Загублений якір HMS Beagle: історична пригода на дні річки

by Роза 27 Січня, 2021

written by Роза 27 Січня, 2021

Загублені якорі корабля HMS Beagle: історична пригода

Відкриття загубленого якоря

У каламутних глибинах річки Вікторія в Австралії археологи натрапили на дивовижне відкриття, яке може переписати морську історію. Вони вважають, що знайшли якір з HMS Beagle, знаменитого корабля, який перевозив Чарльза Дарвіна до Галапагоських островів.

Подорож і спадщина корабля Beagle

HMS Beagle був переобладнаною гарматною шлюпкою, спущеною на воду в 1820 році. Вона здійснила декілька експедицій з метою дослідження, включаючи ту, що доправила Дарвіна до Галапагоських островів у 1835 році. Спостереження Дарвіна під час цієї подорожі сформували основу його новаторської теорії еволюції шляхом природного відбору.

Після від’їзду Дарвіна корабель Beagle продовжив свої пригоди, обстежуючи важливі ділянки узбережжя Австралії. Саме під час цієї третьої дослідницької експедиції Beagle зіткнувся з труднощами на річці Вікторія.

Інцидент на річці Вікторія

У 1841 році Beagle спробував обстежити річку Вікторія. Проте команда зіткнулася з низкою перешкод, серед яких були рої комарів, шторми, крокодили та дизентерія. Зіткнувшись із цими небезпеками, вони вирішили відмовитися від своєї місії і повернутися до берега.

Коли Beagle розвернувся, команда зрозуміла, що їхні якорі застрягли в мулі. Щоб звільнити корабель, вони були змушені обрізати якорі й залишити їх у річці.

Археологічний пошук

Протягом понад століття загублені якорі корабля Beagle залишалися невідкритими. Проте в 2022 році археологи, використовуючи технологію сонара, виявили об’єкт, який, як вважають, є одним з тих, що бракували.

Підтвердження і підняття

Щоб підтвердити своє відкриття, археологи шукають зображення якорів корабля Beagle у музеях і приватних колекціях. Вони сподіваються знайти малюнок або фотографію, які відповідають розмірам і характеристикам знайденого ними об’єкта.

Після підтвердження якір буде піднятий з дна річки. Музей і художня галерея Північної території планує виставити його як цінний артефакт, що запропонує відвідувачам змогу зазирнути у багату історію корабля Beagle.

Доля корабля Beagle

Після його останнього плавання в Австралію значущість корабля Beagle зменшилася. Йому було доручено патрулювати припливну систему річки Роуч для виявлення контрабандистів, але по суті він роками залишався прив’язаним до причалу. Корабель втратив свою назву і став відомим лише як W.V. № 7.

У 1850 році ловці устриць поскаржилися, що Beagle перешкоджає їхньому шляху, і його перемістили на берег. Два десятиліття по тому його продали на злам тому, хто розібрав його і продав на частини. Корпус корабля був затоплений у болоті.

Повторне відкриття і спадщина

У 2000 році історики й дослідники розшукали рештки корабля Beagle, використовуючи давні карти і наземний радар. Вони виявили корпус корабля та ще один якір. Вважається, що інші якорі, знайдені в сусідніх селах, були взяті з корабля Beagle.

Відкриття загубленого якоря корабля HMS Beagle є свідченням тривалої спадщини цього історичного судна. Воно забезпечує відчутний зв’язок з новаторськими науковими відкриттями Дарвіна та пропонує зазирнути у виклики й пригоди морських досліджень у 19 столітті.

Роза

Роза — видатна інженерка програмного забезпечення, чия пристрасть до науки та технологій зародилася ще в ранньому дитинстві. Виростаючи в родині, де академічна цікавість заохочувалася, Роза була глибоко впливовою завдяки своєму батькові, відданому професору фізики. Після довгих днів в університеті її батько повертався додому та вводив Розу в світ наукових досліджень, проводячи з нею різні експерименти та сприяючи її глибокій любові до складнощів фізичного світу. З юних років Роза була захоплена безмежними можливостями, які пропонувала наука. Вона проводила незліченну кількість годин, виконуючи експерименти та вивчаючи основні принципи фізики. Це раннє залучення до наукових досліджень не лише вдосконалило її аналітичні здібності, але й пробудило в ній невгамовну цікавість і пристрасть до розв'язання проблем. Академічний шлях Рози привів її до вивчення комп'ютерних наук, де вона досягла успіху у навчанні, рухаючись з таким самим ентузіазмом, що й у дитячих експериментах. Вона закінчила престижний університет з відзнакою, здобувши ступінь бакалавра. Її академічні досягнення були відзначені численними нагородами та стипендіями, що відображають її відданість та видатний талант у цій галузі. У своїй професійній кар'єрі Роза зробила значний внесок у технологічну індустрію. Вона працювала у кількох провідних технологічних компаніях, де відігравала ключову роль у розробці інноваційних програмних рішень, які мали значний вплив на різні сектори. Її спеціалізація включає проєктування та впровадження складних алгоритмів, оптимізацію продуктивності систем та забезпечення надійності та масштабованості програмних додатків. Крім своїх технічних навичок, Роза є активною захисницею прав жінок у STEM (наука, технології, інженерія та математика). Вона активно бере участь у програмах наставництва, допомагаючи молодим жінкам, які прагнуть зробити кар'єру в технологічній галузі. Роза вірить у силу освіти та важливість надання рівних можливостей для всіх, і вона присвячує свій час виступам на конференціях і семінарах, щоб надихати наступне покоління інженерок. У своєму особистому житті Роза продовжує плекати свої наукові корені. Вона любить проводити вільний час, експериментуючи з новими технологіями, читаючи наукові журнали та беручи участь в обговореннях майбутнього технологій. Шлях Рози від допитливої дитини, яка проводила експерименти, до успішної інженерки програмного забезпечення є свідченням сили раннього залучення до науки та довготривалого впливу підтримуючого та інтелектуально стимулюючого середовища.