Home Tags Posts tagged with "Збереження історичної спадщини"
Tag:

Збереження історичної спадщини

фільм

Історичні кіностудії: зникли, але не забуті

by Зузана
written by Зузана

Історичні кіностудії: зникли, але не забуті

Знесення історичних студій викликає занепокоєння

Нещодавнє знесення історичних кіностудій у Західному Голлівуді та Нью-Йорку викликало занепокоєння щодо збереження нашої кіноспадщини. Ці студії відіграли вирішальну роль у розвитку кіноіндустрії та стали місцем народження незліченної кількості класичних фільмів.

The Lot: орієнтир Голлівуду

The Lot, комплекс кіностудій у Західному Голлівуді, стоїть перед знесенням своїм новим власником CIM Group. Комплекс, який включає звукові сцени, кімнати для монтажу та виробничі офіси, використовувався майже кожною великою зіркою та кінематографістом в історії Голлівуду, включаючи Кларка Гейбла, Мерилін Монро та Марлона Брандо.

Втрата культурної спадщини

Знесення The Lot та інших історичних студій є значною втратою для нашої культурної спадщини. Ці студії – не просто будівлі; вони є символами творчості та інновацій, які формували кіноіндустрію. Їхня втрата позбавить майбутні покоління можливості безпосередньо відчути історію кіно.

Боротьба за збереження минулого

Тривають зусилля, спрямовані на порятунок The Lot та інших історичних студій від знесення. Були розпочаті петиції, а кінематографісти, актори та захисники об’єднали зусилля для захисту їх.

318 East 48th Street: втрачена студія Нью-Йорка

Окрім The Lot, нещодавно була втрачена ще одна історична кіностудія: 318 East 48th Street у Нью-Йорку. Цей колишній склад був колись домівкою Norma Talmadge Film Corporation, Constance Talmadge Film Corporation і Comique Film Corporation Роско Арбакла. Саме тут Бастер Кітон розпочав свою кар’єру під опікою Арбакла.

Важливість збереження

Втрата 318 East 48th Street та інших історичних кіностудій нагадує про важливість збереження нашої культурної спадщини. Ці студії – не просто реліквії минулого; вони є живими, що дихають нагадуваннями про людей і події, які формували нашу культуру. Зберігаючи їх, ми гарантуємо, що майбутні покоління зможуть оцінити майстерність та інновації, які використовувалися для створення фільмів, які ми любимо.

Що можна зробити?

Можна вжити кілька заходів, щоб забезпечити збереження історичних кіностудій:

  • Підвищення обізнаності: інформувати громадськість про важливість цих студій та необхідність їх захисту.
  • Захист законодавства: підтримувати законодавство, яке захищає історичні кіностудії від знесення.
  • Забезпечення фінансування: забезпечити фінансування для реставрації та збереження цих студій.
  • Підтримка організацій із збереження: приєднатися або робити пожертвування організаціям, які займаються збереженням кіноспадщини.

Співпрацюючи, ми можемо гарантувати, що майбутні покоління продовжать насолоджуватися спадщиною цих історичних кіностудій.

Відомі постаті, які працювали в The Lot

  • Кларк Гейбл
  • Мерилін Монро
  • Елізабет Тейлор
  • Марлон Брандо
  • Чарлі Чаплін
  • Дуглас Фербенкс
  • Мері Пікфорд

Значення студії 318 East 48th Street

  • Колишній дім Norma Talmadge Film Corporation, Constance Talmadge Film Corporation і Comique Film Corporation Роско Арбакла
  • Місце, де Бастер Кітон розпочав свою кар’єру під керівництвом Арбакла

Вплив втрати історичних студій на кіноіндустрію

  • позбавляє майбутні покоління можливості безпосередньо відчути історію кіно
  • втрачає цінні орієнтири, які відіграли роль у незліченних фільмах
  • зменшує культурне значення кіноіндустрії
0 comment
0 FacebookTwitterPinterestEmail
Розвідка та відкриття

Збереження історичної спадщини Антарктиди: проект реставрації хатини «Діскавері»

by Роза
written by Роза

Збереження історичної спадщини Антарктиди: проект реставрації хатини «Діскавері»

Історичне значення хатини «Діскавері»

Побудована відомим дослідником Робертом Фолконом Скоттом у 1902 році, хатина «Діскавері» є свідченням незламного духу ранніх антарктичних експедицій. Спочатку призначена як склад постачання для першого антарктичного походу Скотта, ця збірно-щитова споруда дивовижним чином витримала суворі умови крижаного континенту протягом понад століття.

Виклики збереження в Антарктиді

Нещадна антарктична природа ставить перед збереженням історичних будівель на кшталт хатини «Діскавері» особливі виклики. Волога і скупчення льоду під підлогою призвели до деформації конструкції й підвищення рівня вологості, що загрожує цілісності артефактів усередині.

Ретельні зусилля з реставрації

З метою збереження хатини «Діскавері» для майбутніх поколінь New Zealand Antarctic Heritage Trust розпочав масштабний проект реставрації. Реставратори ретельно шукають спеціалізовані дерев’яні та скляні компоненти, щоб замінити ті, що втрачені через суворі антарктичні зими. Проект, що фінансується на наступні 25 років, має на меті повернути хатину до її початкового стану, водночас забезпечивши її довгострокову стабільність.

Відколювання історії: видалення пастки з льоду

Одним з найбільш трудомістких завдань, з якими стикаються реставратори, є видалення льоду, що застряг під підлогою хатини. У цій зоні накопичилося до 20 тонн льоду, що призвело до деформації конструкції й утворення середовища для розмноження цвілі та гниття. Реставратори обережно відколюють лід вручну, ретельно зберігаючи історичні підлогові дошки під ним.

Розкриття схованих скарбів

Реставрація хатини «Діскавері» також привела до несподіваних відкриттів. У 2013 році реставратори виявили рулон столітньої плівки з зображеннями з однієї з експедицій Шеклтона. Трьома роками раніше під підлогою бази Шеклтона на мисі Ройдс було знайдено ящики з віскі. Віскі було ретельно проаналізовано і повернуто на своє місце, а підприємці створили клон цього рідкісного напою, який тепер можна придбати.

Захист спадщини Антарктиди для майбутніх поколінь

Проект реставрації хатини «Діскавері» — не поодинока ініціатива. New Zealand Antarctic Heritage Trust узяв на себе зобов’язання зберегти інші історичні споруди та артефакти на всьому континенті. Захищаючи ці рештки минулих експедицій, ми гарантуємо, що майбутні покоління зможуть оцінити багату історію та непохитний дух тих, хто наважився вирушити у крижану невідомість.

Важливість збереження Антарктиди

Збереження історичної спадщини Антарктиди — це не просто акт ностальгії. Воно слугує відчутним нагадуванням про крихкість нашої планети та важливість захисту її природної та культурної спадщини. Зберігаючи ці історичні споруди, ми не тільки вшановуємо пам’ять минулих дослідників, а й надихаємо майбутні покоління цінувати дива Антарктиди та необхідність захисту її незайманого довкілля.

Поточні зусилля зі збереження

Реставрація хатини «Діскавері» є свідченням відданості та винахідливості реставраторів, які працюють в екстремальних умовах. У міру просування проекту, безсумнівно, виникатимуть нові виклики й відкриття. Але тривалі зусилля New Zealand Antarctic Heritage Trust гарантуватимуть, що історична спадщина Антарктиди залишиться недоторканною для прийдешніх поколінь.

0 comment
0 FacebookTwitterPinterestEmail
Стихійні лиха

Hurricane Florence: Preparations by Cultural Institutions, Landmarks, and Zoos

by Пітер
written by Пітер

Підготовка до урагану “Флоренс” культурними установами, пам’ятками та зоопарками

Зоопарки та акваріуми

У зв’язку з наближенням урагану “Флоренс”, зоопарки та акваріуми на південному сході вживають заходів для захисту тварин. Зоопарк і акваріум у Вірджинії переводять тварин до захищених будівель та збирають команду для моніторингу генераторів і погодних умов. Більш ніж 500 тварин зоопарку у Вірджинії та тисячі морських тварин в акваріумі у Вірджинії перебуватимуть у приміщенні.

Аналогічно, в зоопарку Riverbanks у м. Колумбія, штат Південна Кароліна, розпочали переміщення птахів у приміщення. Інші зоопарки, зокрема зоопарк Lynnwood Park у Північній Кароліні та Південно-Каролінський акваріум у Чарльстоні, закрилися напередодні шторму.

Музеї та культурні установи

Музеї та культурні установи в Північній та Південній Кароліні та Вірджинії також закриваються напередодні приходу шторму. У Північній Кароліні закриваються численні музеї, серед яких музеї морського флоту Північної Кароліни, художній музей Північної Кароліни та художній музей Акленда.

У Південній Кароліні закриваються військово-морський музей Patriot Points, Дитячий музей Лоукантрі та державна бібліотека Південної Кароліни. Художній музей Крайслера, скляна студія та історичні будинки у Вірджинії також зачинені.

Історичні пам’ятки

Основні туристичні місця та історичні пам’ятки також готуються до найгіршого. Чарльстон, штат Південна Кароліна, має процвітаючу туристичну індустрію та є батьківщиною форту Самтер, символу Громадянської війни, та форту Мултрі, бункера часів війни за незалежність. Обидва форти, а також численні національні парки в цьому районі, закриті з вівторка.

Університети та науково-дослідні установи

Вищі навчальні заклади також вживають запобіжних заходів. Коледж Вільяма і Мері, Коледж Чарльстона та Університет штату Північна Кароліна скасували заняття та/або евакуювали студентів. Дослідники в університетах, які постраждали від стихії, докладають усіх зусиль для захисту своїх робіт. Токсикологиня з університету штату Північна Кароліна Хізер Патісол перемістила свої “найцінніші зразки” до морозильних камер із резервними генераторами живлення.

Громадські заходи та зібрання

Багато громадських заходів та зібрань було відкладено або скасовано напередодні урагану “Флоренс”. Фестиваль Dreamville співака та автора пісень J.Cole, який мав зібрати 35 000 людей у Ролі, було скасовано. Також було відкладено SPARKcon, щорічний мистецький фестиваль у Ролі.

Уроки з попередніх ураганів

Дехто звертається до минулого, щоб отримати досвід з попередніх штормів. У музеї історії пляжу Райтсвілл у Північній Кароліні є експозиція, в якій описано минулі урагани та їхній вплив на цей регіон. Ураган “Хейзел” у 1954 році викликав штормові нагони висотою понад 5 метрів, тоді як ураган “Флойд” у 1999 році приніс нагони висотою 3 метри. Очікується, що “Флоренс” спричинить штормові нагони висотою до 4 метрів.

Потенційний вплив урагану “Флоренс”

Експерти порівнюють “Флоренс” з ураганом “Гуго”, який вийшов на сушу на північ від Чарльстона у 1989 році. “Гуго” пошкодив або зруйнував понад 100 000 будинків та завдав збитків на суму 6,9 мільярда доларів. “Флоренс” може бути ще більш руйнівним, оскільки очікується, що його руйнівна сила пошириться вглиб країни на сотні кілометрів, затоплюючи річки та струмки у Північній та Південній Кароліні.

0 comment
0 FacebookTwitterPinterestEmail
Не категоризовано

Збереження історичної спадщини у Сполучених Штатах на ранньому етапі: Заплутана історія прогресу та втрат

by Пітер
written by Пітер

Збереження історичної спадщини у Сполучених Штатах на ранньому етапі: Заплутана історія прогресу та втрат

У 19 столітті збереження історичних будівель і пам’яток стало спірним питанням у швидко розвинених Сполучених Штатах. У той час як одні стверджували, що збереження цих споруд є способом вшанувати минуле країни і зв’язатися з її спадщиною, інші ставили в пріоритет економічне зростання та розвиток нерухомості.

Збереження та суспільне благо

Захисники збереження історичної спадщини вважали, що збереження історичних будівель і пам’яток слугувало суспільному благу. Вони стверджували, що ці пам’ятки представляли історію країни і втілювали її цінності. Зберігаючи їх, вони могли навчати майбутні покоління і сприяти формуванню почуття національної самобутності.

Дебати про приватні інтереси

Однак прагнення збереження історичної спадщини часто суперечило інтересам приватних власників нерухомості. Девелопери і землевласники розглядали історичні будівлі як потенційні джерела прибутку, і вони часто прагнули знести їх, щоб звільнити місце для нового будівництва. Цей конфлікт між суспільним благом і приватними інтересами став центральною темою в дебатах про збереження історичної спадщини.

Доля двох історичних будинків

Контрастна доля двох історичних будинків ілюструє складність цих дебатів. Садиба Маунт-Вернон Джорджа Вашингтона була збережена Асоціацією жінок Маунт-Вернон і залишається національною пам’яткою і донині. На противагу цьому, будинок Джона Хенкока в Бостоні був знесений у 1863 році, щоб звільнити місце для нових таунхаусів.

Роль корінних американців

Корінні американці відіграли складну роль в історії збереження історичної спадщини. У той час як одні святкували збереження стародавніх земляних укріплень корінних народів, інші зіткнулися з переміщенням і знищенням їхньої культурної спадщини. Випадок Томаса Коммака, чоловіка з Наррагансетта, який продав свою сімейну ферму, щоб переїхати на захід, підкреслює труднощі, з якими зіткнулися корінні американці, зберігаючи свою історію на тлі експансії на захід.

Маргіналізовані голоси в збереженні

Маргіналізовані спільноти, такі як афроамериканці, також брали участь у дебатах про збереження історичної спадщини. Пейтон Стюарт, вільний афроамериканець, який жив у Бостоні, консультувався з відомими аболіціоністами щодо збереження будинку дитинства Бенджаміна Франкліна. Однак доказів голосу Стюарта та зусиль зі збереження пам’яток, які докладали маргіналізовані громади, залишається обмаль.

Виклики збереження

Збереження історичних будівель ставить перед собою численні виклики. Багато історичних споруд перебувають у занедбаному стані, і їх реставрація може бути дорогою. Крім того, визначення «збереження» з часом змінювалося, що викликало питання про автентичність і значущість реконструйованих або змінених будівель.

Несподіванки у збереженні історичної спадщини

Дослідження історії збереження історичної спадщини виявило несподівані факти. Різноманітність пам’яток, які привернули увагу, включаючи скромні будівлі, такі як корівники, кидає виклик уявленню про те, що збереження було обмежене видатними пам’ятками. Національні дебати щодо збереження маєтку Ешленд Генрі Клея, який зрештою було знесено і відбудовано, підкреслюють плинність концепції збереження.

Збереження як відображення суспільства

Збереження історичної спадщини — це не просто порятунок старих будівель. Воно є відображенням цінностей і пріоритетів суспільства. Вивчаючи історію збереження історичної спадщини на ранньому етапі існування Сполучених Штатів, ми отримуємо глибше розуміння еволюціонуючої самобутності країни, її боротьби з економічним розвитком і її зусиль щодо подолання свого складного минулого.

0 comment
0 FacebookTwitterPinterestEmail
Хімія в охороні природи

Видалення графіті: хімічний підхід

by Роза
written by Роза

Видалення графіті: хімічний підхід

Розуміння проблеми

Графіті, небажана присутність на поверхнях, створює унікальну проблему з видаленням. Найпоширеніший тип, фарба-аерозоль, містить різноманітні сполуки, такі як поліуретани, лаки та емалі. Кожна сполука потребує певного розчинника для розриву її молекулярних зв’язків.

Видалення на основі розчинників

Розчинники, такі як бутанон (МЕК) і ксилен, можуть розчиняти фарбу-аерозоль, утворюючи міцніші міжмолекулярні зв’язки з її сполуками, ніж між фарбою та поверхнею. Однак розчинники також можуть проникати глибше в поверхню та потенційно пошкоджувати її. Тому важливо випробувати розчинники на непомітних ділянках перед широким застосуванням.

Видалення залишкового пігменту

Після обробки розчинником можуть залишитися залишки пігментів фарби. Їх можна відбілити за допомогою дезінфікуючого засобу для басейнів, гіпохлориту кальцію (Ca(OCl)2). Ця сполука є слаболужною, що робить її безпечною як для кислоточутливих, так і для лугочутливих поверхонь. Комерційні засоби для видалення графіті часто використовують комбінацію агентів для комплексного підходу, таких як гіпохлорит кальцію, соснова олія, аміак і кетони.

Особливі міркування для історичних поверхонь

Під час роботи з історичними пам’ятками або цінними будівлями видалення графіті стає особливо делікатним. Національна паркова служба США надає детальні вказівки щодо видалення фарби з історичної кладки, підкреслюючи потребу в спеціалізованих методах для збереження цілісності поверхні.

Графіті: історична та культурна перспектива

Графіті — це не сучасне явище. Римляни робили написи на своїх стінах, і навіть Стоунхендж свідчить про стародавній вандалізм. У Сполучених Штатах графіті має багату культурну історію, еволюціонуючи від написів на вагонах метро до визнаних форм мистецтва в галереях.

Передові методи видалення графіті

Цифрові лазерні сканування були використані для виявлення стародавніх графіті на Стоунхенджі, що надало цінні відомості про минулі цивілізації. Мистецтво аерозолю, колись обмежене міськими субкультурами, отримало визнання у сучасних мистецьких просторах, демонструючи творчий потенціал фарби-аерозолю.

Заходи безпеки

Під час видалення графіті завжди ставте безпеку на перше місце. Одягайте відповідний захисний одяг, зокрема рукавички та окуляри. Уникайте використання агресивних хімікатів або абразивних методів, які можуть пошкодити поверхні. Перевірте розчинники та відбілювачі на невеликих ділянках, перш ніж наносити їх на більшу площу.

Висновок

Видалення графіті — це багатогранний процес, який вимагає поєднання хімічних знань, чутливості поверхні та історичної обізнаності. Розуміючи принципи видалення на основі розчинників, відбілювання залишкових пігментів і спеціалізовані методи для історичних поверхонь, ми можемо ефективно відновлювати поверхні, зберігаючи їхню цілісність і культурну значущість.

0 comment
0 FacebookTwitterPinterestEmail
Не категоризовано

Битва під Босвортом: де перетинаються історія та інновації

by Пітер
written by Пітер

Місце битви під Босворт стане випробувальним полігоном для автомобілів без водія

Битва під Босвортом: історичне зіткнення

22 серпня 1485 року відбулася битва на полі Босворт, яка стала поворотним моментом в історії Англії. Зіткнення між Річардом III і Генріхом VII призвело до закінчення династії Плантагенетів і піднесення Тюдорів. Річард III, останній король з династії Плантагенетів, загинув у битві, а Генріх VII був коронований як перший король з династії Тюдорів.

Випробувальний полігон для автомобілів без водія схвалено

Понад 500 років потому місце битви під Босвортом зазнає значної трансформації. Міська рада Хінклі та Босворта схвалила виділення 34 мільйонів доларів на будівництво 83-акрового випробувального полігону для автомобілів без водія на частині історичного поля битви. Очікується, що траса, ініціатором якої виступив виробник автомобілів Horiba Mira, принесе значну економічну вигоду регіону.

Суперечки та опозиція

Рішення побудувати випробувальний полігон для автомобілів без водія на місці битви під Босвортом викликало суперечки серед істориків і ентузіастів полів битв. Петиція на Change.org із закликом зупинити проект зібрала близько 15 000 підписів, а Battlefields Trust, національна організація з охорони спадщини, пообіцяла оскаржити це рішення. Висловлюються побоювання, що трек пошкодить історичне поле битви та створить небезпечний прецедент для забудови інших об’єктів спадщини.

Відповідь Horiba Mira

Horiba Mira захистила своє рішення не переносити випробувальний полігон для автомобілів без водія з місця битви під Босвортом. Компанія стверджує, що перенесення треку на південь скоротить його та перешкодить проведенню необхідних випробувань. Однак Horiba зобов’язалася провести цифрове картографування поля битви, щоб отримати додаткові відомості про історичне зіткнення.

Останній бій Річарда III

Частина місця битви під Босвортом, на яку вплине випробувальний полігон для автомобілів без водія, має важливе значення, оскільки саме там Генріх VII вступив у битву і де загинув Річард III. Річард III, умілий воїн, який відіграв ключову роль у війні Червоної та Білої троянд, був сповнений рішучості дістатися до Тюдора та кинути йому виклик. Однак його зусилля були зірвані появою братів Стенлі, які переломили хід битви на користь Тюдора.

Зрада братів Стенлі

Томас і Вільям Стенлі були відомі своєю ненадійною лояльністю. Незважаючи на те, що він був вітчимом Генріха Тюдора, Томас Стенлі спочатку стримував свої сили під час битви під Босвортом. Однак, побачивши жалюгідне становище Тюдора, Вільям Стенлі та його війська виступили на підтримку майбутнього короля. Ця зрада вирішила долю Річарда III і відкрила шлях династії Тюдорів.

Спадщина битви під Босвортом

Битва на полі Босворт залишається захопливою та ключовою подією в історії Англії. Битва ознаменувала кінець династії Плантагенетів і початок ери Тюдорів, яка формувала хід англійської історії понад століття. Рішення побудувати випробувальний полігон для безпілотних автомобілів на місці битви знову розпалило інтерес до цієї історичної події, підкресливши важливість збереження нашої спадщини при одночасному прийнятті технологічного прогресу.

0 comment
0 FacebookTwitterPinterestEmail