Ендрю Джексон

Популістські рухи та “народ”

Популізм – це політичний стиль, який наголошує на конфлікті між простими людьми та могутніми елітами. Популістські рухи часто звертаються до “народу” в цілому, але вони також можуть виключати певні групи, такі як жінки, бідні або расові меншини.

Ендрю Джексон: перший антиістеблішментський кандидат

Ендрю Джексон, сьомий президент Сполучених Штатів, був першим кандидатом, який успішно провів антиістеблішментську президентську кампанію. Він звертався до виборців, які відчували, що уряд контролюється елітами та особливими інтересами.

Популістська політика Джексона

Популізм Джексона знайшов своє відображення у його політиці щодо банківських та транспортних корпорацій. Він вважав, що ці корпорації дають несправедливі переваги інсайдерам і загрожують “чистоті нашого уряду”.

Банківська війна

Одна з найвідоміших популістських битв Джексона була його “війною” проти Банку Сполучених Штатів. Він наклав вето на законопроект про поновлення статуту Банку, стверджуючи, що це дає занадто багато влади приватним інвесторам.

Система здобичі та ротація на посаді

Джексон також запровадив “систему здобичі”, за якою політична лояльність винагороджувалася урядовими посадами. Ця система замінила досвідчених бюрократів на прихильників Джексона, незалежно від їхньої кваліфікації.

Популізм у 21 столітті

Популістські теми продовжують резонувати в американській політиці і сьогодні. Берні Сандерс і Дональд Трамп – два недавні приклади кандидатів, які використовували популістську риторику, щоб звернутися до виборців.

Еволюція популізму

Популізм Джексона був сформований політичними та економічними умовами його часу. Як і Америка, змінювався і популізм. Сьогодні популістські рухи часто зосереджуються на таких питаннях, як економічна нерівність і вплив корпорацій.

Расизм Джексона та обмеження

Хоча популізм Джексона мав позитивний вплив на американську демократію, він також мав свої обмеження. Джексон був рабовласником, який виступав проти аболіціонізму і підтримував примусове виселення корінних американців з їхніх земель.

Складна спадщина популізму

Популізм Ендрю Джексона був складною і суперечливою силою. Він одночасно розширив демократію і посилив існуючу нерівність. Його спадщина продовжує формувати американську політику і сьогодні, нагадуючи нам про незмінну силу популістських закликів.

Замах на вбивство Ендрю Джексона: історична розповідь

Змова з метою вбивства президента

Похмурого січневого дня 1835 року президент Ендрю Джексон відвідав похорон конгресмена Південної Кароліни. Серед жалобної атмосфери божевільний на ім’я Річард Лоуренс ховався в тіні, плануючи вбивство лідера нації.

Напад та його наслідки

Коли Джексон виходив з будівлі Капітолію, Лоуренс напав на нього, вистріливши з двох пістолетів поспіль. Дивом обидва постріли не влучили, зірвавши спробу вбивства. Лейтенант ВМС Томас Гедні та конгресмен Теннессі Деві Крокетт швидко знешкодили Лоуренса, запобігши подальшому кровопролиттю.

Розслідування: політичні мотиви та божевілля

Після нападу підозри ширились. Сам Джексон вважав, що змова була політично мотивована, звинувачуючи свого суперника Джорджа Пойндекстера. Однак жодних доказів на підтримку цих тверджень не було, і Пойндекстера виправдали.

Розумова нестабільність Лоуренса стала очевидною під час судового розгляду. Він стверджував, що він англійський король Річард III XV століття і вірив, що Джексон утримував належні йому виплати. Незважаючи на зусилля прокуратури, Лоуренса було визнано невинним через божевілля і поміщено до психіатричної лікарні до смерті в 1861 році.

Вороже політичне середовище Джексона

Хоча божевілля Лоуренса відіграло певну роль у його діях, було незаперечним, що Джексон нажив собі могутніх ворогів під час свого президентства. Його запальні промови, вето та протидія Другому банку Сполучених Штатів відштовхнули багатьох політиків.

Банківська війна: головне джерело антагонізму

Протидія Джексона Другому банку Сполучених Штатів (BUS) була важливим фактором у спробі його вбивства. BUS, потужна фінансова установа, стала символом багатої еліти, яка, на думку Джексона, становила загрозу для простих людей.

У 1832 році Конгрес схвалив законопроєкт про поновлення хартії BUS, який Джексон ветував. Ветування спричинило політичну битву, відому як Банківська війна, яка ще більше загострила напруженість між Джексоном та його опонентами.

Тріумф Джексона та кінець Другого банку

Незважаючи на те, що Сенат засудив його за перевищення повноважень, Джексон вийшов переможцем з Банківської війни. Хартія BUS закінчилася в 1836 році, а федеральні кошти були переведені до державних банків.

Недоліки безпеки та винесений урок

Спроба вбивства підкреслила відсутність безпеки навколо Білого дому та Капітолію. Відвідувачам дозволяли входити без будь-якої процедури перевірки, що робило президента вразливим до нападу.

Хоча пройшло ще 26 років, перш ніж був скоєний замах на іншого президента США, замах на Ендрю Джексона став тривожним дзвінком. Це призвело до посилення заходів безпеки та підвищення обізнаності про небезпеки, з якими стикаються високопосадовці.

Populism in American History: Andrew Jackson’s Anti-Establishment Legacy and Its Impact on Modern Politics

Популізм в американській історії: антиістеблішментська спадщина Ендрю Джексона

Популістські рухи та “народ”