3D-друк яловичини вагю: революція у виробництві м’яса

by Роза 20 Липня, 2024

written by Роза 20 Липня, 2024

3D-друк яловичини вагю: революційний підхід до виробництва м’яса

Біопринтування: створення м’яса з нуля

Вчені зробили революційний прорив у сфері харчових технологій, успішно надрукувавши на 3D-принтері шматок яловичини вагю, який імітує текстуру та зовнішній вигляд справжнього м’яса. Цього подвигу досягли дослідники з Університету Осаки в Японії, використовуючи техніку під назвою тривимірне біопринтування.

Біопринтування передбачає використання створеної на комп’ютері моделі для нанесення шарів живих клітин, відтворюючи складні структури, що містяться в природних тканинах. На відміну від традиційних методів 3D-друку, які використовують такі матеріали, як пластик або метал, біопринтування використовує живі клітини для побудови складних структур, таких як кровоносні судини та м’язові тканини.

Відтворення шедевра вагю

Яловичина вагю славиться своєю винятковою ніжністю, смаком та делікатним мармуровим жиром, відомим як саші. Цей унікальний вміст внутрішньом’язового жиру становить особливий виклик для 3D-друку, оскільки вченим потрібно було знайти спосіб відтворити цю характерну особливість.

Для цього команда використала два типи стовбурових клітин, отриманих від певних порід корів вагю. Маніпулюючи цими стовбуровими клітинами, вони змогли спонукати їх диференціюватися в усі типи клітин, необхідні для вирощування м’яса. Потім окремі волокна м’язів, жиру та кровоносних судин були надруковані на 3D-принтері шарами, ретельно відтворюючи складну структуру ідеального шматка вагю.

Сталий розвиток і майбутнє м’яса

Одним з основних мотивів цього дослідження є потенціал вирощеного в лабораторії м’яса як більш сталої альтернативи традиційно вирощуваній худобі. Розведення великої рогатої худоби на даний момент становить значну частину викидів парникових газів, а культивоване м’ясо пропонує спосіб зменшити нашу залежність від тваринництва.

Проте існують перешкоди, які необхідно подолати, перш ніж вирощена в лабораторії яловичина вагю стане життєздатним варіантом для супермаркетів. Висока вартість виробництва та необхідність регуляторного нагляду створюють бар’єри, які необхідно подолати.

Смак і текстура: остаточний тест

Незважаючи на те, що надрукована на 3D-принтері яловичина вагю виглядає дуже схожою на справжню, її смак і текстура залишаються невідомими. Ніхто ще не куштував штучне м’ясо, тому його смакові якості все ще залишаються загадкою.

Команда сподівається, що їхній висококонтрольований метод друку зможе покращити текстуру вирощеного в лабораторії м’яса, вирішивши одну з головних претензій до попередніх експериментів з культивованим м’ясом, які часто призводили до неструктурованих шматків. Теоретично, цей налаштовуваний метод друку м’яса може дозволити вченим створювати смачніші та ніжніші шматки яловичини, ніж ті, що зараз доступні.

Висновки

Розробка яловичини вагю, надрукованої на 3D-принтері, є значним кроком вперед у галузі виробництва культивованого м’яса. Хоча все ще існують певні виклики, потенціал цієї технології в революціонізуванні м’ясної промисловості та сприянні більш сталому майбутньому є незаперечним.

Роза

Роза — видатна інженерка програмного забезпечення, чия пристрасть до науки та технологій зародилася ще в ранньому дитинстві. Виростаючи в родині, де академічна цікавість заохочувалася, Роза була глибоко впливовою завдяки своєму батькові, відданому професору фізики. Після довгих днів в університеті її батько повертався додому та вводив Розу в світ наукових досліджень, проводячи з нею різні експерименти та сприяючи її глибокій любові до складнощів фізичного світу. З юних років Роза була захоплена безмежними можливостями, які пропонувала наука. Вона проводила незліченну кількість годин, виконуючи експерименти та вивчаючи основні принципи фізики. Це раннє залучення до наукових досліджень не лише вдосконалило її аналітичні здібності, але й пробудило в ній невгамовну цікавість і пристрасть до розв'язання проблем. Академічний шлях Рози привів її до вивчення комп'ютерних наук, де вона досягла успіху у навчанні, рухаючись з таким самим ентузіазмом, що й у дитячих експериментах. Вона закінчила престижний університет з відзнакою, здобувши ступінь бакалавра. Її академічні досягнення були відзначені численними нагородами та стипендіями, що відображають її відданість та видатний талант у цій галузі. У своїй професійній кар'єрі Роза зробила значний внесок у технологічну індустрію. Вона працювала у кількох провідних технологічних компаніях, де відігравала ключову роль у розробці інноваційних програмних рішень, які мали значний вплив на різні сектори. Її спеціалізація включає проєктування та впровадження складних алгоритмів, оптимізацію продуктивності систем та забезпечення надійності та масштабованості програмних додатків. Крім своїх технічних навичок, Роза є активною захисницею прав жінок у STEM (наука, технології, інженерія та математика). Вона активно бере участь у програмах наставництва, допомагаючи молодим жінкам, які прагнуть зробити кар'єру в технологічній галузі. Роза вірить у силу освіти та важливість надання рівних можливостей для всіх, і вона присвячує свій час виступам на конференціях і семінарах, щоб надихати наступне покоління інженерок. У своєму особистому житті Роза продовжує плекати свої наукові корені. Вона любить проводити вільний час, експериментуючи з новими технологіями, читаючи наукові журнали та беручи участь в обговореннях майбутнього технологій. Шлях Рози від допитливої дитини, яка проводила експерименти, до успішної інженерки програмного забезпечення є свідченням сили раннього залучення до науки та довготривалого впливу підтримуючого та інтелектуально стимулюючого середовища.