Рятуємо трупну квітку: спільні зусилля

by Роза 16 Серпня, 2021

written by Роза 16 Серпня, 2021

Врятування трупної квітки: спільні зусилля

Генетична різноманітність: запорука виживання

Трупна квітка, Amorphophallus titanium, — це рідкісна та незвичайна рослина, яка зачаровує світ своїм унікальним зовнішнім виглядом та нечастим циклом цвітіння. Проте її генетична різноманітність невисока, що становить значну загрозу для її існування. Інбридинг, що відбувається, коли спаровуються тісно пов’язані особини, може призвести до нежиттєздатних насінин та погіршення загального здоров’я рослини.

Збереження, натхнене племінними книгами

Щоб вирішити цю проблему, садівники взяли на озброєння метод, запозичений із “племінних книг” — генетичних карт, які традиційно використовуються в тваринництві та зоопарках для запобігання інбридингу. Племінна книга для трупних квітів відстежує генетичний склад окремих рослин, дозволяючи дослідникам визначати найкращі пари для перехресного запилення.

Роль ботанічних садів

Ботанічні сади відіграють вирішальну роль у збереженні видів рослин, що перебувають під загрозою зникнення, включаючи трупну квітку. У 2019 році Чиказький ботанічний сад розпочав проект “Інструменти та ресурси для збереження рідкісних та виняткових видів рослин” (TREES) з метою створення бази даних, подібної до племінної книги, для шести рідкісних видів рослин, включаючи трупну квітку.

Непокірне насіння: унікальний виклик

Багато рослин у проекті TREES, включаючи трупну квітку, мають непокірне насіння. Це насіння не витримує методів заморожування або висушування, що використовуються в традиційних банках насіння, і потребує специфічних умов для виживання. У дикій природі тварини часто споживають і розповсюджують непокірне насіння.

Безстатеве проти статевого розмноження

Трупні квітки можуть розмножуватися як безстатевим, так і статевим шляхом. Безстатеве розмноження дає нащадків, ідентичних за генотипом, тоді як статеве розмноження передбачає злиття пилку та яйцеклітин для створення генетично різноманітного потомства.

Штучне запилення та перехресне запилення

Оскільки трупні квітки цвітуть лише короткий проміжок часу, ботаніки повинні штучно їх запилювати, щоб отримати більше потомства та генетичної мінливості. Вони також збирають пилок з квітучих рослин, щоб поділитися ним з іншими ботанічними садами для перехресного запилення.

Історія успіху Ботанічного саду Лонгвуд

У 2020 році трупна квітка на ім’я “Sprout” у Ботанічному саду Лонгвуд у Пенсільванії зацвіла вдруге. Пилком із Чиказького ботанічного саду штучно запилили Sprout, що призвело до виробництва життєздатних насінин.

Співпраця — запорука успіху

Співпраця між ботанічними садами є ключовою для збереження видів рослин, яким загрожує критичне зникнення. Дослідники в Чиказькому ботанічному саду наголошують на важливості спільної роботи задля порятунку цих видів, оскільки окремі сади не можуть виконати це завдання самостійно.

Довгострокові цілі

Проект TREES має на меті не лише врятувати рідкісні види, такі як трупна квітка, а й розробити принципи, які можна застосувати до збереження інших видів рослин, що перебувають під загрозою зникнення в майбутньому.

Роза

Роза — видатна інженерка програмного забезпечення, чия пристрасть до науки та технологій зародилася ще в ранньому дитинстві. Виростаючи в родині, де академічна цікавість заохочувалася, Роза була глибоко впливовою завдяки своєму батькові, відданому професору фізики. Після довгих днів в університеті її батько повертався додому та вводив Розу в світ наукових досліджень, проводячи з нею різні експерименти та сприяючи її глибокій любові до складнощів фізичного світу. З юних років Роза була захоплена безмежними можливостями, які пропонувала наука. Вона проводила незліченну кількість годин, виконуючи експерименти та вивчаючи основні принципи фізики. Це раннє залучення до наукових досліджень не лише вдосконалило її аналітичні здібності, але й пробудило в ній невгамовну цікавість і пристрасть до розв'язання проблем. Академічний шлях Рози привів її до вивчення комп'ютерних наук, де вона досягла успіху у навчанні, рухаючись з таким самим ентузіазмом, що й у дитячих експериментах. Вона закінчила престижний університет з відзнакою, здобувши ступінь бакалавра. Її академічні досягнення були відзначені численними нагородами та стипендіями, що відображають її відданість та видатний талант у цій галузі. У своїй професійній кар'єрі Роза зробила значний внесок у технологічну індустрію. Вона працювала у кількох провідних технологічних компаніях, де відігравала ключову роль у розробці інноваційних програмних рішень, які мали значний вплив на різні сектори. Її спеціалізація включає проєктування та впровадження складних алгоритмів, оптимізацію продуктивності систем та забезпечення надійності та масштабованості програмних додатків. Крім своїх технічних навичок, Роза є активною захисницею прав жінок у STEM (наука, технології, інженерія та математика). Вона активно бере участь у програмах наставництва, допомагаючи молодим жінкам, які прагнуть зробити кар'єру в технологічній галузі. Роза вірить у силу освіти та важливість надання рівних можливостей для всіх, і вона присвячує свій час виступам на конференціях і семінарах, щоб надихати наступне покоління інженерок. У своєму особистому житті Роза продовжує плекати свої наукові корені. Вона любить проводити вільний час, експериментуючи з новими технологіями, читаючи наукові журнали та беручи участь в обговореннях майбутнього технологій. Шлях Рози від допитливої дитини, яка проводила експерименти, до успішної інженерки програмного забезпечення є свідченням сили раннього залучення до науки та довготривалого впливу підтримуючого та інтелектуально стимулюючого середовища.