Танець живота в Стамбулі: подорож крізь культуру та ідентичність
Історія танцю Зенне
Танець Зенне, давня традиція в Туреччині, виник в Османській імперії, коли жінкам було заборонено виступати на сцені. Юнаків, переважно з немусульманських громад, навчали як танцюристів, вони переймали андрогінний або жіночний стиль одягу та макіяжу. Вони виконували жіночі ролі та виступали при дворі султана, часто підробляючи платними куртизанками.
У традиційному османському суспільстві поняття “гей” і “гетеросексуал” були досить гнучкими, а сексуальність визначалася передусім статусом і сексуальною роллю. Від танцюристів Зенне очікували, що вони втілюватимуть “жіночу” сексуальну та соціальну роль, незалежно від їхньої особистої орієнтації.
Танець Зенне в сучасній Туреччині
Після падіння Османської імперії танець Зенне втратив популярність, оскільки Туреччина перейняла західні цінності. Він значною мірою зберігся у сільській місцевості, виконувався для чоловічої аудиторії, яка ідентифікувала себе як гетеросексуальну, і не мав сексуального підтексту, як його османський попередник.
Однак за останні п’ять років танець Зенне переживає відродження в Стамбулі. Це відродження було викликане увагою ЗМІ, успіхом таких гей-клубів, як Chanta, і зміною культурного ставлення до гомосексуальності.
Танцюристи Зенне: навігація культурними нормами
Такі танцюристи Зенне, як Сега, скористалися зростанням популярності цього виду мистецтва. Сега щовечора виступає в Chanta, обслуговуючи переважно жіночу гетеросексуальну клієнтуру. Однак він зіткнувся з певним опором з боку своєї родини, яка спочатку не схвалювала його вибір кар’єри через його зв’язок з переодяганням.
Попри ці виклики, Сега пишається тим, що виводить глядачів із зони комфорту. Він виконує ті самі рухи, що й танцівниці живота, створюючи “гендерну плутанину”, яка шокує і захоплює його аудиторію.
Виклики, з якими стикаються танцюристи Зенне
Незважаючи на прогрес у сфері прав ЛГБТК+ у Туреччині, гомофобія залишається серйозною проблемою. Танцюристи Зенне стикаються з дискримінацією та домаганнями, а турецька армія вважає відкритих геїв звільненими від обов’язкової військової служби через психічну хворобу.
Зростання ісламізму в турецькому уряді також уповільнило прогрес у сфері прав ЛГБТК+. Прем’єр-міністр Реджеп Таїп Ердоган публічно засудив гомосексуалізм, а військові продовжують піддавати геїв принизливим обстеженням, щоб “довести” їхню орієнтацію.
Висновок
Танець Зенне — це яскравий і мінливий вид мистецтва, який відображає мінливий культурний ландшафт Туреччини. Він кидає виклик традиційним гендерним нормам і надає платформу для самовираження ЛГБТК+. Незважаючи на труднощі, з якими вони стикаються, танцюристи Зенне, такі як Сега, продовжують розширювати межі та висловлювати свою унікальну ідентичність.
