Гігантський слід: як людська діяльність загрожує здоров’ю екосистем
Використання землі та вплив людини
Вчені оцінюють, що 80 відсотків поверхні суші Землі тепер має сліди людської діяльності: від доріг і сільськогосподарських угідь до веж стільникового зв’язку. Це повсюдне використання землі має суттєві наслідки для екосистем планети.
Дослідження показують, що суспільство захоплює все більшу частку біологічних ресурсів планети, щоб задовольнити людські потреби. Це викликає побоювання, що спричинені цим зміни довкілля можуть підірвати природні функції наземних екосистем, загрожуючи їхній довгостроковій здатності підтримувати життя на Землі.
Домінування сільського господарства
Сільське господарство є домінуючою формою землекористування сьогодні, приблизно 35 відсотків усієї вільної від льоду землі тепер використовується для вирощування сільськогосподарських культур і розведення худоби. Це суттєве зростання порівняно з лише 7 відсотками у 1700 році.
Інтенсивність землекористування також має значення, оскільки більш інтенсивні методи споживають більше ресурсів. Наприклад, сучасне сільське господарство за останні 40 років подвоїло світовий урожай зерна, але лише за рахунок розширення посівних площ на 12 відсотків. Це збільшення виробництва було досягнуто за рахунок нових сортів зерна, хімічних добрив, механізації та зрошення, але це також призвело до більшої шкоди навколишньому середовищу, включаючи деградацію ґрунту, збільшення використання пестицидів і забруднення води.
Споживання біомаси
Недавнє дослідження зібрало просторово виражені карти, що вказують не лише на типи місцевого землекористування в усьому світі, а й на кількість енергії біомаси — або природної продуктивності — споживаної внаслідок різних методів землекористування. Результати показали, що люди використовують 25 відсотків трофічної енергії, доступної у всіх наземних екосистемах, попри те, що є лише одним із мільйонів видів на планеті.
Глобальна ерозія ґрунту
Інше дослідження припускає, що сільськогосподарські землі планети можуть бути більш крихкими, ніж вважалося раніше. Традиційні методи землеробства на основі оранки різко прискорюють глобальну ерозію ґрунту зі швидкістю в 10-100 разів вище, ніж швидкість утворення нового ґрунту.
Це означає, що верхній шар ґрунту може бути знятий всього за кілька сотень-дві тисячі років. Хоча поточна швидкість ерозії може бути не очевидною одразу, це проблема, яка має турбувати суспільство протягом наступних кількох століть.
Безвідвальне землеробство як рішення
Щоб протидіяти ерозії ґрунту, експерти виступають за впровадження безвідвального землеробства, яке відмовляється від використання плуга для перевертання ґрунту. Цей підхід робить верхній шар ґрунту менш сприйнятливим до ерозії та пропонує інші переваги, включаючи покращення родючості ґрунту та збільшення запасу вуглецю.
Ерозія ґрунту та рівні вуглецю
Протягом багатьох років науковці припускали, що ерозія ґрунту внаслідок сільського господарства відіграє роль у рівнях вуглецю в атмосфері. Однак точна природа цього зв’язку до кінця не зрозуміла. Деякі дослідження дійшли висновку, що глобальна ерозія ґрунту виділяє значні обсяги вуглецю в атмосферу, тоді як інші виявили значний ефект «поглинання» вуглецю.
Недавнє дослідження, в якому використовувався новий метод аналізу, виявило, що глобальна ерозія сільськогосподарського ґрунту має мінімальний вплив на рівні атмосферного вуглецю. Він дійсно уловлює вуглець, але лише частково, в кількості, значно нижчій за деякі попередні оцінки.
Висновок
Вплив людської діяльності на наземні екосистеми незаперечний. Поширене перетворення землі для сільського господарства, інтенсивність методів землекористування та спричинена цим ерозія ґрунту — все це сприяє змінам довкілля, які загрожують довгостроковій стійкості життя на Землі. Розуміння цих наслідків та впровадження сталого землекористування є вирішальними для майбутнього нашої планети.
