Залізна копальня Наска: залізо для мистецтва, а не для війни

by Роза 24 Серпня, 2023

written by Роза 24 Серпня, 2023

Ранні американці добували залізо для мистецтва, а не для війни

Відкриття залізної копальні Наска

Антропологи зробили епохальне відкриття в Андах на півдні Перу: найдавнішу відому залізну копальню в Південній Америці. Ця давня копальня, якій приблизно 2000 років, розроблялася народом Наска понад 1400 років.

Археологічні докази

У 2004 році доктор Кевін Вон з Університету Пердью розпочав розкопки на цьому місці та виявив черепки кераміки з характерними кольорами та візерунками. Ці артефакти надали цінні підказки про вік копальні, що згодом було підтверджено за допомогою радіовуглецевого датування. Зараз черепки кераміки зберігаються в музеї Національного інституту культури в Іці, Перу.

Залізна руда для художніх цілей

Дивно, але народ Наска не використовував видобуте залізо для виготовлення зброї. Натомість вони використовували гематитову руду для створення яскравих глазурей, барвників і фарб для прикрашання кераміки та інших предметів. Це відкриття кидає виклик усталеній думці, що давні цивілізації використовували залізо переважно для війни.

Процес видобутку заліза Наска

Залізна копальня Наска була видатним інженерним досягненням свого часу. Робітники вручну видобули приблизно 3700 тонн ґрунту, щоб отримати доступ до гематитової руди. Копальня розташована навпроти сучасної залізної копальні, що свідчить про те, що народ Наска, можливо, не вичерпав давню жилу.

Народ Наска і залізо

Народ Наска був висококваліфікованою та інноваційною цивілізацією. Їхня небажання використовувати залізо для виготовлення зброї свідчить про їхні унікальні культурні цінності та художню чутливість. Використання залізної руди для художніх цілей відображає важливість, яку народ Наска надавав красі та творчості.

Значення відкриття

Відкриття залізної копальні Наска має важливе значення для нашого розуміння давніх американських цивілізацій. Воно кидає виклик традиційній точці зору, що залізо використовувалося переважно для війни, і розкриває різноманітне та творче застосування цього цінного ресурсу.

Додаткові міркування

Використання залізної руди народом Наска для мистецтва свідчить про те, що вони глибоко розуміли металургію та її потенційні застосування.
Відкриття залізної копальні дає нові уявлення про економічну та соціальну організацію цивілізації Наска.
Небажання народу Наска виготовляти зброю із заліза може бути пов’язане з їхніми пацифістськими переконаннями чи зосередженням на художній діяльності.
Залізна копальня Наска є свідченням винахідливості та майстерності давніх американських цивілізацій.

Роза

Роза — видатна інженерка програмного забезпечення, чия пристрасть до науки та технологій зародилася ще в ранньому дитинстві. Виростаючи в родині, де академічна цікавість заохочувалася, Роза була глибоко впливовою завдяки своєму батькові, відданому професору фізики. Після довгих днів в університеті її батько повертався додому та вводив Розу в світ наукових досліджень, проводячи з нею різні експерименти та сприяючи її глибокій любові до складнощів фізичного світу. З юних років Роза була захоплена безмежними можливостями, які пропонувала наука. Вона проводила незліченну кількість годин, виконуючи експерименти та вивчаючи основні принципи фізики. Це раннє залучення до наукових досліджень не лише вдосконалило її аналітичні здібності, але й пробудило в ній невгамовну цікавість і пристрасть до розв'язання проблем. Академічний шлях Рози привів її до вивчення комп'ютерних наук, де вона досягла успіху у навчанні, рухаючись з таким самим ентузіазмом, що й у дитячих експериментах. Вона закінчила престижний університет з відзнакою, здобувши ступінь бакалавра. Її академічні досягнення були відзначені численними нагородами та стипендіями, що відображають її відданість та видатний талант у цій галузі. У своїй професійній кар'єрі Роза зробила значний внесок у технологічну індустрію. Вона працювала у кількох провідних технологічних компаніях, де відігравала ключову роль у розробці інноваційних програмних рішень, які мали значний вплив на різні сектори. Її спеціалізація включає проєктування та впровадження складних алгоритмів, оптимізацію продуктивності систем та забезпечення надійності та масштабованості програмних додатків. Крім своїх технічних навичок, Роза є активною захисницею прав жінок у STEM (наука, технології, інженерія та математика). Вона активно бере участь у програмах наставництва, допомагаючи молодим жінкам, які прагнуть зробити кар'єру в технологічній галузі. Роза вірить у силу освіти та важливість надання рівних можливостей для всіх, і вона присвячує свій час виступам на конференціях і семінарах, щоб надихати наступне покоління інженерок. У своєму особистому житті Роза продовжує плекати свої наукові корені. Вона любить проводити вільний час, експериментуючи з новими технологіями, читаючи наукові журнали та беручи участь в обговореннях майбутнього технологій. Шлях Рози від допитливої дитини, яка проводила експерименти, до успішної інженерки програмного забезпечення є свідченням сили раннього залучення до науки та довготривалого впливу підтримуючого та інтелектуально стимулюючого середовища.