Home Tags Posts tagged with "Культурна спадщина"
Tag:

Культурна спадщина

Культурна Спадщина

ICOM оприлюднив Червоний список найбільш загрожених іракських культурних цінностей та закликає до міжнародного співробітництва з метою захисту культурної спадщини

by Жасмін
written by Жасмін

Музеї оприлюднили перелік найбільш загрожених іракських скарбів

Стародавні артефакти в облозі

Поки Ісламська держава сіє хаос в Іраку, з’явилася тиха і незамінна жертва: стародавні культурні артефакти. У відповідь на це Міжнародна рада музеїв (ICOM) склала список найбільш загрожених культурних об’єктів, особливо вразливих до знищення та розграбування.

Аварійний Червоний список ICOM для Іраку

Аварійний Червоний список ICOM для Іраку визначає сім типів культурних об’єктів, що перебувають під безпосередньою загрозою:

  • Кам’яні таблички
  • Стародавні глиняні фігурки
  • Алабастрові скульптури
  • Доісламські монети
  • Манускрипти
  • Ювелірні вироби
  • Релігійні артефакти

Ці предмети, хоча ще не вкрадені, представляють типи товарів, захищених міжнародним правом і націлені такими групами, як Ісламська держава.

Культурне очищення: стратегія стирання

Жан-Люк Мартінес, директор музею Лувр, описує дії Ісламської держави як стратегію «культурного очищення», спрямовану на знищення цілих сегментів людської історії. Знищуючи меншини та безцінні твори культурної спадщини, ця група прагне знищити саму основу іракської цивілізації.

Розграбування як джерело фінансування

Розграбування відіграє центральну роль у фінансуванні операцій Ісламської держави. Експерти підрахували, що вкрадені старожитності є другим за величиною джерелом доходу групи після нафти. Незаконна торгівля культурними артефактами надає організації кошти для придбання зброї, вербування бійців та підтримки свого терору.

Міжнародне співробітництво для боротьби з незаконною торгівлею

ICOM співпрацює з правоохоронними органами по всьому світу для відстеження та повернення вкрадених артефактів. Червоні списки організації виявилися безцінними для допомоги владі у виявленні та репатріації розграбованих скарбів. Наприклад, попередній червоний список для Іраку допоміг повернути 13 стародавніх месопотамських об’єктів, тоді як подібний список сприяв поверненню тисяч вкрадених творів з Національного музею Афганістану.

Запобігання руйнуванню та збереження спадщини

Захист вразливих культурних об’єктів під час конфліктів має вирішальне значення для збереження історії людства та культурного розмаїття. Музеї, уряди та міжнародні організації відіграють важливу роль у захисті цих цінностей:

  • Складання червоних списків: Червоні списки надають вичерпний огляд культурних об’єктів, що знаходяться під загрозою зникнення, допомагаючи правоохоронним органам виявляти та відстежувати вкрадені предмети.
  • Посилення заходів безпеки: Музеї та археологічні пам’ятки повинні впроваджувати надійні заходи безпеки, щоб запобігти розграбуванню та захистити артефакти.
  • Підвищення обізнаності: Кампанії з підвищення обізнаності громадськості можуть навчати спільноти про важливість захисту культурної спадщини та наслідки незаконної торгівлі.
  • Підтримка міжнародного співробітництва: Співпраця між країнами є важливою для боротьби з транскордонною торгівлею та повернення вкрадених артефактів.

Історії успіху в поверненні артефактів

Червоні списки ICOM мали відчутний вплив на повернення вкрадених артефактів. У 2012 році червоний список для Іраку допоміг владі повернути 13 стародавніх месопотамських об’єктів, які були розграбовані на місцях по всій країні. Аналогічним чином, червоний список для Афганістану сприяв поверненню тисяч вкрадених творів з усього світу після розграбування Національного музею Афганістану.

Ці історії успіху демонструють важливість міжнародного співробітництва та силу червоних списків у захисті культурних об’єктів, що знаходяться під загрозою зникнення. Співпрацюючи разом, музеї, правоохоронні органи та уряди можуть захистити скарби людської історії для майбутніх поколінь.

0 comment
0 FacebookTwitterPinterestEmail
Культурна Спадщина

Вандали знищили стародавнє наскельне мистецтво в Чаді, спотворивши об’єкт Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО

by Жасмін
written by Жасмін

Стародавнє наскельне мистецтво в Чаді зазнало вандалізму

Об’єкт всесвітньої спадщини ЮНЕСКО знівечено

Масив Еннеді в Чаді, об’єкт всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, відомий своїм стародавнім наскельним мистецтвом, було зазнано вандалізму, який спотворив делікатні картини та різьблення. Графіті, написане французькою та арабською мовами, викликало обурення серед експертів з культурної спадщини та місцевих громад.

Історичне значення наскельного мистецтва Еннеді

Наскельне мистецтво на плато Еннеді налічує тисячі років і дає уявлення про життя і культуру стародавніх африканських цивілізацій. Картини зображують різноманітні сюжети, включаючи тварин, людські громади, танці, воїнів і скотарів. Ці зображення дають цінні відомості про історію, навколишнє середовище та культурні практики регіону.

Вандалізм та оцінка збитків

Згідно з BBC, вандалізм було виявлено у січні 2023 року. Влада вважає, що відповідальність за заподіяння шкоди можуть нести місцеві молоді люди. Для оцінки масштабів збитків і визначення можливості відновлення картин було залучено експертів.

Культурний вплив вандалізму

Вандалізм наскельного мистецтва Еннеді засудили експерти з культурної спадщини та місцеві громади. Міністр культури Чаду Махамат Салех Харун назвав цей акт “трагедією”, яка знищила частину культурної спадщини країни.

Подібні випадки вандалізму наскельного мистецтва

На жаль, вандалізм у Чаді — не поодинокий випадок. Останніми роками у всьому світі відбулося чимало випадків вандалізму наскельного мистецтва. У 2022 році вандали подряпали стародавні трафарети рук у скельному укритті Нірмена Нала в Тасманії. У Норвегії хлопчики пошкодили 5000-річне зображення лижника. А у 2015 році студенти-геологи з Державного університету Огайо спотворили піктограму в Національному лісі Манті-Ла-Сал в Юті.

Захист і збереження наскельного мистецтва

Вандалізм наскельного мистецтва підкреслює важливість захисту та збереження цих незамінних об’єктів культурної спадщини. ЮНЕСКО та інші організації працюють над підвищенням обізнаності про значення наскельного мистецтва та над впровадженням заходів для запобігання майбутньому вандалізму.

Відновлення та реставрація пошкодженого наскельного мистецтва

У деяких випадках можна відновити пошкоджене наскельне мистецтво. Експерти використовують спеціалізовані методи для обережного видалення графіті та відновлення основних малюнків. Однак відновлення часто є складним і тривалим процесом, який не завжди може гарантувати повне відновлення.

Важливість наскельного мистецтва для майбутніх поколінь

Наскельне мистецтво надає унікальне і неоціненне вікно в минуле. Воно дозволяє нам зрозуміти життя, культуру та вірування стародавніх цивілізацій. Збереження та захист наскельного мистецтва гарантує, що майбутні покоління зможуть і надалі цінувати і вчитися з цієї незамінної культурної спадщини.

0 comment
0 FacebookTwitterPinterestEmail
Їжа та напої

Вино в початковій школі: Італія виховує культуру споживання з дитинства

by Жасмін
written by Жасмін

Винна освіта в початкових школах Італії: всебічне дослідження

Історичне значення та культурний вплив

Протягом століть вино було невід’ємною частиною італійської культури, тісно переплетене з історією, традиціями та економікою країни. Його важливість відображена у пропозиції італійського сенатора Даріо Стефано включити щотижневі уроки вина до навчальної програми для дітей віком від шести до тринадцяти років. Ця ініціатива спрямована на сприяння глибшому розумінню культурного значення вина та його ролі у формуванні італійської ідентичності.

Освітні переваги

Окрім своєї культурної цінності, винна освіта пропонує численні освітні переваги. Вивчаючи історію та культуру виноробства, учні отримують знання про сільськогосподарські, наукові та художні аспекти цього давнього ремесла. Уроки вина також можуть покращити навички критичного мислення, оскільки учні аналізують сенсорні характеристики різних вин і розвивають свої смакові рецептори.

Відповідальні звички споживання алкоголю

Хоча головною метою уроків вина не є навчання дітей вживанню алкоголю, прихильники законопроекту вважають, що освіта може сприяти відповідальним звичкам споживання алкоголю. Розуміючи культурну важливість вина та потенційні наслідки надмірного споживання, учні можуть виробити більш усвідомлений та відповідальний підхід до вживання алкоголю в майбутньому.

Економічна доцільність

Італійська винна промисловість є значним економічним рушієм, у ній зайнято понад 1,25 мільйона людей, і вона приносить мільярди євро доходу. Впроваджуючи винну освіту в молодому віці, прихильники сподіваються виховати майбутніх фахівців у сфері харчування та вина, забезпечуючи постійний успіх цієї важливої галузі.

Інтеграція в навчальну програму

Законопроект, що пропонується, передбачає одну годину занять з вивчення вина на тиждень, що можна порівняти з часом, відведеним на такі предмети, як музика та релігія. Ці заняття охоплюватимуть такі теми, як історія виноробства, різні сорти винограду, технології виробництва вина та роль вина в італійській кухні та культурі. Хоча деякі уроки природознавства традиційно включали розділи про виноробство, законопроект Стефано встановить його як окремий предмет у навчальній програмі.

Міжнародні перспективи

Пропозиція запровадити уроки вина в початкових школах Італії привернула міжнародну увагу, викликавши дискусії про потенційні переваги та недоліки такої ініціативи. Деякі педагоги та медичні працівники висловили занепокоєння щодо доцільності навчання дітей про алкоголь, тоді як інші наголошують на освітній та культурній цінності винної освіти.

Парламентський процес та майбутні перспективи

Законопроект наразі перебуває на ранніх стадіях і повинен пройти тривалий парламентський процес, перш ніж стати законом. У разі схвалення це стане значним кроком до інтеграції винної освіти в італійську систему освіти. Якщо законопроект буде прийнято, Італія може стати піонером у просуванні виноробної грамотності серед своїх юних громадян.

Висновки

Запропоновані уроки вина в початкових школах Італії свідчать про глибоко вкорінене культурне значення вина в Італії. Навчаючи дітей про історію, культуру та економічну значущість вина, ця ініціатива має на меті сприяти більшому визнанню цього національного скарбу, одночасно сприяючи відповідальним звичкам споживання алкоголю та збагачуючи освіту учнів. Проходження законопроекту через парламент буде уважно відстежуватися педагогами, політиками та любителями вина, оскільки він має потенціал змінити спосіб сприйняття та розуміння вина майбутніми поколіннями італійців.

0 comment
0 FacebookTwitterPinterestEmail
Археологія

Багата історія корінних американців у Єллоустонському національному парку

by Жасмін
written by Жасмін

Багата історія корінних американців у Єллоустонському національному парку

Археологічні відкриття

Археологічні дослідження в Єллоустонському національному парку виявили багату історію заселення корінними американцями ще 11 000 років тому. Розкопки виявили стоянки, кам’яні знаряддя, наконечники снарядів та інші артефакти, які дають уявлення про життя цих ранніх мешканців.

Спосіб життя мисливців-збирачів

Корінні американці, які жили в Єллоустоні, в основному були мисливцями-збирачами, які покладалися на багаті ресурси дикої природи та рослинності в регіоні. Вони полювали на бізонів, лосів, оленів та інших тварин, а також збирали ягоди, коріння та інші їстівні рослини. Obsidian Cliff було особливо важливим джерелом обсидіану, вулканічного скла, яке використовувалося для виготовлення гострих знарядь і зброї.

Культурне значення

Єллоустон мав велике культурне значення для племен корінних американців. Гейзери, гарячі джерела та інші геотермальні особливості парку вважалися священними місцями. Гори розглядалися як духовні притулки, а постильні ложа, збудовані на високих вершинах, забезпечували місце для молитов та пошуку видінь.

Виселення урядом та його вплив

В кінці 19 століття уряд Сполучених Штатів встановив Єллоустонський національний парк, силоміць вигнавши племена корінних американців з їхніх традиційних земель. Це виселення мало руйнівний вплив на громади корінних американців, порушивши їхній спосіб життя та розірвавши їхній зв’язок із батьківщиною предків.

Зусилля відновити історію

В останні десятиліття зростає рух за визнання та збереження історії корінних американців у Єллоустонському національному парку. Археологи, історики та представники племен співпрацюють, щоб документувати та інтерпретувати археологічні записи та ділитися історіями людей, які жили тут тисячі років.

Збереження спадщини

Зусилля щодо збереження спадщини корінних американців у Єллоустоні включають створення культурних центрів, встановлення інформаційних знаків та розробку освітніх програм, які висвітлюють багату історію парку. Ці ініціативи спрямовані на те, щоб забезпечити, щоб майбутні покоління розуміли та цінували внесок корінних американців у культурну та екологічну спадщину Єллоустонського національного парку.

Конкретні приклади

  • Кола тіпі: Розкопки виявили залишки кіл тіпі, що свідчить про те, що великі родини жили разом.
  • Знаряддя з обсидіану: Obsidian Cliff було основним джерелом обсидіану для виготовлення знарядь, і археологи знайшли знаряддя з обсидіану, розкидані по всьому парку.
  • Практики полювання: Полювання на бізонів було центральною частиною способу життя корінних американців у Єллоустоні. Археологи виявили місця вбивства бізонів та інструменти для обробки м’яса, які використовувалися для обробки тварин.
  • Духовні вірування: Гейзери та гарячі джерела парку вважалися священними місцями, і корінні американці вірили, що духи, які там мешкають, можуть дарувати силу та захист.
  • Постильні ложа: Постильні ложа, збудовані на високих гірських вершинах, використовувалися для молитов і пошуку видінь, забезпечуючи зв’язок з духовною сферою.
0 comment
0 FacebookTwitterPinterestEmail
Археологічне мистецтво

Найбільша римська мозаїка розкриває шикарне світське життя в стародавньому Лондоні

by Пітер
written by Пітер

Розкопано найбільшу за 50 років римську мозаїку в Лондоні, яка розкриває шикарне світське життя

Археологічне відкриття

Археологи в лондонському районі Саутуарк розкопали вражаючу римську мозаїку, найбільшу з усіх подібних, знайдених в англійській столиці за останнє півстоліття. Вишуканий витвір мистецтва, що датується кінцем ІІ або початком ІІІ століття нашої ери, складається з двох панелей, прикрашених рослинними мотивами та вузлами Соломона – унікальним художнім стилем, характерним для групи мозаїстів Аканту, які процвітали в римському Лондоні.

Вікно в минуле

Незвичайні розміри та складність мозаїки свідчать про те, що колись вона прикрашала підлогу триклінію – формальної римської їдальні. Це відкриття, разом з іншими знахідками, такими як розписана стінова штукатурка, елегантний флакон для зберігання ароматичних олій та кістяна шпилька для волосся, вказує на те, що ця місцевість була домівкою для заможних та модних осіб.

Квітучий мегаполіс

Присутність мозаїки спростовує попередні уявлення про Саутуарк як про бідний район. Археолог Девід Ніл зазначає, що така вишукана художня робота коштувала б дорого, що свідчить про те, що римські гості цієї місцевості насолоджувалися більш вишуканим світським життям, ніж вважалося раніше.

Різнобічна спільнота

Хоча в Саутуарку, можливо, були свої менш привабливі елементи, мозаїка та інші знахідки свідчать про те, що там також жили заможні люди, які мешкали в розкішних будинках. Кістяна шпилька для волосся та флакон для зберігання ароматичних олій, що асоціюються з жінками високого статусу, натякають на наявність модних і заможних мешканців.

Розкопки та значення

Мозаїка була виявлена ​​під час розкопок, проведених Музеєм археології Лондона (MOLA) напередодні запланованого проекту реконструкції. Археолог Антонієтта Лерц описує знахідку як “відкриття, яке трапляється раз у житті”, яке проливає світло на характер цієї місцевості та її мешканців.

Художній шедевр

Мозаїчний дизайн з окремих плиток зображує великі квіти лотоса, яскраві квіти та складні переплетення закритих петель, відомих як “вузли Соломона”. Ніл приписує ці візерунки групі Аканту, відомій своїм унікальним художнім стилем. Примітно, що одна з панелей нагадує мозаїку, розкопану в Трірі, Німеччина, що натякає на міжнародний вплив групи.

Історичний контекст

Відкриття мозаїки дає цінні відомості про римський Лондініум. Засноване приблизно в 50 році нашої ери, місто стало найбільшим у римській Британії, досягнувши свого піку з населенням 45 000 осіб. Мозаїка відкриває нам вікно в життя елітних мандрівників і чиновників, які відвідували місто.

Триваючі дослідження

Археологи продовжують вивчати мозаїку та інші артефакти, знайдені на місці розкопок. Їхня робота обіцяє поглибити наше розуміння римського життя в Саутуарку та ширшої соціальної та культурної динаміки Лондініума.

0 comment
0 FacebookTwitterPinterestEmail
Культура

ІДІЛ знищує культурну спадщину: боротьба за збереження

by Пітер
written by Пітер

Руйнування культурної спадщини ІДІЛ: боротьба за збереження

Науковці поспішають врятувати культурні цінності від ІДІЛ

Поки бойовики ІДІЛ сіють хаос на Близькому Сході, науковці кинулися рятувати цінні культурні артефакти від знищення чи продажу на чорному ринку. Історики, археологи і бібліотекарі працюють невтомно, щоб ідентифікувати і врятувати ці скарби, перш ніж вони потраплять у руки бойовиків.

Націлювання на антикваріат заради прибутку

Дані свідчать про те, що ІДІЛ не просто знищує стародавні артефакти, а спеціально вибирає їх для продажу на чорному ринку, щоб фінансувати свою діяльність. Фотографії стародавніх монет і рідкісних книг, знайдені у володінні бійців ІДІЛ, викликали занепокоєння, що угруповання свідомо обирає свою здобич.

Імпровізовані мережі експертів

У відповідь на цю загрозу як в Інтернеті, так і на місцях виникли імпровізовані мережі істориків і археологів. Ці експерти співпрацюють, щоб ідентифікувати і врятувати історичні артефакти, перш ніж ІДІЛ зможе дістатися до них. Часто у них є лише кілька секунд, перш ніж артефакти будуть знищені чи продані.

Реставрація та оцифрування національної спадщини Іраку

Збереження історичних записів Багдада

Тим часом історики в Національній бібліотеці Багдада поспішають відновити і оцифрувати книги і документи, що детально описують історію та культуру Іраку. Цей проект народився в результаті жахливої втрати 400 000 документів і 4000 рідкісних книг під час американського вторгнення в Ірак у 2003 році.

Проблеми реставрації

Кожен документ у колекції ставить перед реставраторами унікальні завдання. Деякі були пошкоджені після багатьох років використання, інші згоріли під час бомбардувань або нападів. Ще інші практично скам’яніли після того, як були замочені і швидко висушені в спеці пустелі. Реставраторам потрібно ретельно відремонтувати книги, перш ніж їх можна буде сфотографувати і оцифрувати.

Дарування надії і протидія наративу ІДІЛ

Навіть працюючи над збереженням іракської спадщини на випадок катастрофи, історики в Національній бібліотеці також розсилають книги в зони конфліктів, щоб боротися з інтерпретацією історії ІДІЛ і дати надію іракцям, які живуть у страху перед бойовиками. Надаючи доступ до цих матеріалів, вони сподіваються нагадати іракцям про їхню багату історію і прищепити їм почуття гордості.

Міжнародні зусилля щодо боротьби з культурним грабунком ІДІЛ

Резолюція ООН

Боротьба з спробами ІДІЛ грабувати і наживатися на культурній спадщині не обмежується Іраком. На початку цього року Генеральна Асамблея ООН одноголосно ухвалила резолюцію, яка оголошує знищення ІДІЛ артефактів і старожитностей воєнним злочином. Ця резолюція посилає чіткий сигнал, що міжнародне співтовариство не буде терпіти такі акти культурного руйнування.

Боротьба з торгівлею реліквіями на чорному ринку

Федеральні слідчі у Сполучених Штатах також вживають заходів щодо боротьби з торгівлею реліквіями на чорному ринку. Націлюючись на осіб та організації, які беруть участь у цій незаконній торгівлі, влада ускладнює для ІДІЛ отримання прибутку від продажу вкрадених артефактів.

Висновки

Боротьба за збереження культурної спадщини перед обличчям руйнувань, що здійснюються ІДІЛ, є складною і триваючою. Вона вимагає співпраці науковців, бібліотекарів, істориків і археологів, а також підтримки міжнародного співтовариства. Співпрацюючи, ці люди та організації допомагають захищати культурну спадщину Близького Сходу для майбутніх поколінь.

0 comment
0 FacebookTwitterPinterestEmail
Археологічне мистецтво

Розшифровуючи стародавні написи сапотеків: 1300-річний фриз розкриває космічні вірування

by Пітер
written by Пітер

Розшифровуючи стародавні написи сапотеків: 1300-річний фриз розкриває космічні вірування

Відкриття історичного фриза

На стародавньому археологічному майданчику Ацомпи, розташованому в долині Оахаки, Мексика, дослідники виявили дивовижний вапняковий і гіпсовий фриз завдовжки 50 футів, прикрашений складними гліфами сапотеків. Датований періодом від 650 до 850 років н.е., цей фриз є одним із найповніших прикладів письма сапотеків, коли-небудь виявлених.

Складна іконографія та космічний символізм

Іконографія фризу багата на символізм, що дає змогу зрозуміти вірування та звичаї міштеків і сапотеків, двох найбільших корінних культур Мексики. На високих рельєфних гліфах зображені птах квезаль, мавпи, ягуари та надприродні захисні фігури, які натякають на космічний світ, у який вірили сапотеки.

Крім того, на фризі є фігуративні та числові зображення року ящірки міштекського календаря, а також квінкункс, геометричний візерунок, що символізує чотири сторони світу та центр всесвіту.

Значення фриза

За словами дослідників з Національного інституту антропології та історії Мексики (INAH), гліфи на фризі передають послання про владу, надприродний захист і концепцію безчасового існування. Видатне розташування фризу на головному фасаді Casa del Sur свідчить про те, що він слугував публічною демонстрацією авторитету та засобом передавання важливих культурних і релігійних вірувань.

Цивілізація сапотеків і Монте-Альбан

Монте-Альбан, нині об’єкт Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, було великим містом сапотеків, заснованим між сьомим і дев’ятим століттями до н.е. Згодом він перетворився на процвітаючий центр, населений сапотеками, міштеками та ольмеками. Ацомпу було засновано як місто-супутник Монте-Альбана близько 650 року н.е., виконуючи роль стратегічного форпосту та перевалочного пункту для транспортування видобутого каменю для будівництва.

Збереження та реставрація стародавніх артефактів

Вапнякові та гіпсові матеріали, використані у фризі, потребують спеціалізованих методів обробки та реставрації. Дослідники INAH наголошують на важливості збереження цього артефакту, визнаючи його одним з найважливіших експонатів у пріоритетах установи щодо консервації.

Розкриваючи минуле через археологічні відкриття

Дешифрування гліфів сапотеків на фризі дає цінні відомості про вірування, звичаї та художні традиції стародавніх мексиканських цивілізацій. Такі археологічні відкриття продовжують збагачувати наше розуміння багатої культурної спадщини корінних народів.

0 comment
0 FacebookTwitterPinterestEmail
Вуличне мистецтво

Історична перемога 5Pointz: Графіті перемогло!

by Пітер
written by Пітер

5Pointz Графіті Мекка: Історична правова перемога для публічного мистецтва

Піднесення і падіння 5Pointz

У самому серці Лонг-Айленд-Сіті, Квінз, знаходився 5Pointz, яскравий осередок графіті-арту, який приваблював художників і туристів. Колись це був занедбаний складський комплекс, 5Pointz був перетворений на “Мекку графіті” в 1990-х роках, з тисячами квадратних метрів барвистих муралів, що прикрашали його стіни.

Однак у 2011 році власник 5Pointz Джеральд Волкофф запропонував замінити мурали на елітні житлові вежі. Незважаючи на протести художників і прихильників, Волкофф продовжив свої плани у 2014 році, знісши комплекс і зафарбувавши мурали без попередження.

Юридична битва та історичне рішення

Обурені діями Волкоффа, група з 21 художника-аерозольників подала позов відповідно до Закону про права художників-візуалістів (VARA), федерального закону, який захищає права художників на їхнє публічне мистецтво. Справа дійшла до суду, і у 2023 році федеральний суддя виніс рішення на користь художників, присудивши їм компенсацію у розмірі 6,75 мільйона доларів.

Важливість VARA

VARA надає художникам право захищати своє публічне мистецтво від руйнування або зміни без їхньої згоди. Рішення 5Pointz стало історичним і підтвердило важливість VARA, а також визнало цінність графіті-арту як законної форми самовираження.

Вплив на публічне мистецтво

Хоча рішення 5Pointz стало перемогою для художників, воно також викликало занепокоєння щодо майбутнього публічного мистецтва. Деякі експерти вважають, що забудовники можуть не наважитися замовляти проекти з публічного мистецтва, якщо вони бояться потенційних судових позовів. Крім того, на художників можуть чинити тиск, щоб вони відмовилися від своїх прав відповідно до VARA, що потенційно послабить захист публічного мистецтва.

Справа “Цифрової ДНК”

В іншій нещодавній справі, що стосується VARA, місто Пало-Альто, Каліфорнія, намагається видалити публічну скульптуру під назвою “Цифрова ДНК” з публічної площі. Місто стверджує, що скульптура недостатньо міцна для показу на відкритому повітрі, тоді як художниця Адріана Варелла стверджує, що її видалення порушить її права відповідно до VARA.

Інші застосування VARA

VARA застосовувався в різних інших випадках для захисту прав художників. Наприклад, художники успішно подавали до суду, коли їхню роботу змінювали або пошкоджували, переробляли іншим художником або коли продаж творів мистецтва було припинено після їх пошкодження або спотворення.

Спадщина 5Pointz

Рішення 5Pointz мало значний вплив на світ публічного мистецтва. Воно встановило, що графіті-арт заслуговує на захист закону, і дало художникам потужний інструмент для захисту своїх прав. Хоча майбутнє публічного мистецтва залишається невизначеним, рішення 5Pointz свідчить про важливість захисту художнього самовираження та збереження культурних пам’яток, які визначають наші громади.

0 comment
0 FacebookTwitterPinterestEmail
Архітектурна спадщина

Школа Аль-Мустансирія: вікно в минуле та майбутнє Іраку

by Пітер
written by Пітер

Школа Аль-Мустансирія: вікно в минуле та майбутнє Іраку

Невмируща архітектурна спадщина Іраку

Школа Аль-Мустансирія, побудована в Багдаді у 13 столітті, є свідченням багатої архітектурної спадщини міста. Незважаючи на те, що вона пережила століття воєн, повеней та нехтування, ця культова будівля збереглася як символ стійкості Багдада.

Історичне значення

Школа Аль-Мустансирія була одним з перших університетів у світі, заснованим халіфом Аббасидів Аль-Мустансиром. Її бібліотека може похвалитися великою колекцією книг з різних предметів, яка приваблювала студентів з усього мусульманського світу. Відомі вчені та викладачі школи зробили значний внесок у розвиток ісламської науки та освіти.

Проблеми збереження

Протягом своєї історії школа Аль-Мустансирія стикалася з численними проблемами. Вторгнення, нехтування та стихійні лиха завдали шкоди будівлі. Останнім часом політична нестабільність та корупція ще більше загрожують її збереженню.

Політичний та соціальний вплив

Історія школи Аль-Мустансирія переплітається з політичним та соціальним становищем Іраку. Суннітська спадщина школи зробила її мішенню для секти, через що деякі шиїтські чиновники неохоче інвестують у її реставрацію.

Зусилля з відновлення

Незважаючи на проблеми, були зроблені зусилля, щоб відновити школу Аль-Мустансирія до її колишньої величі. У 1940-х і 1950-х роках проводилися масштабні реставраційні роботи. Однак наступні реконструкції були заплямовані звинуваченнями у корупції та неякісному виконанні робіт.

Майбутнє спадщини Багдада

Відновлення школи Аль-Мустансирія є частиною більш широких зусиль зі збереження історичного центру Багдада. Унікальна архітектурна спадщина міста сильно постраждала від війни, недбалості та погано спланованого будівництва.

Надія на майбутнє

Незважаючи на проблеми, є причини для оптимізму. Уряд Іраку визнав важливість збереження своєї культурної спадщини. Були прийняті нові закони для захисту історичних пам’яток, а активістські групи виступають за їх збереження.

Стійкість Багдада

Школа Аль-Мустансирія стала свідком становлення та падіння імперій, відливу та приливу історії. Її постійна присутність служить нагадуванням про незламний дух Багдада. Коли місто відбудовується після спустошення війни, школа Аль-Мустансирія стоїть як символ стійкості та рішучості іракського народу.

Збереження минулого заради майбутнього

Збереження школи Аль-Мустансирія – це не просто акт ностальгії. Це інвестиція в майбутнє Іраку. Захищаючи свою культурну спадщину, Ірак може відновити зв’язок зі своїм минулим і побудувати краще майбутнє для свого народу.

0 comment
0 FacebookTwitterPinterestEmail
Textile Arts

Маркес Ганалей Марзан: майстер-ткач та сучасний новатор

by Жасмін
written by Жасмін

Маркес Ханалей Марзан: майстер-ткач та сучасний новатор

Ранні впливи та мистецький шлях

Мистецький шлях Маркеса Ханалея Марзана розпочався в юному віці. Походячи з довгої династії ремісників, він з самого початку був схильний до творчих занять. Капелюхи його прабабусі, виготовлені з лау гала, справили на нього незабутнє враження. Незважаючи на те, що вона померла до його народження, Марзан відчував глибокий зв’язок із її спадщиною.

У дитинстві Марзан виявляв виняткові спритність і наполегливість, виготовивши понад 100 паперових журавлів на день народження своєї бабусі. Цей ранній досвід натякнув на його потенціал як вправного майстра.

Збереження традиційного гавайського ткацтва

Захоплення Марзана мистецтвом волокна привело його до вивчення традиційної гавайської техніки ткацтва. Він провів незліченні години, опановуючи цей вид мистецтва, вдосконалюючи такі навички, як плетіння, скручування, сіткування та виготовлення шнурів.

Розуміючи важливість збереження культурної спадщини, Марзан розпочав місію з викладання та передачі мистецтва ткацтва. Він проводив майстер-класи для студентів різного віку, заохочуючи їх ділитися своїми знаннями з іншими.

Сучасні інтерпретації давніх ремесел

Хоча Марзан глибоко вкорінений у традиціях, його творчість також охоплює сучасні погляди. Він поєднує нетрадиційні матеріали, такі як свинячі кишки та паперову шовковицю, у своїх творах, стираючи межі між мистецтвом і функціональністю.

Роботи Марзана здобули міжнародне визнання завдяки новаторському підходу до давніх гавайських ремесел. Його твори виставлялися у престижних галереях і публікувалися у виданнях по всьому світу.

Культурні та екологічні джерела натхнення

Марзан черпає натхнення як зі своєї полінезійської, так і з японської спадщини. Він поєднує традиційні японські техніки, такі як виготовлення паперу, зі своїм мистецтвом, створюючи функціональні твори, що нагадують про минуле.

Його оточення у пишній долині Маноа на острові Оаху є постійним джерелом натхнення. Вологий клімат і велика кількість природних матеріалів дозволяють його волокнам залишатися гнучкими та податливими, що надає його творам мистецтва унікального характеру.

Значення розповіді історій

Мистецькі твори Марзана часто передають історії та культурні оповіді. Його складні накидки, виткані з кокосового волокна, нагадують ті, що носили давні вожді. Його скульптури голів коралів, виготовлені з переплетених сіток, віддають шану морському життю, що забезпечує існування його громади.

Через своє мистецтво Марзан прагне зберегти культурні спогади та зв’язати людей з їхньою спадщиною. Він вважає, що його твори мають “живу, активну мету”, запрошуючи глядачів взаємодіяти з ними на глибшому рівні.

Пам’ять предків та творчий процес

Марзан приписує свою вроджену здатність ткати пам’яті предків, ідеї про те, що певні події залишають генетичний відбиток, який може передаватися з покоління в покоління. Він вірить, що навички та проникливість його прабабусі продовжують керувати його руками, дозволяючи йому відтворювати її візерунки, незважаючи на те, що він ніколи не навчався у неї безпосередньо.

Творчий процес Марзана часто інтуїтивний та спонтанний. Він дозволяє натхненню приходити у процесі, без жодних заздалегідь продуманих планів чи ескізів. Кінцевий продукт з’являється поступово, коли він переплітає та зшиває матеріали разом.

Збереження культурної спадщини та натхнення майбутніх поколінь

Відданість Марзана своїй справі виходить за межі його власної творчості. Він визнає важливість збереження культурної спадщини та розвитку творчості у інших.

За допомогою своїх майстер-класів Марзан надає студентам можливість вивчати та ділитися мистецтвом ткацтва. Він кидає їм виклик передавати свої знання, гарантуючи, що ці традиційні навички продовжать розвиватися для майбутніх поколінь.

Висновки

Маркес Ханалей Марзан — це художник-новатор, який майстерно поєднує давні гавайські традиції з сучасними інноваціями. Його творчість не тільки демонструє його винятковий талант, але й служить мостом між минулим і сьогоденням, зберігаючи культурну спадщину та надихаючи майбутні покоління.

0 comment
0 FacebookTwitterPinterestEmail
Newer Posts
Older Posts