Soyuz Rocket Malfunction: Emergency Landing and Investigation

by Роза 1 Квітня, 2021

written by Роза 1 Квітня, 2021

Ракета-носій “Союз” вийшла з ладу і здійснила аварійну посадку

Аварійна посадка після невдалого запуску

11 жовтня 2018 року російська ракета-носій “Союз”, яка мала доставити двох астронавтів на Міжнародну космічну станцію (МКС), вийшла з ладу невдовзі після старту. Екіпаж у складі астронавта NASA Ніка Хейга та російського космонавта Олексія Овчиніна був змушений перервати виконання місії та здійснити аварійну посадку в Казахстані.

Запуск відбувався за планом і був здійснений з космодрому Байконур у Казахстані о 4:40 ранку за східним часом. Однак уже через шість хвилин після початку польоту Роскосмос, російське космічне агентство, повідомило про проблему з прискорювачем. Через одинадцять хвилин після старту NASA оголосила, що екіпаж повертається на Землю в режимі балістичного спуску, тобто космічний корабель приземлиться без будь-якого рушія.

Процедура балістичного повернення передбачає більш крутий кут приземлення порівняно зі звичайним, який призначений для швидкого гальмування космічного корабля та повернення астронавтів на поверхню Землі. Цей тип приземлення може піддати астронавтів впливу екстремальних гравітаційних сил, до восьми разів більше за звичайну силу тяжіння.

Враження астронавтів від балістичного приземлення

Американська астронавтка Пеггі Вітсон, яка пережила балістичне приземлення при перевантаженні приблизно 8G у 2008 році, описала цей досвід як схожий на перекидання автомобіля. Вона розповіла, що відчувала, як її обличчя витягується назад, мала труднощі з диханням і була змушена дихати за допомогою діафрагми замість того, щоб розширювати груди.

У випадку недавньої аварійної посадки корабля “Союз” гравітаційні сили досягли 6,7G, що значно вище, ніж 4G, які відчуваються під час звичайного контрольованого спуску.

Розслідування несправності

Після інциденту Роскосмос створив “державну комісію” для розслідування причин несправності. NASA також оголосило, що проведе “ретельне розслідування”.

Попередні повідомлення свідчать про те, що збій стався приблизно через дві хвилини після старту, можливо, під час розділення другого ступеня. Однак точна причина ускладнення залишається невідомою.

Наслідки для МКС

Невдалий запуск залишив на МКС лише трьох членів екіпажу на чолі з німецьким астронавтом Александером Герстом. Екіпаж МКС спочатку планував повернутися 13 грудня, але за необхідності вони можуть залишатися на орбіті довше.

Інцидент ставить під сумнів подальшу надійність російської системи запуску “Союз”, яка зазнала кількох проблем за останні роки. І NASA, і Роскосмос перебувають під тиском, щоб швидко вирішити цю проблему і забезпечити безперебійну роботу МКС.

Важливість заходів безпеки

Незважаючи на несправність і екстремальні умови аварійної посадки, астронавти вижили завдяки ефективності процедури аварійного переривання. Цей інцидент підкреслює важливість заходів безпеки та планів дій у надзвичайних ситуаціях під час космічних польотів.

Поточне розслідування та майбутні наслідки

Розслідування несправності ракети-носія “Союз” триває, і його результати будуть вирішальними для визначення причини збою та впровадження заходів для запобігання подібних інцидентів у майбутньому. Результати розслідування також вплинуть на майбутнє освоєння космосу та подальшу співпрацю між NASA та Роскосмосом.

Роза

Роза — видатна інженерка програмного забезпечення, чия пристрасть до науки та технологій зародилася ще в ранньому дитинстві. Виростаючи в родині, де академічна цікавість заохочувалася, Роза була глибоко впливовою завдяки своєму батькові, відданому професору фізики. Після довгих днів в університеті її батько повертався додому та вводив Розу в світ наукових досліджень, проводячи з нею різні експерименти та сприяючи її глибокій любові до складнощів фізичного світу. З юних років Роза була захоплена безмежними можливостями, які пропонувала наука. Вона проводила незліченну кількість годин, виконуючи експерименти та вивчаючи основні принципи фізики. Це раннє залучення до наукових досліджень не лише вдосконалило її аналітичні здібності, але й пробудило в ній невгамовну цікавість і пристрасть до розв'язання проблем. Академічний шлях Рози привів її до вивчення комп'ютерних наук, де вона досягла успіху у навчанні, рухаючись з таким самим ентузіазмом, що й у дитячих експериментах. Вона закінчила престижний університет з відзнакою, здобувши ступінь бакалавра. Її академічні досягнення були відзначені численними нагородами та стипендіями, що відображають її відданість та видатний талант у цій галузі. У своїй професійній кар'єрі Роза зробила значний внесок у технологічну індустрію. Вона працювала у кількох провідних технологічних компаніях, де відігравала ключову роль у розробці інноваційних програмних рішень, які мали значний вплив на різні сектори. Її спеціалізація включає проєктування та впровадження складних алгоритмів, оптимізацію продуктивності систем та забезпечення надійності та масштабованості програмних додатків. Крім своїх технічних навичок, Роза є активною захисницею прав жінок у STEM (наука, технології, інженерія та математика). Вона активно бере участь у програмах наставництва, допомагаючи молодим жінкам, які прагнуть зробити кар'єру в технологічній галузі. Роза вірить у силу освіти та важливість надання рівних можливостей для всіх, і вона присвячує свій час виступам на конференціях і семінарах, щоб надихати наступне покоління інженерок. У своєму особистому житті Роза продовжує плекати свої наукові корені. Вона любить проводити вільний час, експериментуючи з новими технологіями, читаючи наукові журнали та беручи участь в обговореннях майбутнього технологій. Шлях Рози від допитливої дитини, яка проводила експерименти, до успішної інженерки програмного забезпечення є свідченням сили раннього залучення до науки та довготривалого впливу підтримуючого та інтелектуально стимулюючого середовища.