3,95-мільярдний графіт: найдавніший слід життя на Землі?

by Роза 22 Листопада, 2020

written by Роза 22 Листопада, 2020

Найдавніші сліди життя на Землі

Графіт віком 3,95 мільярда років свідчить про ранню мікробну активність

У революційному відкритті дослідники виявили можливі докази найдавніших форм життя на Землі, коли-небудь знайдених. Шматочки графіту, що датуються вражаючими 3,95 мільярдами років тому, припускають, що життя могло виникнути невдовзі після утворення нашої планети.

Графіт як біогенний підпис

Відкриття було зроблено у 3,95-мільярдних гірських породах з гір Торнгат у північному Лабрадорі, Канада. Кристали графіту демонструють специфічний ізотопний підпис, який натякає на їхнє походження від мікробної активності.

У природі атоми вуглецю існують у двох стабільних ізотопах: вуглець-12 і вуглець-13. Живі організми, як правило, віддають перевагу вуглецю-12, оскільки його легше включити до живої тканини. Коли ці організми гинуть і розкладаються, вони залишають вуглецевий залишок, збагачений вуглецем-12.

Кристали графіту, знайдені в горах Торнгат, демонструють це явне збагачення вуглецем-12, що свідчить про те, що вони, ймовірно, були створені стародавнім мікробним життям.

Докази, що підтверджують

Крім ізотопного складу, упорядкована структура графітових зерен також підтримує теорію біогенного походження. Атоми вуглецю, схоже, зазнали того самого процесу нагрівання, який створив навколишні гірські породи, що свідчить про те, що вони не були введені пізніше.

Крім того, дослідники спостерігали інші геологічні особливості, які відповідають наявності раннього життя, такі як наявність органічної речовини та мінералів, які часто пов’язані з мікробною активністю.

Наслідки для розуміння раннього життя

Це відкриття має важливі наслідки для нашого розуміння походження життя на Землі. Воно відсуває часову шкалу появи життя на 150 мільйонів років, припускаючи, що життя могло початися навіть раніше, ніж вважалося раніше.

Відкриття кидають виклик давній вірі в те, що поверхня Землі була занадто гарячою і непридатною для життя в її ранній історії. Натомість вони вказують на те, що життя, можливо, знайшло притулок у гідротермальних джерелах або інших середовищах, які забезпечували захист від суворих умов.

Суперечки та подальші дослідження

Як і у випадку з будь-яким великим науковим відкриттям, це викликало суперечки. Деякі вчені стверджують, що неорганічні процеси могли створити багатий на вуглець-12 графіт, і потрібні додаткові докази, щоб підтвердити його біогенне походження.

Дослідники визнають ці занепокоєння і планують провести подальші аналізи, щоб підсилити свої аргументи. Вони мають намір вивчити елементний і молекулярний склади графіту та пов’язаних з ним мінералів у надії виявити додаткові підказки про природу стародавніх форм життя, які його створили.

Елементні склади та майбутні дослідження

Майбутні дослідження зосередяться на визначенні елементних складів графіту та супутніх мінералів. Аналізуючи наявність таких елементів, як азот, сірка та залізо, дослідники сподіваються краще зрозуміти метаболічні процеси стародавніх організмів, які залишили ці сліди.

Ці триваючі дослідження обіцяють пролити більше світла на походження життя на Землі та умови, які сприяли його ранній еволюції.

Роза

Роза — видатна інженерка програмного забезпечення, чия пристрасть до науки та технологій зародилася ще в ранньому дитинстві. Виростаючи в родині, де академічна цікавість заохочувалася, Роза була глибоко впливовою завдяки своєму батькові, відданому професору фізики. Після довгих днів в університеті її батько повертався додому та вводив Розу в світ наукових досліджень, проводячи з нею різні експерименти та сприяючи її глибокій любові до складнощів фізичного світу. З юних років Роза була захоплена безмежними можливостями, які пропонувала наука. Вона проводила незліченну кількість годин, виконуючи експерименти та вивчаючи основні принципи фізики. Це раннє залучення до наукових досліджень не лише вдосконалило її аналітичні здібності, але й пробудило в ній невгамовну цікавість і пристрасть до розв'язання проблем. Академічний шлях Рози привів її до вивчення комп'ютерних наук, де вона досягла успіху у навчанні, рухаючись з таким самим ентузіазмом, що й у дитячих експериментах. Вона закінчила престижний університет з відзнакою, здобувши ступінь бакалавра. Її академічні досягнення були відзначені численними нагородами та стипендіями, що відображають її відданість та видатний талант у цій галузі. У своїй професійній кар'єрі Роза зробила значний внесок у технологічну індустрію. Вона працювала у кількох провідних технологічних компаніях, де відігравала ключову роль у розробці інноваційних програмних рішень, які мали значний вплив на різні сектори. Її спеціалізація включає проєктування та впровадження складних алгоритмів, оптимізацію продуктивності систем та забезпечення надійності та масштабованості програмних додатків. Крім своїх технічних навичок, Роза є активною захисницею прав жінок у STEM (наука, технології, інженерія та математика). Вона активно бере участь у програмах наставництва, допомагаючи молодим жінкам, які прагнуть зробити кар'єру в технологічній галузі. Роза вірить у силу освіти та важливість надання рівних можливостей для всіх, і вона присвячує свій час виступам на конференціях і семінарах, щоб надихати наступне покоління інженерок. У своєму особистому житті Роза продовжує плекати свої наукові корені. Вона любить проводити вільний час, експериментуючи з новими технологіями, читаючи наукові журнали та беручи участь в обговореннях майбутнього технологій. Шлях Рози від допитливої дитини, яка проводила експерименти, до успішної інженерки програмного забезпечення є свідченням сили раннього залучення до науки та довготривалого впливу підтримуючого та інтелектуально стимулюючого середовища.