Елмор Леонард: від вестернів до кримінальних романів
Елмор Леонард, визнаний романіст-криміналіст, відомий своїм похмурим реалізмом та хистом до повсякденної мови, розпочав свою кар’єру як успішний автор вестернів.
Від вестернів до кримінальних романів
Захоплення Леонарда зброєю, підігріте сенсаційними заголовками про Бонні та Клайда, привело його до кримінальних романів. Він пояснив свою зміну жанру в інтерв’ю 1999 р. виданню The New York Times:
“Я обрав вестерни як спосіб увійти в письменництво… Тому що незабаром мав з’явитися безмежний ринок кращих журналів… Коли ринок вестернів зник через телебачення, я перейшов на кримінал, який я вважав дуже комерційним жанром, щоб продовжувати писати.”
Унікальний підхід до кримінальної белетристики
Унікальний підхід Леонарда до кримінальної белетристики відрізняв його від сучасників. Він зосереджувався на розвитку персонажів, а не на сюжеті, що принесло йому прізвисько “Діккенс із Детройта”.
Стиль письма Леонарда характеризувався його здатністю вловлювати ритм повсякденної мови та його вільностями з граматикою. Його оповідання, опубліковане у The New Yorker у 1994 р., є прикладом його своєрідного стилю.
Визнання та спадщина
Леонард отримав численні нагороди протягом своєї кар’єри, включаючи Національну книжкову премію за видатний внесок в американську літературу у 2012 році. Його приймальна промова підкреслила його любов до письма та вдячність за отримане визнання.
Незавершена робота
Леонард був у процесі написання свого 46-го роману, коли у 2013 р. він переніс інсульт. Незважаючи на початкове одужання, він помер від ускладнень інсульту.
Доля його незавершеного роману залишається невизначеною. Його дослідник Грег Саттер повідомив про смерть Леонарда на Facebook, заявивши, що Леонард старанно працював над романом до своєї госпіталізації.
Спадщина Леонарда як майстра вестернів і кримінальних романів продовжує надихати письменників і читачів. Його унікальний підхід до характеристики персонажів та його здатність вловлювати суть повсякденного життя залишили тривалий слід у літературному ландшафті.
Додаткові деталі
- Леонард прокидався рано щодня, щоб писати у “камерній” кімнаті перед тим, як іти на свою рекламну роботу.
- Він замовляв тисячу незаповнених юридичних блокнотів на рік для свого рукописного письма.
- Незважаючи на проблеми зі здоров’ям, Леонард залишався відданим своєму графіку написання.
- Незавершений 46-й роман Леонарда може залишитися невирішеним, залишаючи його читачам спокусливий погляд на його останню роботу.