Історія магнітно-резонансної томографії (МРТ): медична інновація, що змінила діагностику

by Роза 3 Березня, 2022

written by Роза 3 Березня, 2022

Історія магнітно-резонансної томографії (МРТ)

Народження ідеї

У 1937 році Ісідор І. Рабі відкрив явище ядерного магнітного резонансу (ЯМР), при якому ядра атомів випромінюють радіохвилі під впливом магнітного поля. Це відкриття проклало шлях до технології МРТ.

З’являється Реймонд Дамадян

У 1960-х роках Реймонд Дамадян, лікар з пристрастю до експериментів, висунув ідею: чи можна використовувати ЯМР для виявлення раку в організмі людини? Він припустив, що ракові тканини містять більше води, яка випромінюватиме сильніший водневий сигнал під час сканування ЯМР.

Непереможна машина

У 1972 році Дамадян побудував перший сканер МРТ для людини, який він назвав “Непереможний”. Це була величезна машина з надпровідним магнітом і носною котушкою антени. Попри свою грубу конструкцію, перше сканування людини за допомогою “Непереможного” було здійснено в 1977 році і показало двовимірне зображення грудної клітки пацієнта.

Гонка за досконалістю

Тим часом Пол Лаутербур, хімік з Університету Стоуні-Брук, розробив інший підхід до МРТ-сканування з використанням градієнтів магнітного поля. Метод Лаутербура швидко набув популярності порівняно з методом Дамадяна, оскільки він створював чіткіші зображення.

Патентні війни та судові перемоги

У 1972 році Дамадян подав заявку на патент на свою концепцію МРТ, що спричинило судову битву з Лаутербуром. У 1997 році компанія Дамадяна Fonar виграла судовий процес про порушення патенту на суму 128 мільйонів доларів проти General Electric, закріпивши його роль як піонера технології МРТ.

Суперечки та критика

Незважаючи на свій новаторський характер, перше зображення, отримане за допомогою “Непереможного”, було розкритиковано за свою грубість і схильність до упередженості. Деякі дослідники стверджували, що підхід Дамадяна був технічним глухим кутом, оскільки навіть Fonar зрештою прийняв метод Лаутербура.

Спадщина “Непереможного”

Сьогодні “Непереможний” експонується в Національному залі слави винахідників, що є свідченням новаторського духу Дамадяна. Його робота заклала основу для сучасної технології МРТ, яка революціонізувала медичну діагностику.

Досягнення та майбутнє МРТ

З моменту свого зародження технологія МРТ зазнала значних удосконалень, що призвело до покращення якості зображення, скорочення часу сканування та появи нових застосувань. Зараз МРТ використовують для діагностики широкого спектра медичних станів, від раку до хвороб серця.

Дослідники продовжують розширювати межі МРТ, вивчаючи її потенціал для створення карт мозку, хірургічного наведення та навіть раннього виявлення нейродегенеративних захворювань.

Обіцянка визнання Нобелівською премією

Оскільки сфера МРТ продовжує розвиватися, імовірно, що в майбутньому Нобелівські премії будуть присуджені дослідникам, які розкриють її повний потенціал і зроблять новаторські відкриття в її застосуванні.

Роза

Роза — видатна інженерка програмного забезпечення, чия пристрасть до науки та технологій зародилася ще в ранньому дитинстві. Виростаючи в родині, де академічна цікавість заохочувалася, Роза була глибоко впливовою завдяки своєму батькові, відданому професору фізики. Після довгих днів в університеті її батько повертався додому та вводив Розу в світ наукових досліджень, проводячи з нею різні експерименти та сприяючи її глибокій любові до складнощів фізичного світу. З юних років Роза була захоплена безмежними можливостями, які пропонувала наука. Вона проводила незліченну кількість годин, виконуючи експерименти та вивчаючи основні принципи фізики. Це раннє залучення до наукових досліджень не лише вдосконалило її аналітичні здібності, але й пробудило в ній невгамовну цікавість і пристрасть до розв'язання проблем. Академічний шлях Рози привів її до вивчення комп'ютерних наук, де вона досягла успіху у навчанні, рухаючись з таким самим ентузіазмом, що й у дитячих експериментах. Вона закінчила престижний університет з відзнакою, здобувши ступінь бакалавра. Її академічні досягнення були відзначені численними нагородами та стипендіями, що відображають її відданість та видатний талант у цій галузі. У своїй професійній кар'єрі Роза зробила значний внесок у технологічну індустрію. Вона працювала у кількох провідних технологічних компаніях, де відігравала ключову роль у розробці інноваційних програмних рішень, які мали значний вплив на різні сектори. Її спеціалізація включає проєктування та впровадження складних алгоритмів, оптимізацію продуктивності систем та забезпечення надійності та масштабованості програмних додатків. Крім своїх технічних навичок, Роза є активною захисницею прав жінок у STEM (наука, технології, інженерія та математика). Вона активно бере участь у програмах наставництва, допомагаючи молодим жінкам, які прагнуть зробити кар'єру в технологічній галузі. Роза вірить у силу освіти та важливість надання рівних можливостей для всіх, і вона присвячує свій час виступам на конференціях і семінарах, щоб надихати наступне покоління інженерок. У своєму особистому житті Роза продовжує плекати свої наукові корені. Вона любить проводити вільний час, експериментуючи з новими технологіями, читаючи наукові журнали та беручи участь в обговореннях майбутнього технологій. Шлях Рози від допитливої дитини, яка проводила експерименти, до успішної інженерки програмного забезпечення є свідченням сили раннього залучення до науки та довготривалого впливу підтримуючого та інтелектуально стимулюючого середовища.