Риба-ангел печерна та гірські в’юни: дивовижні створіння, що ходять по водному світу
Дивна риба з таємним талантом
У 2016 році дослідники виявили надзвичайну здатність у сліпої печерної риби, відомої як риба-ангел печерна. Цей унікальний вид може ходити по землі, як саламандра, використовуючи усі чотири свої кінцівки.
Секрет риби-ангела печерної полягає в її незвичайній анатомії. Комп’ютерна томографія показала, що вона має таз і хребет, схожі на тих, що є у наземних тварин, що дає уявлення про те, як наші водні предки, можливо, еволюціонували, щоб ходити по землі.
Сімейні зв’язки та еволюційна конвергенція
Тепер дослідники виявили, що принаймні десять інших видів гірських в’юнів, родичів риби-ангела печерної, мають таку ж дивну анатомію і, можливо, також можуть ходити по землі.
Використовуючи комп’ютерну томографію та аналіз ДНК, вчені порівняли анатомію 30 видів гірських в’юнів. Вони виявили, що десять видів мали таке ж міцне з’єднання між своїми тазовими структурами та хребтом, як і риба-ангел печерна.
Цікаво, що дослідники визначили, що міцний таз, ймовірно, еволюціонував неодноразово в межах родини гірських в’юнів, а не передавався від одного предка. Це свідчить про те, що здатність ходити по землі розвивалася незалежно у різних видів, що стикаються з подібним екологічним тиском.
Чотирилапа хода і наземні адаптації
Риба-ангел печерна та її родичі використовують унікальну чотирилапу ходу, щоб ходити по землі. На відміну від інших риб, які використовують свої передні плавці як милиці або ворушать тілом, ці риби мають кісткове з’єднання між хребтом і тазовими плавцями, що дозволяє їм підтримувати свою вагу і ефективно рухатися по землі.
Міцний таз і міцне з’єднання з хребтом забезпечують структурну опору, необхідну для наземного ходіння. Ці адаптації дозволяють рибам підніматися по водоспадах та отримувати доступ до різних частин екосистеми їх печерного струмка.
Конвергентна морфологія та розуміння вимерлих тварин
Дослідники вважають, що, вивчаючи механізми того, як ці риби ходять, вони можуть отримати уявлення про те, як вимерлі ранні тварини, можливо, ходили. Протягом еволюційної історії організми неодноразово розвивали схожу морфологію у відповідь на подібний екологічний тиск.
Розуміючи анатомічні адаптації та еволюційні шляхи цих ходячих риб, вчені можуть краще відтворити пересування вимерлих видів і скласти докупи головоломку еволюції хребетних.
Триваючі дослідження та майбутні відкриття
Група дослідників продовжує свої дослідження цих захопливих риб. Вони зібрали додаткові зразки і використовують високошвидкісне відео, щоб зафіксувати унікальний рух гірських в’юнів.
Майбутні дослідження будуть спрямовані на те, щоб задокументувати здібності до ходіння десяти видів із найміцнішими тазовими структурами та вивчити екологічні фактори, що сприяли еволюції цієї надзвичайної риси.
