Home НаукаКосмос та астрономія Скотт Карпентер: Другий американець, який здійснив орбітальний політ навколо планети
Космос та астрономія

Скотт Карпентер: Другий американець, який здійснив орбітальний політ навколо планети

by Роза
written by Роза

Скотт Карпентер: Другий американець, який здійснив орбітальний політ навколо планети

Ранні роки життя та кар’єра

Скотт Карпентер народився у місті Боулдер, штат Колорадо, 1 травня 1925 року. Він закінчив Військово-морську академію США у 1949 році та став морським льотчиком. У 1959 році він був обраний одним із сімох перших астронавтів для проєкту «Меркурій» НАСА, першої американської космічної програми.

Орбітальний політ

24 травня 1962 року Карпентер став другим американцем, який здійснив орбітальний політ навколо Землі після Джона Гленна. Він керував капсулою «Аврора-7» під час триорбітальної місії, яка тривала майже п’ять годин. Під час свого польоту Карпентер провів кілька експериментів і зробив фотографії поверхні Землі.

Кар’єра після польоту

Після свого орбітального польоту Карпентер став акванавтом, провівши 28 днів у підводному житловому модулі «Сілаб-2». Він також працював консультантом з кінематографу для фільмів на космічну та океанічну тематику, а також написав два романи та автобіографію.

Дружба з Джоном Гленном

Карпентер і Джон Гленн були близькими друзями та колегами-астронавтами. Гленн був останнім живим астронавтом з проєкту «Меркурій» НАСА до своєї смерті у 2016 році.

Спадщина

Скотт Карпентер помер 10 жовтня 2013 року у віці 88 років від ускладнень нещодавнього інсульту. Він залишився в пам’яті як піонер освоєння космосу та натхнення для майбутніх поколінь астронавтів.

Роздуми Карпентера про свій політ

У своїй книзі «Ми семеро» Карпентер писав про свої мотиви стати астронавтом:

«Я викликався з кількох причин», – писав він. «Одна з них, відверто кажучи, полягала в тому, що я думав, що це шанс на безсмертя. Стати піонером у космосі – це те, за що я був готовий віддати своє життя».

Перед його польотом батько Карпентера надіслав йому підбадьорливого листа, написавши:

«Просто кілька слів напередодні твоєї великої пригоди – пригоди, до якої ти так довго готувався і яку так довго чекав – щоб дати тобі знати, що ми будемо переживати її разом з тобою, хоч і заочно».

Занепокоєння НАСА

Під час польоту Карпентера НАСА деякий час думало, що він не вижив. Він приземлився за 250 морських миль від своєї цілі, і пошуковому літаку ВМС знадобилося 39 хвилин, щоб знайти його капсулу.

Вплив Карпентера на дослідження океану

Після свого космічного польоту Карпентер став прихильником дослідження та освоєння океану. Він провів 28 днів у підводному житловому модулі «Сілаб-2» і допоміг у просуванні розуміння морського середовища.

Внесок Карпентера у кіно та літературу

Карпентер працював консультантом над кількома фільмами на космічну та океанічну тематику, зокрема «2001: Космічна одіссея» і «Безодня». Він також написав два романи та автобіографію, поділившись своїм досвідом астронавта та акванавта.

Визнання та нагороди

Карпентер отримав численні нагороди та відзнаки за свій внесок в освоєння космосу, включаючи Медаль НАСА «За видатні заслуги» та Космічну медаль пошани Конгресу США. Він був включений до Національної авіаційної зали слави у 1985 році.

Роза — видатна інженерка програмного забезпечення, чия пристрасть до науки та технологій зародилася ще в ранньому дитинстві. Виростаючи в родині, де академічна цікавість заохочувалася, Роза була глибоко впливовою завдяки своєму батькові, відданому професору фізики. Після довгих днів в університеті її батько повертався додому та вводив Розу в світ наукових досліджень, проводячи з нею різні експерименти та сприяючи її глибокій любові до складнощів фізичного світу. З юних років Роза була захоплена безмежними можливостями, які пропонувала наука. Вона проводила незліченну кількість годин, виконуючи експерименти та вивчаючи основні принципи фізики. Це раннє залучення до наукових досліджень не лише вдосконалило її аналітичні здібності, але й пробудило в ній невгамовну цікавість і пристрасть до розв'язання проблем. Академічний шлях Рози привів її до вивчення комп'ютерних наук, де вона досягла успіху у навчанні, рухаючись з таким самим ентузіазмом, що й у дитячих експериментах. Вона закінчила престижний університет з відзнакою, здобувши ступінь бакалавра. Її академічні досягнення були відзначені численними нагородами та стипендіями, що відображають її відданість та видатний талант у цій галузі. У своїй професійній кар'єрі Роза зробила значний внесок у технологічну індустрію. Вона працювала у кількох провідних технологічних компаніях, де відігравала ключову роль у розробці інноваційних програмних рішень, які мали значний вплив на різні сектори. Її спеціалізація включає проєктування та впровадження складних алгоритмів, оптимізацію продуктивності систем та забезпечення надійності та масштабованості програмних додатків. Крім своїх технічних навичок, Роза є активною захисницею прав жінок у STEM (наука, технології, інженерія та математика). Вона активно бере участь у програмах наставництва, допомагаючи молодим жінкам, які прагнуть зробити кар'єру в технологічній галузі. Роза вірить у силу освіти та важливість надання рівних можливостей для всіх, і вона присвячує свій час виступам на конференціях і семінарах, щоб надихати наступне покоління інженерок. У своєму особистому житті Роза продовжує плекати свої наукові корені. Вона любить проводити вільний час, експериментуючи з новими технологіями, читаючи наукові журнали та беручи участь в обговореннях майбутнього технологій. Шлях Рози від допитливої дитини, яка проводила експерименти, до успішної інженерки програмного забезпечення є свідченням сили раннього залучення до науки та довготривалого впливу підтримуючого та інтелектуально стимулюючого середовища.