки

Менш ніж через місяць після написання листа, Бонні і Клайд загинули в перестрілці, коли загін поліцейських влаштував їм засідку на дорозі в Луїзіані. Передбачення Берроу про те, що він не здасться без бою, виявилося трагічно помилковим. У них випустили понад 150 куль, перш ніж вони встигли навіть вихопити власну зброю.

Лист із в’язниці залишається моторошним нагадуванням про мстиву природу Бонні і Клайда, підтвердженням їхньої жорстокості та наслідків їхніх злочинних дій.

Спадщина Бонні і Клайда

Незважаючи на їхній насильницький кінець, Бонні і Клайд продовжують зачаровувати громадськість. Їхня історія була увічнена в незліченних книгах, фільмах і телешоу.

Виставлений на аукціон лист надає унікальну можливість зануритися в розум цих сумнозвісних злочинців і отримати глибше розуміння їхніх мотивів та наслідків їхніх дій.

Додаткові подробиці

  • Аукціон RR, запланований на 15-25 вересня, запропонує лист для торгів.
  • Очікується, що він принесе понад 40 000 доларів.
  • Лист написаний від руки Бонні Паркер.
  • Він був написаний у квітні 1934 року, незадовго до того, як Бонні і Клайд були вбиті.
  • Лист розкриває сильну ненависть дуету до Гамільтона і їхнє прагнення помсти.
  • Він пропонує погляд на злочинний світ 1930-х років і жорстокість Бонні і Клайда.
0 comment
0 FacebookTwitterPinterestEmail
Не категоризовано

Щоденники Гіммлера: вікно у розум нацистського воєнного злочинця

by Пітер
written by Пітер

Щоденники Генріха Гіммлера: вікно у розум нацистського воєнного злочинця

Відкриття щоденників Гіммлера

У 2013 році в російських військових архівах був виявлений скарб із 1000 сторінок щоденникових записів Генріха Гіммлера, архітектора Голокосту. Ці щоденники, що охоплюють 1937-1938 та 1944-1945 роки, дають моторошне уявлення про розум людини, яка могла без проблем переключатися між сімейним життям та масовими вбивствами.

Сімейне життя Гіммлера

На перший погляд, записи в щоденнику Гіммлера часто нагадують буденні описи його особистого життя. Він пише про свою дружину, доньку та коханку, висловлюючи занепокоєння щодо їхнього добробуту. Однак ці записи протиставлені жахливим розповідям про роль Гіммлера в Голокості.

Роль Гіммлера в Голокості

Щоденники Гіммлера розкривають його центральну роль у плануванні та здійсненні нацистського геноциду. Він наказав створити концентраційні табори, включно з Освенцимом і Майданеком, і керував знищенням мільйонів євреїв та інших меншин.

В одному особливо моторошному записі Гіммлер описує свій візит до концентраційного табору Майданек, де став свідком демонстрації нової газової камери з дизельним двигуном. Він недбало згадує, що того дня не очікувалося прибуття нових в’язнів, тому охоронці зігнали на демонстрацію 400 єврейських жінок і дівчат із сусіднього гетто.

Холоднокровний убивця

За фасадом люблячого батька і чоловіка Гіммлер був холоднокровним убивцею. Його щоденник сповнений наказів про страти та відправлення родин до концентраційних таборів. В одному записі зафіксовано його наказ стратити десятьох поліцейських у Польщі за відмову воювати на боці нацистів.

Історичне значення

Для істориків щоденники Гіммлера є безцінним джерелом. Вони дають змогу зазирнути у внутрішні механізми нацистського режиму та процес ухвалення рішень, що призвів до Голокосту. Вони також проливають світло на особистість і мотивацію самого Гіммлера.

Захоплення і смерть

Гіммлера захопили британські солдати в Берліні у травні 1945 року. Він вчинив самогубство за допомогою капсули з ціанідом, перш ніж його встигли допитати. Його тіло поховали в невідомій могилі, місцезнаходження якої так і не розкрили.

Спадщина

Щоденники Генріха Гіммлера слугують моторошним нагадуванням про жахіття Голокосту та здатність людини до невимовних звірств. Це цінний історичний документ, який допомагає нам зрозуміти нацистський режим і людину, яка відіграла центральну роль у його злочинах.

0 comment
0 FacebookTwitterPinterestEmail
Свята

Різдвяні вогні: історія та поради безпеки

by Зузана
written by Зузана

Історія різдвяних вогнів

Різдвяні вогні є улюбленою святковою традицією, але їхня історія напрочуд довга і різноманітна. У ранні часи святкування Різдва люди часто прикрашали свої домівки свічками або гасовими лампами. Однак ці вогні часто були небезпечними і могли легко спричинити пожежу.

Наприкінці ХІХ століття було винайдено електричні різдвяні вогні. Ці вогні були набагато безпечнішими за свічки та гасові лампи, і вони швидко стали популярними. На початку ХХ століття електричні різдвяні вогні використовувалися в домівках і установах по всьому світу.

Різдвяні вогні в Сполучених Штатах

У Сполучених Штатах різдвяні вогні є популярною традицією з початку 1900-х років. У ті часи люди часто натягували кольорові лампочки через вулиці, створюючи святкову стелю з вогнів. Міські робітники працювали цілий тиждень, щоб повісити ці вогні, і коли їх, нарешті, вмикали, то це було захопливе видовище.

Сьогодні різдвяні вогні залишаються популярним способом прикрасити домівки і установи в Сполучених Штатах. Однак типи використаних вогнів змінилися з часом. У минулому люди часто використовували лампи розжарювання, які були неефективними і виділяли багато тепла. Сьогодні більш популярними є світлодіодні лампи. Світлодіодні лампи є більш енергоефективними і довговічнішими, ніж лампи розжарювання.

Небезпеки різдвяних вогнів

Хоча різдвяні вогні є красивим і святковим способом відзначити свята, важливо знати про потенційні небезпеки. Електричні вогні можуть становити небезпеку пожежі, якщо їх не використовувати належним чином. Ось кілька порад, які допоможуть вам залишатися в безпеці під час використання різдвяних вогнів:

  • Ніколи не перевантажуйте електричні розетки.
  • Не використовуйте пошкоджені або пошарпані дроти.
  • Тримайте різдвяні вогні подалі від легкозаймистих матеріалів.
  • Вимкніть різдвяні вогні перед сном або коли виходите з дому.

Найкращі різдвяні вогні у світі

Існує багато різних типів різдвяних вогнів, тому може бути важко дізнатися, які з них вибрати. Якщо ви шукаєте найкращі різдвяні вогні, враховуйте наступні фактори:

  • Яскравість: Наскільки яскравими ви хочете, щоб були ваші вогні?
  • Колір: Якого кольору або кольорів ви хочете, щоб були ваші вогні?
  • Форма: Якої форми ви хочете, щоб були ваші вогні?
  • Розмір: Якого розміру ви хочете, щоб були ваші вогні?
  • Енергоефективність: Наскільки енергоефективними ви хочете, щоб були ваші вогні?

Після того, як ви розглянете ці фактори, ви можете почати купувати різдвяні вогні. Існує багато різних місць, де можна придбати різдвяні вогні, зокрема універмаги, магазини товарів для дому та інтернет-магазини.

Історія про різдвяні вогні, які врятували групу льотчиків

Під час Другої світової війни група льотчиків летіла з Форт-Нокса, штат Кентуккі, до Тампи, штат Флорида, у Святвечір. Літак загубився в тумані, і екіпаж почав хвилюватися. У них закінчувалося пальне, і вони не знали, чи зможуть вони дістатися до місця призначення.

Раптом льотчики побачили світло, що пробивалося крізь туман. Вони полетіли за світлом і незабаром побачили фари автомобілів. Автомобілі вишикувалися в два ряди, освітлюючи смугу між ними. Льотчики приземлили бомбардувальник у густому тумані і полегшено зітхнули, коли виявили, що вони приземлилися на навчальному полі в Кросс-Сіті.

Перше світло, яке побачили льотчики, насправді було деревом, яке прикрасили для різдвяної вечірки на базі. Льотчики вийшли з літака і пішли на вечірку, де вони чудово провели час.

Історія про різдвяні вогні, які врятували групу льотчиків, нагадує нам, що навіть у найтемніші часи завжди є надія.

0 comment
0 FacebookTwitterPinterestEmail
Не категоризовано

Помпеї: занепад і відродження стародавнього міста

by Пітер
written by Пітер

Помпеї: Занепад і відродження стародавнього міста

Бурхлива історія Помпеї

Помпеї, колись процвітаюче римське місто, зіткнулося з тривалим періодом занепаду через нехтування, корупцію та стихійні лиха. Катастрофічне виверження Везувію в 79 році нашої ери поховало місто під попелом і пемзою, зберігши його на століття. Однак, незважаючи на своє історичне значення, Помпеї зазнали значного погіршення за останні десятиліття.

Розквіт Геркуланума

На відміну від труднощів Помпеї, сусіднє місто Геркуланум пережило неабияке відродження. Завдяки державно-приватному партнерству, Проект збереження Геркуланума вклав значні кошти у відновлення та збереження стародавніх руїн. Проект успішно вирішив проблему пошкоджень, спричинених водою, стабілізував конструкції та відновив фрески та артефакти.

Боротьба Помпеї за виживання

З іншого боку, Помпеї потерпали від неналежного управління та корупції. Аварійні кошти, виділені на реставрацію, були розтрачені на непотрібні проекти. Нестача кваліфікованого персоналу на місці та недостатня система водовідведення погіршили його руйнування.

Громадський осуд та втручання ЮНЕСКО

Плачевний стан Помпеї викликав обурення громадськості та міжнародну стурбованість. ЮНЕСКО попередила, що це місце може бути внесено до списку Всесвітньої спадщини під загрозою, якщо не буде досягнуто значного прогресу в його збереженні.

Відновлення та інновації

У відповідь на кризу італійський уряд розпочав Великий Помпейський проект із фінансуванням ЄС. Ця ініціатива спрямована на відновлення будівель, що перебувають під загрозою, покращення водовідведення та підвищення вражень відвідувачів. Застосовуються передові технології, такі як рентгенівська фазово-контрастна томографія, для розшифровки стародавніх текстів та відновлення пошкоджених артефактів.

Виклики та перспективи на майбутнє

Незважаючи на ці зусилля, Помпеї продовжують стикатися з постійними викликами. Постійна пильність і тиск громадськості є вкрай важливими для забезпечення продовження реставраційних робіт. Експерти пропонують модель державно-приватного партнерства, подібну до моделі Геркуланума, як потенційне рішення для довгострокової стабільності.

Важливість Помпеї

Помпеї дають змогу зазирнути у повсякденне життя та культуру стародавнього Риму. Збережені вулиці, будівлі та артефакти пропонують неоціненну інформацію про минуле. Збереження Помпеї важливе не лише через їхнє історичне значення, а й як нагадування про важливість збереження спадщини та уроки, які ми можемо винести з помилок минулого.

Спадщина Помпеї

Зліт і падіння Помпеї та триваючі зусилля з їхнього відродження служать зворушливим нагадуванням про крихкість і стійкість нашої культурної спадщини. Прийнявши інновації, вирішивши питання неналежного управління та сприяючи партнерству, ми можемо гарантувати, що майбутні покоління продовжуватимуть захоплюватися цим стародавнім скарбом.

0 comment
0 FacebookTwitterPinterestEmail
Археологічне мистецтво

Теракотові скарби, відкриті в стародавній Мірі: подорож у минуле

by Кім
written by Кім

Відкриття теракотових скарбів у стародавній Мірі: подорож в історію

Відкриття теракотових фігурок

Турецькі археологи зробили надзвичайне відкриття в стародавньому місті Міра, розкопавши понад 50 теракотових фігурок, що датуються елліністичним періодом (приблизно 323-31 р. до н.е.). Ці вишукані скульптури, майстерно виготовлені та ретельно розфарбовані, дають змогу зазирнути у мистецтво та вірування стародавньої цивілізації.

Фігурки, кожна заввишки лише кілька дюймів, зображують різноманітні сюжети, включаючи людей, богів і тварин. Серед людських фігур – барани, вершники, жінки з дітьми та хлопчик, який несе фрукти, тоді як міфічні персонажі, такі як Лето, Артеміда, Аполлон і Геракл, представляють божественне царство.

Збереження та значення

Дивом деякі фігурки все ще зберігають сліди яскравих пігментів, які колись їх прикрашали, демонструючи відтінки червоного, синього та рожевого. Це чудове збереження надає цінну інформацію про одяг і звичаї стародавньої Міри.

Невзат Чевік, провідний археолог Університету Акдениз, висловив своє подив відкриттям, назвавши його «несподіваною великою несподіванкою». Він вважає, що ці фігурки дають унікальну можливість встановити зв’язок зі стародавніми мешканцями Міри, ніби вони «воскресли і пробігли крізь тунель часу» до наших днів.

Розкопки та артефакти

Фігурки були виявлені під час розкопок римського театру міста та старішого елліністичного театру, розташованого під ним. Окрім теракотових фігурок, команда також розкопала безліч інших артефактів, у тому числі керамічні, бронзові, свинцеві та срібні предмети, розкидані навколо елліністичного театру.

Міра: перехрестя культур

Міра, стратегічно розташована біля гирла річки Андріакус на південному узбережжі Туреччини, процвітала як важливе середземноморське портове місто протягом століть. Вона потрапила під контроль різних регіональних держав, включаючи персів, лікійців і римлян.

Багата історія міста очевидна в його вражаючому римському театрі, побудованому в третьому столітті нашої ери, і його культових гробницях, висічених у скелях, вирізаних на схилах пагорбів між п’ятим і третім століттями до нашої ери. Ці витончені гробниці, що часто нагадують дерев’яні будинки та святилища, є свідченням архітектурної майстерності стародавньої Міри.

Розкопки та майбутні плани

Розкопки в Мірі тривають уже понад десятиліття, проливаючи світло на минуле міста. Цього літа координатори проекту привезли на місце команду дослідників і робітників у район Демре в Анталії, що призвело до відкриття теракотових фігурок.

Команда продовжує збирати докупи фрагменти додаткових фігурок, плануючи передати їх до Музею лікійських цивілізацій у Демре для публічного показу. Ці теракотові скарби, безсумнівно, розширять наші знання про стародавню Міру та ширшу історію анатолійської археології.

0 comment
0 FacebookTwitterPinterestEmail
Стародавнє мистецтво

Єгипетські ієрогліфи: вікно в стародавній Єгипет

by Жасмін
written by Жасмін

Єгипетські ієрогліфи: вікно в стародавній Єгипет

Походження та мета

Ієрогліфи, давня система письма Єгипту, виникли приблизно в той же час, що й письмо в Месопотамії. Обидві системи виникли з потреби відстежувати надлишки та управляти все більш складними суспільствами. У Єгипті перші свідчення ієрогліфів з’являються на етикетках, прикріплених до банок.

Характеристики та важливість

Ієрогліфи — це не просто декоративні символи, це складний засіб спілкування. Їхня витончена та візуально приваблива природа очевидна в їхніх зображеннях тварин, птахів і людських фігур. Проте їх основне призначення полягало в передачі інформації, як це видно на витончених рельєфах і статуях, які розповідають певні історії та виражають релігійні вірування.

Розшифрування ієрогліфів

Розеттський камінь відіграв вирішальну роль у розшифровці ієрогліфів. Цей тримовний напис, що містить грецьку, єгипетські ієрогліфи та демотичне письмо, дав ключ до розуміння давньоєгипетської мови. Вчені зрозуміли, що ієрогліфи представляли звуки, а не лише ідеї чи об’єкти.

Вивчення ієрогліфів

Освоєння ієрогліфів потребує структурованого підходу. В аспірантурі студенти зазвичай вивчають середньоєгипетську мову, класичну форму цієї мови, і поступово переходять до різних фаз. Хоча набуття майстерності може зайняти кілька років, зусилля того варті для тих, хто зацікавлений у розкритті таємниць стародавнього Єгипту.

Кольори та пігменти

Яскраві кольори, що використовуються в ієрогліфах, видобувалися з природних мінералів. Вохра надавала відтінки помаранчевого та червоного, тоді як малахіт давав зелений колір. Художники змішували ці пігменти з іншими матеріалами, щоб створити різноманітні відтінки та дати їм змогу малювати на різних поверхнях.

Письменники та статуї писарів

Писарі відігравали вирішальну роль у стародавньому єгипетському суспільстві, виступаючи вмілими письменниками та зберігачами записів. Статуї писарів, які часто зображували людей, що сидять зі свитками папірусу, символізували значення грамотності та захисту знань. На одній особливо вражаючій статуї зображено писаря з павіаном, що сидить на голові, що представляє заступництво Тота, бога письма.

Королівська грамотність

Всупереч поширеній думці, імовірно, що царі та цариці в стародавньому Єгипті мали навички письма. Докази свідчать, що цар Тутанхамон мав власне письмове приладдя, поховане разом із ним, а в королівських гробницях було знайдено обладнання для письма. Це свідчить про те, що королівська сім’я отримувала освіту з читання та письма.

Дивні факти

  • Ієрогліфи зустрічаються не лише на пам’ятниках, але й на повсякденних предметах, таких як кераміка та ювелірні вироби.
  • Розеттський камінь показав, що ієрогліфи могли виражати кілька звуків, включаючи приголосні та голосні.
  • Деякі ієрогліфи представляють абстрактні поняття, такі як емоції та дії.
  • Стародавні єгиптяни використовували ієрогліфи для написання релігійних текстів, історичних оповідань і навіть любовних віршів.
  • Вивчення ієрогліфів продовжує проливати світло на захопливу культуру та історію стародавнього Єгипту, надаючи цінну інформацію про життя його народу.
0 comment
0 FacebookTwitterPinterestEmail
Публічне мистецтво

Сфера: символ стійкості та пам’яті у Ґраунд Зіро

by Жасмін
written by Жасмін

Сфера: символ стійкості й пам’яті у Ґраунд Зіро

Вічний спадок Всесвітнього торгового центру

Посеред спустошення, заподіяного терактами 11 вересня, зі зруйнованих будівель з’явився символ колишньої слави Всесвітнього торгового центру: “Сфера для фонтану на площі” Фріца Кьоніґа. Побита, але не зламана, ця культова скульптура стала свідченням стійкості як Близнюків, так і духу міста Нью-Йорк.

Шлях збереження

Замовлена в 1966 році та встановлена в 1971 році, 45000-фунтова бронзова та сталева скульптура прикрашала площу між вежами-близнюками. Після терактів Сферу знайшли серед руїн, а в її внутрішній частині були зворушливі реліквії зруйнованих веж.

Визнаючи її символічне значення, Портова адміністрація Нью-Йорка та Нью-Джерсі розпочала місію зі збереження та вшанування Сфери. У 2002 році скульптуру було розібрано та відбудовано як тимчасовий меморіал у Battery Park. Однак її подальша доля залишалася спірним питанням.

Джерело суспільного напруження

Сфера стала центральним об’єктом суспільної дискусії щодо найкращого способу вшанування жертв 11 вересня. Деякі виступали за її включення до Національного меморіального музею 11 вересня, тоді як інші вважали, що її слід зберегти в її первісному місці розташування.

Протягом усього цього періоду невизначеності Сфера продовжувала залишатися місцем паломництва тих, хто шукав розради та спогадів. Її пошкоджена поверхня стала свідченням жахів того фатального дня, а також втіленням незламного духу міста.

Повернення до Ґраунд Зіро

У 2017 році Портова адміністрація нарешті ухвалила рішення повернути Сферу до її первісного місця розташування біля Ґраунд Зіро. Скульптуру обережно перемістили до Liberty Park, зеленого простору, розташованого поряд із Меморіалом 11 вересня.

Цей крок зустрів радість і полегшення з боку тих, хто виступав за її збереження. Тепер Сфера стоїть як зворушливе нагадування про те, що було втрачено 11 вересня, а також символізує стійкість і відродження Нью-Йорка.

Символ надії і зцілення

Подорож Сфери — метафора власного шляху одужання та зцілення міста. Її присутність у Ґраунд Зіро слугує постійним нагадуванням про зроблені жертви і незламний дух, що переміг.

Подібно до нащадка каштанового дерева зі схованки Анни Франк, яке зараз знаходиться в Liberty Park, Сфера втілює силу мистецтва долати трагедію і надихати на надію.

0 comment
0 FacebookTwitterPinterestEmail
??? ??? ?????

Малий льодовиковий період: вплив надзвичайно холодних зим на мистецтво Нідерландів

by Роза
written by Роза

Малий льодовиковий період: час надзвичайно холодних зим

Малий льодовиковий період був періодом незвичайно холодних зим, який тривав із XIV до середини XIX століття. Цей період мав глибокий вплив на європейське суспільство та культуру, і його досі вивчають науковці.

Вплив на голландське мистецтво

Один із найвідоміших образів, пов’язаних із Малим льодовиковим періодом, — це образ голландських ковзанярів, які ковзають замерзлими каналами. Цей образ відображено в картинах Хендріка Аверкампа, голландського художника, який жив у період Малого льодовикового періоду. Картини Аверкампа зображують жваву та святкову атмосферу на льоду, де люди катаються на ковзанах, санчатах і грають в ігри.

Причини Малого льодовикового періоду

Науковці вважають, що Малий льодовиковий період був спричинений комбінацією факторів, зокрема низькою сонячною активністю та змінами в струменевій течії. Сонячна активність — це кількість енергії, яку випромінює сонце, і вона змінюється з часом у циклі, який триває приблизно 11 років. Коли сонячна активність низька, Земля отримує менше енергії від сонця, що може призвести до прохолодніших температур.

Струменева течія — це високогірний вітровий потік, який рухається із заходу на схід через Північну півкулю. Він діє як бар’єр, розділяючи холодне повітря з півночі від теплого повітря з півдня. Під час Малого льодовикового періоду струменева течія стала більш «заблокованою», тобто набула форми «S» над північною частиною Атлантичного океану. Це спричинило приплив холодного повітря з Арктики до Європи, що призвело до холодніших зим.

Вплив на європейські зими

Малий льодовиковий період мав значний вплив на європейські зими. Зими були довшими та холоднішими, а річки та канали замерзали частіше. Це ускладнювало подорожі та торгівлю і призводило до масових неврожаїв. Суворі зими також спричинили збільшення смертей від холоду та голоду.

Довгострокові наслідки Малого льодовикового періоду

Малий льодовиковий період мав тривалий вплив на європейське суспільство та культуру. Холодні зими призвели до змін у сільськогосподарській практиці та розвитку нових технологій, таких як ковзани та сани. Малий льодовиковий період також мав значний вплив на мистецтво, оскільки такі художники, як Аверкамп, відображали унікальні та складні умови того часу.

Малий льодовиковий період сьогодні

Малий льодовиковий період закінчився в середині XIX століття, і відтоді зими в Європі стали м’якшими. Однак науковці все ще вивчають Малий льодовиковий період, щоб краще зрозуміти, як зміна клімату може вплинути на нашу планету. Розуміючи причини та наслідки Малого льодовикового періоду, ми можемо краще підготуватися до майбутніх змін нашого клімату.

0 comment
0 FacebookTwitterPinterestEmail
Археологія

Фрагменти «Книги мертвих» возз’єдналися, відкриваючи завісу таємниць загробного світу Стародавнього Єгипту

by Роза
written by Роза

Фрагменти давньоєгипетської «Книги мертвих» возз’єднані після багатьох століть

Відкриття та возз’єднання

Дослідники за допомогою цифрових технологій об’єднали два фрагменти лляного поховального покривала віком 2300 років, вкритого ієрогліфами зі стародавньої єгипетської «Книги мертвих». Фрагменти, що початково належали до одного сувою, були розпорошені по музеях світу.

Коли співробітники Дослідницького інституту Гетті (GRI) в Лос-Анджелесі побачили фотографії оцифрованого фрагмента, що зберігається в Музеї класичної старовини Тіса при Університеті Кентербері (UC) у Новій Зеландії, вони зрозуміли, що частина їхньої колекції ідеально пасує до фрагмента UC.

Значення «Книги мертвих»

«Книга мертвих», зібрання поховальних текстів, призначалася для того, щоб вести померлих крізь загробне життя. Вона містила заклинання, молитви та ілюстрації, що зображували подорож і випробування, з якими стикалася душа у підземному світі.

Походження фрагментів

Возз’єднані фрагменти походять із серії бинтів, якими колись був обгорнутий чоловік на ім’я Петосіріс. Фрагменти льону розкидані по музеях і приватних колекціях по всьому світу.

Фрагмент UC походить із колекції Чарльза Августа Мюррея, британського генерального консула в Єгипті з 1846 по 1853 рік. Пізніше він став власністю британського чиновника сера Томаса Філліпса. Університет придбав полотно на аукціоні Sotheby’s у Лондоні у 1972 році.

Давньоєгипетські поховальні практики

Давньоєгипетські вірування стверджували, що померлим потрібні матеріальні блага у їхній подорожі до та в загробному житті. Мистецтво в пірамідах і гробницях зображувало сцени підношень, припасів, слуг та інших необхідних речей для загробного життя.

Еволюція поховальних текстів

Давньоєгипетські поховальні тексти вперше з’явилися на стінах гробниць у період Стародавнього царства (приблизно 2613-2181 рр. до н.е.). Спочатку лише королівські особи у стародавньому некрополі Саккара могли мати так звані Тексти пірамід, викарбувані на своїх гробницях.

З плином часу поховальні звичаї змінилися, і версії Текстів саркофагів, пізнішої адаптації Текстів пірамід, з’явилися на саркофагах нецарствених людей. У період Нового царства (приблизно 1539-1075 рр. до н.е.) «Книга мертвих» стала доступною для всіх, хто міг дозволити собі її копію.

Надія на подальше розуміння

Учені сподіваються, що нещодавно об’єднані фрагменти розкриють більше інформації про давньоєгипетські поховальні практики. «Історія, як і саван, поступово складається докупи», – говорить Террі Елдер, куратор Музею Тіса.

Цифрове возз’єднання цих фрагментів дає дослідникам цінну можливість вивчити «Книгу мертвих» більш детально та отримати уявлення про вірування і звичаї давньоєгипетського суспільства.

0 comment
0 FacebookTwitterPinterestEmail
Newer Posts
Older Posts