Цератопси: острівні динозаври від Азії до Європи
Рогаті динозаври крейдяного періоду Північної Америки та Азії
Цератопси, культові «рогаті динозаври», що населяли Землю в крейдяний період, були різноманітною групою травоїдних тварин, відомих своїми характерними рисами обличчя, зокрема, рогами та кістковими комірцями. Хоча раніше вважалося, що цератопси були поширені лише в Північній Америці та Східній Азії, останні відкриття показали, що ці захопливі створіння також дісталися Європи.
Айкакерaтопс: новий цератопс з Угорщини
У 2010 році палеонтологи Аттіла Осі, Річард Батлер і Девід Вайшампель оголосили про відкриття нового виду цератопса з Угорщини під назвою Айкакерaтопс козмаї. Цей невеликий динозавр, представлений фрагментами черепа і щелепи, відрізнявся від своїх північноамериканських і азійських родичів відсутністю масивних надбрівних рогів або великого кісткового комірця. Натомість він був дуже схожий на таких цератопсів, як багацератопс і магнірострис із Монголії.
Біогеографія та острівний спосіб життя
Відкриття айкакерaтопса в Європі викликало цікаві запитання про те, як цей рогатий динозавр зміг дістатися так далеко на захід. У пізній крейдяний період більша частина Європи була вкрита морем, що свідчить про те, що айкакерaтопс жив на острові. Його невеликі розміри порівняно з подібними динозаврами натякають на можливість карликовості, але потрібні додаткові дослідження, щоб підтвердити цю гіпотезу.
Автори дослідження припустили, що популяції айкакерaтопсів (або їхніх предків) перестрибували з острова на острів від західного узбережжя Азії до Європи. Ця ідея узгоджується з присутністю тісно споріднених цератопсів в Азії, таких як багацератопс і магнірострис.
Еволюційні зв’язки та складність
Присутність айкакерaтопса в Європі кидає виклик традиційним поглядам на еволюцію і розповсюдження цератопсів. Вона свідчить про те, що ці динозаври були більш поширені та адаптивні, ніж вважалося раніше. Відкриття також підкреслює складну взаємодію між географією, екологією та еволюційними процесами, що формували різноманітність динозаврів у крейдяний період.
Подальші дослідження та наслідки
Відкриття айкакерaтопса відкриває нові напрямки для дослідження біогеографії цератопсів, еволюційних зв’язків і моделей розповсюдження. Потрібні додаткові дослідження, щоб підтвердити гіпотезу про острівний спосіб життя, вивчити потенційну карликовість айкакерaтопса та дослідити ширші наслідки різноманітності цератопсів у Європі.
Це відкриття не тільки розширює наші знання про цератопсів, але й дає змогу зазирнути у складну та динамічну природу еволюції та розповсюдження динозаврів у крейдяний період.
