Home Tags Posts tagged with "Стародавній Єгипет"
Tag:

Стародавній Єгипет

Археологія

Крем для повік віком 2200 років розкриває секрети давнього догляду за очима

by Роза
written by Роза

Стародавній крем для повік: відкриття, якому 2200 років

Крем для повік, знайдений у стародавній гробниці

Під час надзвичайного відкриття археологи, які проводили розкопки на території стародавнього кладовища в Айзаної, Туреччина, виявили баночку крему для повік, якій, за оцінками, понад 2200 років. Знахідка проливає світло на поховальні звичаї та вірування щодо здоров’я давніх мешканців цього регіону.

Айзаної: місто римських руїн

Айзаної – стародавнє місто, відоме своїми добре збереженими римськими руїнами. Археологічні дослідження виявили безліч інформації про історію та культуру міста. Відкриття крему для повік розширює наші знання про повсякденне життя та оздоровчі практики його мешканців.

Могила солдата

Крем для повік було знайдено в могилі солдата-чоловіка. Археологи вважають, що останки на кладовищі були кремовані перед похованням, а могили заповнені предметами, призначеними для загробного життя. Серед речей солдата був глечик, який ідентифікували як контейнер для крему для повік.

Стародавній догляд за очима: за межами естетики

Термін «крем для повік» може не повністю відображати призначення цієї давньої речовини. Археологи припускають, що він використовувався для лікування сухості очей, стану, часто викликаного дефіцитом вітаміну А. У давнину такий дефіцит був поширеним явищем через обмежений доступ до продуктів тваринного походження та листової зелені.

Lycium: багатий поживними речовинами лікувальний засіб

Вважається, що крем для повік містив рослину з роду Lycium, до якого належать ягоди годжі. Ягоди годжі, як відомо, містять багато вітаміну А, що свідчить про те, що стародавні жителі Айзаної, можливо, знали про його цілющі властивості.

Ягоди годжі в стародавній китайській медицині

Використання рослин Lycium для сприяння здоров’ю очей бере свій початок у давній китайській медицині. Сучасні дослідження підтвердили, що ці багаті поживними речовинами рослини можуть захищати зір у тварин.

Місцеві креми для повік: заспокійливе полегшення

Хоча більшість процедур на основі годжі передбачають споживання фруктів, крем для повік, виявлений в Айзаної, свідчить про те, що місцеве застосування також могло бути ефективним для зменшення сухості очей. Крем, ймовірно, полегшував подразнення, викликане запаленням шкіри навколо очей, подібно до кон’юнктивіту.

Археологічний музей Кютах’ї

Баночка з кремом для повік зараз виставлена в Археологічному музеї Кютах’ї. Незважаючи на втрату вмісту з плином часу, баночка служить доказом давньоєгипетського розуміння догляду за очима та тривалої сили цього заспокійливого засобу.

Стародавній крем для повік: подорож крізь історію

Від Клеопатри до єгипетських цариць

Використання макіяжу для очей і кремів має довгу історію, що сягає Стародавнього Єгипту. Вважається, що єгипетські цариці, такі як Клеопатра, використовували кохль, чорний макіяж для очей, виготовлений з галени, щоб підкреслити свою красу та захистити очі від сонця.

Ягоди годжі в традиційній китайській медицині

У традиційній китайській медицині ягоди годжі використовувалися століттями для покращення зору, зміцнення імунітету та підтримки загального самопочуття. Сучасні дослідження підтвердили багато з цих традиційних застосувань.

Креми для повік у Середземномор’ї та за його межами

Баночки, схожі на ту, що знайдена в Айзаної, були виявлені в інших стародавніх руїнах тієї епохи в Середземномор’ї та Індії. Це свідчить про те, що креми для повік широко використовувалися в давнину як у косметичних, так і в лікувальних цілях.

Запалення та здоров’я очей

Запалення шкіри навколо очей може викликати дискомфорт та подразнення. Стародавні креми для повік, можливо, полегшували такі стани, діючи як заспокійливий і захисний бар’єр.

Стійкий спадок давнього догляду за очима

Відкриття крему для повік в Айзаної дає нам уявлення про давнє розуміння здоров’я та краси. Це свідчення стійкої сили природних засобів і важливості догляду за очима впродовж усієї історії.

0 comment
0 FacebookTwitterPinterestEmail
Археологія

Велика піраміда Гізи: приховані камери та пошуки таємних кімнат

by Роза
written by Роза

Велика піраміда Гізи: приховані камери та пошуки таємних кімнат

Велика піраміда Гізи, місце останнього спочинку фараона Хуфу, захоплювала істориків та археологів протягом століть. Незважаючи на численні дослідження, чутки про приховані гробниці та таємні проходи не вщухають. Останні досягнення в галузі неінвазивних методів сканування пролили нове світло на загадковий інтер’єр піраміди, виявивши раніше невідомі камери, які потенційно можуть містити невідкриті конструкції.

Сканування внутрішньої частини піраміди

Останніми роками в рамках проєкту ScanPyramids, що є результатом співпраці між інженерним факультетом Каїрського університету та паризьким Інститутом спадщини, інновацій та збереження (HIP), було використано цілий ряд методів сканування для дослідження внутрішньої частини піраміди, не порушуючи її делікатну структуру. До цих методів належать:

  • Інфрачервона термографія: виявляє перепади температур у піраміді, що свідчить про наявність відкритого простору.
  • Мюонна радіографія: вимірює космічне випромінювання для проникнення у великі об’єкти та виявлення варіацій щільності, виявляючи приховані порожнечі.
  • 3D-реконструкція: поєднує дані з декількох сканувань для створення детальної тривимірної моделі внутрішньої частини піраміди.

Відкриття прихованих камер

Використовуючи ці передові методи сканування, дослідники виявили дві раніше невідомі камери під пірамідою. Одна камера розташована за північною стороною і, як вважається, має форму щонайменше одного коридору, що веде всередину піраміди. Інша камера більша і розташована в іншому, нерозголошеному місці.

Точна форма, розмір і розташування цих камер все ще вивчаються. Дослідники встановлюють додаткові мюонні детектори навколо піраміди, щоб отримати чіткішу картину її внутрішньої частини.

Виклик інтерпретації

Хоча відкриття цих прихованих камер є захопливим, експерти застерігають від поспішних висновків щодо їхнього значення. Колишній міністр старожитностей Єгипту Захі Хавасс, який переглядає дані команди, зазначає, що аномалії у структурі піраміди можуть бути наслідком її методів побудови, а не прихованих камер.

«Ядро піраміди було побудовано з використанням довгих і малих каменів, — пояснює Хавасс. — Якщо ви знаєте це, ви знайдете аномалії скрізь».

Поточні дослідження

Проєкт ScanPyramids було продовжено, щоб дослідники могли зібрати більше доказів на підтримку своєї теорії про приховані камери. Вони продовжують аналізувати дані з наявних сканувань і планують проводити додаткові сканування з використанням більш передових методів.

У міру просування досліджень ми можемо отримати нове розуміння секретів Великої піраміди Гізи, потенційно виявивши невідкриті гробниці, проходи або інші структури, які залишалися прихованими протягом тисячоліть.

0 comment
0 FacebookTwitterPinterestEmail
Палеонтологія

Спінозавр: загадковий річковий монстр

by Пітер
written by Пітер

Спінозавр: загадковий річковий монстр

Відкриття та опис

Спінозавр, страшний хижак, який блукав Землею приблизно 95 мільйонів років тому, зачаровував палеонтологів та громадськість з моменту його відкриття в Єгипті в 1910 році. Його унікальне поєднання рис, включаючи видовжену крокодилячу морду та високу вітрилоподібну структуру на спині, призвело до постійних дебатів про його спосіб життя.

Викопні докази з давніх річкових русел

Недавні дослідження, опубліковані в журналі Cretaceous Research, проливають нове світло на загадкове існування спінозавра. Безліч із понад 1200 зубів динозаврів, виявлених у стародавніх річкових руслах у Марокко, свідчить про те, що цей колосальний хижак був досконалим мисливцем у прісній воді.

Зуби спінозавра, що характеризуються їх конічною формою, становили майже половину зубного ряду, знайденого в цих стародавніх річкових відкладеннях. Ця велика кількість, порівняно з іншими видами динозаврів, свідчить про те, що спінозавр проводив значну частину свого життя у водних середовищах.

Водні адаптації

Наявність зубів спінозавра в річковій системі Кем-Кем, яка колись протікала через пустелю Сахара, додатково підтверджує теорію про його водний спосіб життя. Палеонтолог Девід Мартілл з Університету Портсмута пояснює, що скупчення останків спінозавра в цьому місці вказує на те, що ці величезні динозаври не тільки жили, але й помирали у воді.

Крім того, в попередніх дослідженнях описано кістки у формі весла в хвості спінозавра, що додатково свідчить про його вміння плавати. Ці спеціалізовані структури хвоста допомагали в русі та маневреності у водних середовищах.

Вплив на екосистему

Вивчення взаємодії спінозавра з екосистемою має вирішальне значення для розуміння його екологічної ролі. Аналізуючи велику кількість зубів спінозавра в річковій системі Кем-Кем, дослідники отримують уявлення про харчові звички динозавра та його вплив на навколишню екосистему.

Маттео Фаббрі, палеонтолог з Єльського університету, наголошує на важливості вивчення екосистеми в цілому для повного розуміння поведінки цих стародавніх істот.

Харчові звички

Хоча переважання зубів спінозавра в річкових відкладеннях свідчить про водний спосіб життя, дослідники визнають, що інші фактори могли сприяти такому розподілу. Спінозавр також міг використовувати тактику переходу вбрід, щоб ловити рибу біля самої води.

Однак дослідники стверджують, що загальна анатомія спінозавра, включаючи його величезні розміри та спеціалізований хвіст, робить такий сценарій менш правдоподібним. Вони роблять висновок, що плавання було основним методом полювання для цього прісноводного хижака.

Поточні дослідження та майбутні відкриття

Незважаючи на значний прогрес у розумінні спінозавра, багато питань залишаються без відповіді. Майбутні дослідження продовжать вивчати його поведінку, дієту та екологічні фактори, які формували його унікальні адаптації.

Відкриття додаткових викопних останків та аналіз його взаємодії з екосистемою ще більше проллє світло на життя цього загадкового річкового монстра, надаючи повнішу картину його ролі в стародавньому світі.

0 comment
0 FacebookTwitterPinterestEmail
Археологія

Нещодавно виявлені руїни розкривають давнє єгипетське місто, вік якого сягає 7000 років

by Роза
written by Роза

Нещодавно виявлені руїни розкривають давнє єгипетське місто, вік якого сягає 7000 років

Відкриваючи втрачене місто

У ґрунтовному відкритті археологи, які працюють в єгипетському Міністерстві старожитностей, відкопали раніше невідомий набір руїн лише за декілька сотень ярдів від давньої єгипетської столиці Абідос. Ця видатна знахідка може пролити нове світло на походження та розвиток однієї з найдавніших і найвпливовіших цивілізацій світу.

Місто мертвих

Руїни, яким, як вважають, близько 7000 років, включають фундаменти стародавніх хатин, частини кераміки, кам’яні знаряддя та 15 великих могил. Розмір і велич цих могил припускають, що вони могли бути останніми місцями спочинку еліти міста.

Попередні висновки свідчать, що місцевість може датуватися епохою Першої династії в південній провінції Сохаг. Хоча вони не такі химерні, як Велика піраміда фараона Хеопса, великий розмір цих могил порівняно з іншими, знайденими раніше в Абідосі, натякає на важливість осіб, похованих там.

Квітучий мегаполіс

Експерти вважають, що нещодавно виявлені руїни могли бути частиною Абідоса або окремим поселенням, яке пізніше було поглинуто столицею. Розташування місця поблизу центрального храму міста та наявність артефактів, таких як кераміка та кам’яні знаряддя, припускають, що колись це була процвітаюча громада.

Одна з теорій полягає в тому, що на цьому місці проживали високопоставлені чиновники, які наглядали за будівництвом гробниць Абідоса. Ці чиновники, можливо, вирішили побудувати власні складні могили на околиці міста, щоб彰显 їхнє соціальне становище.

Уявлення про життя у давнину

Артефакти, знайдені на цьому місці, також можуть надати цінні відомості про життя стародавніх єгиптян, які побудували величні гробниці міста. Ці артефакти могли залишити працівники, які працювали над створенням цих архітектурних чудес.

Розкриваючи минуле

Відкриття цих стародавніх руїн викликало хвилювання серед єгиптологів та істориків. Це місце обіцяє надати величезну кількість нової інформації про ранню історію Стародавнього Єгипту та життя його народу.

Додаткові подробиці

  • Руїни розташовані приблизно за милю від некрополя з королівськими гробницями, що датуються додинастичним періодом.
  • Розмір деяких виявлених гробниць більший, ніж королівські гробниці в Абідосі, що датуються першою династією.
  • Єгиптологи вважають, що руїни могли бути містом або столицею Абідоса на самому початку історії Єгипту.
  • Високопоставлені чиновники, які наглядали за будівництвом королівських гробниць Абідоса, можливо, жили у нещодавно виявлених руїнах.
  • Артефакти, знайдені на місці подій, можуть пролити світло на робітників, які будували величні гробниці міста.
0 comment
0 FacebookTwitterPinterestEmail
Археологія

Розкриття таємниць муміфікації в Стародавньому Єгипті: Відкриття в Саккарі

by Роза
written by Роза

Розкриття таємниць муміфікації в Стародавньому Єгипті: Відкриття в Саккарі

Розкопки майстерні з муміфікації

У 2016 році археологи повернулися на місце розкопок у некрополі Саккара в Єгипті, які вперше були розкопані наприкінці 19 століття. Їхні поновлені дослідження дали змогу зробити важливе відкриття: майстерня з муміфікації, пов’язана з багатокамерною поховальною шахтою, обидві заповнені реліквіями, які надають цінні відомості про стародавні єгипетські поховальні обряди.

Майстерня, прямокутна споруда, збудована з цегли та вапнякових блоків, містила два великі басейни, з’єднані пандусом. Археологи вважають, що ці басейни використовувалися для зберігання натрону, різновиду солі, який використовувався для висушування мертвих тіл, і лляних бинтів. Підземна камера містила скарби кераміки з викарбуваними назвами речовин, які використовувалися в процесі муміфікації.

Процес муміфікації

Збереження тіла для загробного життя було складним завданням, яке включало видалення органів покійного, висушування тіла та обгортання його бинтами. Процес також включав нанесення різних мазей, олій, спецій та інших речовин. Муміфікація була дорогою процедурою і в основному призначалася для королівської родини, знаті та важливих посадовців.

Ієрархія в поховальних обрядах

Відкриття в Саккарі показують, що існувала чітка ієрархія серед привілейованих класів, які могли дозволити собі муміфікацію. У центрі майстерні археологи виявили велику шахту, яка вела до комплексу поховальних камер, викладених двома коридорами. У цих камерах було кілька мумій, саркофагів і дерев’яних трун.

Хоча поховальний комплекс був спільним, між померлими існували очевидні класові відмінності. Деякі мали власні камери, тоді як інші ділили своє останнє місце спочинку. Виявлення витіюватої поховальної маски із позолоченого срібла, інкрустованої дорогоцінним камінням, на вершині однієї з трун, що розклалася, підкреслює статус деяких осіб.

Особистість власника поховальної маски

Прикраси на дерев’яній труні, в якій була знайдена маска, свідчать про те, що покійний був “другим жерцем” Мут, богині-матері, а також жерцем Нут-Шаес, зміїної форми Мут. Це відкриття надає цінну інформацію про особу власника маски та релігійні вірування стародавніх єгиптян.

Важливість відкриттів

Відкриття в Саккарі дають величезний обсяг інформації про стародавні єгипетські поховальні обряди та соціальну стратифікацію. Вони проливають світло на складний процес муміфікації, важливість збереження тіл для загробного життя і відмінності між різними соціальними класами навіть у смерті.

Поточні дослідження та виставки

Археологи продовжують розкопки на цьому місці, розкриваючи ще більше його стародавніх таємниць. Багато з нещодавно виявлених артефактів будуть виставлені у Великому єгипетському музеї, який планується відкрити пізніше цього року. Ці відкриття дадуть змогу ще глибше проникнути у захопливий світ стародавнього Єгипту та його незмінну спадщину.

0 comment
0 FacebookTwitterPinterestEmail
Археологія

Цвинтар домашніх тварин у Береніке: розкриваємо зв’язок між людиною та твариною в Стародавньому Єгипті

by Роза
written by Роза

Стародавній єгипетський цвинтар для домашніх тварин: вікно у зв’язок між людиною та твариною

Огляд

Майже 2000 років тому, у римському портовому місті Береніке, Єгипет, до тварин ставилися з надзвичайною турботою та повагою. Велике кладовище домашніх тварин, виявлене біля міських стін, дає цікаві уявлення про стосунки між людьми та тваринами у Стародавньому Єгипті.

Цвинтар домашніх тварин Береніке

Розкопки кладовища домашніх тварин у Береніке виявили останки понад 585 тварин, в основному котів, собак та мавп. Багатьох тварин було поховано в окремих могилах, часто прикрашених нашийниками, намистами та іншими декоративними виробами. Деякі навіть були вкриті тканинами або шматками кераміки, що нагадують саркофаг.

Догляд за тваринами у Стародавньому Єгипті

Поховання в Береніке свідчать про те, що стародавні єгиптяни забезпечували винятковий догляд за своїми домашніми тваринами. Аналіз решток тварин показує, що вони були добре нагодовані та лікувалися від травм і хвороб. Беззубим домашнім тваринам надавали спеціальний раціон, щоб забезпечити їхнє виживання. У старших собак виявлялися ознаки артриту та інших вікових захворювань, що свідчить про те, що про них піклувалися протягом усього їхнього життя.

Коти: захисники міста

Коти були найпоширенішими тваринами, похованими на кладовищі домашніх тварин у Береніке, що становило приблизно 90% поховань. Вони відігравали вирішальну роль у контролі популяції гризунів у коморах і кораблях міста, що робило їх важливими для здоров’я та гігієни людей.

Собаки: вірні друзі

Собаки становили близько 5% поховань у Береніке. Вони часто доживали до старості, незважаючи на різні проблеми зі здоров’ям. Наявність похоронних предметів, таких як нашийники та намиста, свідчить про те, що собаки були високо цінованими компаньйонами.

Мавпи: екзотичний імпорт

Мавпи, імпортовані з Індії, також були поховані на кладовищі домашніх тварин у Береніке. Імовірно, вони зіткнулися з труднощами при адаптації до незнайомого середовища та померли молодими. Однак з ними все одно поводилися з турботою і хоронили з такими предметами, як вовняні ковдри та амфори.

Унікальні похоронні практики

На відміну від інших поховань тварин у Стародавньому Єгипті, тварини в Береніке не були муміфіковані. Їхні поховання, схоже, не мали ритуальної мети. Експерти припускають, що люди Береніке розглядали своїх тварин як супутників і членів сім’ї, а не як об’єкти релігійного культу.

Порівняння з іншими похованнями тварин у давнину

Кладовище домашніх тварин у Береніке значно відрізняється від інших поховань тварин у давнину. В Ашкелоні, Ізраїль, кладовище IV та V століть містить тисячі поховань собак, багато з яких є цуценятами. Ці тварини могли бути частиною ритуальної практики. У Росії групи мисливців-збирачів ховали своїх собак-компаньйонів із похоронними предметами понад 7000 років тому, що свідчить про тісний зв’язок між людьми та тваринами.

Висновки

Кладовище домашніх тварин у Береніке надає цінні дані про складні стосунки між людьми та тваринами у Стародавньому Єгипті. Воно показує, що стародавні єгиптяни ставилися до своїх домашніх тварин з великою турботою та співчуттям, цінуючи їх як супутників, захисників і членів їхніх сімей.

0 comment
0 FacebookTwitterPinterestEmail
Археологія

М’ясні мумії: кулінарний погляд на вірування давніх єгиптян у потойбічне життя

by Роза
written by Роза

М’ясні мумії: кулінарний погляд на вірування давніх єгиптян у потойбічне життя

Техніки консервації для потойбічного життя

У Стародавньому Єгипті муміфікація не обмежувалася людьми та тваринами. Жертвопринесенням їжі також надавали королівську пошану, забезпечуючи їжею померлого в потойбічному житті. Дослідники виявили складні техніки консервації, що використовувалися для створення цих «м’ясних мумій», які доповнили трилогію єгипетських мумій поряд із людськими та тваринними муміями.

Процес муміфікації

Давні єгиптяни використовували екзотичні методи консервації для своїх їстівних приношень, подібні до тих, що застосовувалися при бальзамуванні людських і тваринних мумій. Хімічний аналіз чотирьох зразків м’ясних мумій виявив використання жиру та смоли для консервації м’яса. Просочені жиром бинти захищали козлятину, тоді як яловичі ребра обробляли складною сумішшю жиру та розкішною смолою, яка використовувалася в лаці для трун для королівських осіб.

Варіації в консервації

Так само, як техніки муміфікації відрізнялися в залежності від статусу померлого, так само відрізнялися і методи консервації м’ясних мумій. Найскладнішу консервацію виявили в м’ясних приношеннях високопоставленої пари, що відображає їхнє багатство і важливість. Це свідчить про те, що якість закусок у потойбічному житті залежала від статусу померлого в суспільстві.

Типи м’ясних мумій

Археологи виявили різні типи м’ясних мумій, у тому числі:

  • Яловичі ребра: Було знайдено два набори яловичих ребер, законсервованих жиром і смолою.
  • Качка: Також було виявлено шматок качки, законсервований за допомогою подібних методів.
  • Нарізана козлятина: Було знайдено нарізану козлятину, загорнуту в просочені жиром бинти, що забезпечувало її збереження.

Значення м’ясних мумій

М’ясні мумії дають цінні уявлення про вірування та практики стародавніх єгиптян. Вони демонструють важливість їстівних приношень у потойбічному житті та складні заходи, вжиті для забезпечення їжею померлих у наступному світі. Крім того, вони проливають світло на соціальну ієрархію Стародавнього Єгипту, оскільки якість м’ясних мумій відрізнялася залежно від статусу померлого.

Розкриття секретів минулого

Завдяки вивченню м’ясних мумій дослідники отримують глибше розуміння культури та вірувань стародавніх єгиптян. Ці збережені їстівні приношення дають змогу зазирнути в ритуали і практики, пов’язані зі смертю і потойбічним життям в одній з найзагадковіших цивілізацій світу. У міру здійснення нових відкриттів секрети минулого продовжують розкриватися, надаючи цінні уявлення про життя і звичаї наших предків.

0 comment
0 FacebookTwitterPinterestEmail
Newer Posts
Older Posts