Морські міноги: постійна загроза для Великих озер
Інвазивні кровопивці
Морські міноги, паразитичні риби, що походять з Атлантичного океану, стали серйозною загрозою для екосистеми Великих озер. Вперше вони були завезені в озера у 1800-х роках через судноплавні канали і з тих пір поширилися по всій системі.
Руйнівний вплив
Морські міноги прикріплюються до риб за допомогою своїх ротів-присосок і зскрібають їхню плоть своїми гострими язиками, живлячись кров’ю та рідинами тіла. Одна морська мінога може вбити до 40 фунтів риби на рік. Їх ненажерливі харчові звички спустошили популяції риб у Великих озерах, особливо форелі та сига.
Проблеми контролю популяції
З 1958 року Комісія з рибальства Великих озер запровадила спеціальну програму контролю для боротьби з популяцією морських міног. Ламприцид, пестицид, спеціально розроблений для знищення личинок морських міног, використовувався разом із пастками та бар’єрами для скорочення їхньої чисельності. Ці зусилля успішно скоротили популяцію морських міног на 90-95% у басейні Великих озер.
Збої, спричинені COVID-19
Обмеження на подорожі під час пандемії COVID-19 завадили застосуванню ламприциду та інших заходів контролю, що призвело до відновлення популяції морських міног. Це зростання стало очевидним у 2022 році через дворічну затримку в циклі нересту тварин.
Тривалі зусилля з контролю
Незважаючи на виклики, спричинені COVID-19, Комісія з рибальства Великих озер відновила свою активну програму контролю в 2022 і 2023 роках. Вони сподіваються, що недавній сплеск популяції був тимчасовим і що заходи контролю й надалі стримуватимуть популяцію морських міног.
Екологічна роль у рідному ареалі
У своєму рідному середовищі існування в Атлантичному океані морські міноги відіграють корисну роль як ключові види та інженери екосистем. Вони підтримують як водні, так і наземні екосистеми, забезпечуючи їжею інших істот і створюючи місця для нересту риб. Їхні личинки також допомагають підтримувати якість води.
Еволюційна стійкість
Морські міноги існують на Землі понад 340 мільйонів років і пережили чотири великі події вимирання. Вони залишилися практично незмінними з моменту своєї еволюції, що свідчить про їхню надзвичайну еволюційну стійкість.
Історичне поширення у Великих озерах
Морські міноги вперше були зафіксовані у Великих озерах у 1835 році в озері Онтаріо. Спочатку Ніагарський водоспад служив природним бар’єром для їхнього поширення, але поліпшення каналу Велланд у 1938 році дозволило їм обійти водоспад і вторгнутися в усю систему. До 1960-х років морські міноги спустошили промисел форелі у верхніх Великих озерах, зменшивши видобуток озерної форелі з 15 мільйонів фунтів до всього лише півмільйона фунтів.
Економічні наслідки
Зниження популяцій риб через морських міног мало значний економічний вплив на риболовецьку промисловість Великих озер. Відновлення рибальства завдяки заходам контролю призвело до відродження риболовецької економіки, що принесло користь як комерційним, так і рекреаційним рибалкам.
Постійна пильність
Хоча Комісія з рибальства Великих озер досягла значного прогресу в контролі популяції морських міног, необхідна постійна пильність, щоб запобігти майбутнім спалахам. Комісія взяла на себе зобов’язання контролювати популяцію та впроваджувати адаптивні заходи контролю в міру необхідності для захисту екосистеми Великих озер та її цінних рибних ресурсів.
