Площа Тенаньмень: останній в’язень на волі
Протести на площі Тяньаньмень
У 1989 році тисячі людей, переважно студенти, зібралися на площі Тяньаньмень у Пекіні, щоб висловити протест проти авторитарного правління китайського уряду та вимагати демократичних реформ. Протести спалахнули після смерті Ху Яобана, популярного лідера-реформатора.
Уряд відповів на протести жорсткими репресіями. 4 червня 1989 року на площу в’їхали танки та війська та відкрили вогонь по демонстрантах. Сотні, можливо, тисячі людей загинули.
Ув’язнення Мяо Дешуня
Мяо Дешунь був одним із багатьох протестувальників, яких заарештували після бійні на площі Тяньаньмень. Його звинуватили у підпалі за те, що він кинув кошик у палаючий танк. Його засудили до смертної кари, але пізніше вирок було пом’якшено до довічного ув’язнення.
Дешунь провів у в’язниці 27 років, де його катували і не дозволяли відвідувати родину. Його звільнили у 2016 році, він страждав на гепатит B та психічні розлади.
Репресії китайського уряду
Різанина на площі Тяньаньмень стала поворотним моментом в історії Китаю. Вона призвела до розправи над інакомисленням та придушення свободи слова та зібрань. Уряд також запровадив політику економічної лібералізації, що призвело до швидкого економічного зростання, але також збільшило нерівність та корупцію.
Спадщина Тяньаньмень
Різанина на площі Тяньаньмень залишається забороненою темою у Китаї. Уряд цензурує будь-яку згадку про неї у ЗМІ та підручниках. Однак пам’ять про бійню живе, як у Китаї, так і у всьому світі.
Звільнення Мяо Дешуня є нагадуванням про те, що уряд Китаю продовжує придушувати інакомислення. Це також нагадування про важливість боротьби за свободу та демократію, навіть перед лицем труднощів.
В’язні Тяньаньмень
Крім Мяо Дешуня, сотні інших протестувальників були заарештовані та ув’язнені після бійні на площі Тяньаньмень. Багатьох із них було катовано і позбавлено належного судового розгляду. Деяких стратили, а інші померли у в’язниці.
Китайський уряд ніколи повністю не звітував про кількість людей, які були вбиті або ув’язнені під час репресій на площі Тяньаньмень. Однак правозахисні групи оцінюють це число у тисячі.
Економічні реформи
У роки після бійні на площі Тяньаньмень китайський уряд запровадив низку економічних реформ, що призвели до швидкого економічного зростання. Ці реформи включали приватизацію державних підприємств, відкриття країни для іноземних інвестицій та створення ринкової економіки.
Економічні реформи вивели мільйони людей із бідності та створили новий середній клас. Проте вони також призвели до зростання нерівності та корупції.
Цензура Тяньаньмень
Китайський уряд завжди болісно реагував на будь-яку згадку про бійню на площі Тяньаньмень. Різанина не згадується у китайських підручниках, а будь-яка згадка про неї у ЗМІ швидко цензурується.
Цензура урядом Тяньаньмень є нагадуванням про те, що вони продовжують придушувати інакомислення. Це також нагадування про важливість боротьби за свободу слова та зібрань.
Пам’ять про Тяньаньмень
Пам’ять про бійню на площі Тяньаньмень залишається живою, як у Китаї, так і у всьому світі. Різанина є нагадуванням про небезпеки авторитарного правління та про важливість боротьби за свободу та демократію.
Звільнення Мяо Дешуня є невеликим кроком до примирення. Однак китайський уряд повинен зробити більше, щоб відзвітувати про бійню на площі Тяньаньмень і щоб гарантувати, що подібна трагедія ніколи більше не повториться.