Alcoholism in Post-Revolution America: The Legacy of Benjamin Rush

by Роза 29 Січня, 2020

written by Роза 29 Січня, 2020

Алкоголізм в Америці після революції

Після Війни за незалежність американці вживали алкоголь у величезних кількостях. Міцні спиртні напої з перших вітчизняних заводів замінили сидр і пиво, які були улюбленими напоями колоніальних часів. До 1830 року кожна людина в середньому споживала понад сім галонів алкоголю на рік.

Вважалося, що алкоголь має лікувальні властивості — запобігає лихоманці та сприяє травленню. За словами Марка Лендера, історика і співавтора книги “Пияцтво в Америці”, “якщо ви не п’єте, ви наражаєте на небезпеку своє здоров’я”.

Бенджамін Раш та рух за тверезість

Бенджамін Раш, один із підписантів Декларації незалежності та видатний лікар, став провідним пропагандистом тверезості. У своєму есе 1785 року “Дослідження впливу міцних напоїв на людське тіло і розум” Раш окреслив небезпеки зловживання алкоголем.

Щоб проілюструвати свої тези, Раш створив “Моральний і фізичний термометр”, який відображав медичні стани, злочинну діяльність і покарання, пов’язані з надмірним вживанням алкоголю. Наприклад, пунш міг призвести до лінощів, хвороб і боргів. Вживання джину, бренді та рому пов’язували з убивствами, божевіллям і шибеницею.

Спочатку ідеї Раша зустріли скептицизм, але його есе стало бестселером. Поступово медична спільнота визнала хронічне п’янство хворобою, і погляди Раша вплинули на рух за тверезість у 1820-х роках.

Рух за тверезість і “сухий закон”

Перші прихильники тверезості перейняли ідеї Раша, застерігаючи від дистильованих напоїв, але схвалюючи помірне вживання пива, сидру та вина. Однак з часом різниця між міцними спиртними напоями та іншими алкогольними напоями зникла, оскільки рух виступав за тотальну заборону — повну відмову від алкоголю.

“Сухий закон”, який забороняв виробництво, продаж, імпорт і транспортування алкоголю, набув чинності в 1920 році. 21-а поправка скасувала “сухий закон” у 1933 році.

Концепція залежності

Ідеї Бенджаміна Раша заклали основу для нашого сучасного розуміння залежності. Він вважав, що зловживання психоактивними речовинами може призвести до фізичної залежності і що саме речовина, а не людина, контролює її поведінку.

Концепція залежності Раша як хвороби вплинула на розробку програм лікування залежності та визнання залежності як серйозної проблеми охорони здоров’я.

Сьогодення споживання алкоголю

Спадщина руху за тверезість і “сухого закону” продовжує формувати наше ставлення до споживання алкоголю сьогодні. Хоча алкоголь широко доступний, надмірне вживання залишається серйозною проблемою.

За даними Національного інституту зловживання алкоголем і алкоголізму, близько 14,5 мільйонів дорослих у Сполучених Штатах страждають на розлад, пов’язаний із вживанням алкоголю. Надмірне вживання алкоголю може призвести до численних проблем зі здоров’ям, зокрема захворювань печінки, серцево-судинних захворювань і раку.

Висновки

Історія алкоголізму в Америці складна і багатогранна. Від надмірного вживання алкоголю в постреволюційний період до руху за тверезість і “сухого закону” — наше ставлення до алкоголю з часом змінювалося.

Новаторська робота Бенджаміна Раша про наслідки зловживання алкоголем заклала основу для нашого сучасного розуміння залежності. Його ідеї й досі впливають на методи лікування залежності й профілактичні заходи.

Роза

Роза — видатна інженерка програмного забезпечення, чия пристрасть до науки та технологій зародилася ще в ранньому дитинстві. Виростаючи в родині, де академічна цікавість заохочувалася, Роза була глибоко впливовою завдяки своєму батькові, відданому професору фізики. Після довгих днів в університеті її батько повертався додому та вводив Розу в світ наукових досліджень, проводячи з нею різні експерименти та сприяючи її глибокій любові до складнощів фізичного світу. З юних років Роза була захоплена безмежними можливостями, які пропонувала наука. Вона проводила незліченну кількість годин, виконуючи експерименти та вивчаючи основні принципи фізики. Це раннє залучення до наукових досліджень не лише вдосконалило її аналітичні здібності, але й пробудило в ній невгамовну цікавість і пристрасть до розв'язання проблем. Академічний шлях Рози привів її до вивчення комп'ютерних наук, де вона досягла успіху у навчанні, рухаючись з таким самим ентузіазмом, що й у дитячих експериментах. Вона закінчила престижний університет з відзнакою, здобувши ступінь бакалавра. Її академічні досягнення були відзначені численними нагородами та стипендіями, що відображають її відданість та видатний талант у цій галузі. У своїй професійній кар'єрі Роза зробила значний внесок у технологічну індустрію. Вона працювала у кількох провідних технологічних компаніях, де відігравала ключову роль у розробці інноваційних програмних рішень, які мали значний вплив на різні сектори. Її спеціалізація включає проєктування та впровадження складних алгоритмів, оптимізацію продуктивності систем та забезпечення надійності та масштабованості програмних додатків. Крім своїх технічних навичок, Роза є активною захисницею прав жінок у STEM (наука, технології, інженерія та математика). Вона активно бере участь у програмах наставництва, допомагаючи молодим жінкам, які прагнуть зробити кар'єру в технологічній галузі. Роза вірить у силу освіти та важливість надання рівних можливостей для всіх, і вона присвячує свій час виступам на конференціях і семінарах, щоб надихати наступне покоління інженерок. У своєму особистому житті Роза продовжує плекати свої наукові корені. Вона любить проводити вільний час, експериментуючи з новими технологіями, читаючи наукові журнали та беручи участь в обговореннях майбутнього технологій. Шлях Рози від допитливої дитини, яка проводила експерименти, до успішної інженерки програмного забезпечення є свідченням сили раннього залучення до науки та довготривалого впливу підтримуючого та інтелектуально стимулюючого середовища.