Археологія: розкриваючи людську історію
Походження людей
Археологи переключили свою увагу з Європи на Африку, щоб розкрити походження людей. Відкриття дитини Таунга в Південній Африці в 1924 році перевернуло наше розуміння людської еволюції, змістивши акцент на африканські «колиски людства».
Сьогодні існує кілька викопних кандидатів на найдавнішого гомініна, що датується 5-7 мільйонами років тому. Відкриття «Арді» у 2009 році дало нові уявлення про еволюцію ходьби у гомінінів.
Людська еволюція
Темпи археологічних відкриттів швидші, ніж будь-коли раніше. Нові дослідження призвели до суттєвого перегляду нашого розуміння людської еволюції.
В Африці відкриття нових гомінідних викопних розширили наші знання про наших предків. Австралопітеки, такі як Australopithecus deryiremeda та Australopithecus sediba, перекроїли людське генеалогічне дерево.
Перспективи щодо Homo sapiens також змінилися. Викопні рештки з Марокко свідчать про те, що наш вид виник в Африці близько 300 000 років тому, раніше, ніж вважалося раніше. Відкриття в Європі та Азії, включаючи загадкових «хобітів» на Флоресі та денісовців у Сибіру, вказують на те, що наші предки, можливо, зустрічали інших гомінінів, коли поширювалися з Африки.
Давня ДНК
Розвиток давньої ДНК здійснив революцію в археологічних дослідженнях. З 2010 року секвенування давніх людських геномів дало нові уявлення про походження нашого виду та його ранню історію.
Давня ДНК показала, що сучасні люди й неандертальці схрещувалися під час останнього льодовикового періоду, і багато людей сьогодні мають певну кількість неандертальської ДНК. Вона також ідентифікувала загадкових денісовців, які схрещувалися з нами та неандертальцями.
Сьогодні давня ДНК видобувається з різних джерел, включаючи печерний бруд і жувальну гумку, що дає нові перспективи щодо стосунків між окремими людьми та родинами, а також давніх раціонів харчування та хвороб.
Біомолекули
ДНК — не єдина молекула, яка революціонізує вивчення минулого. Палеопротеоміка, вивчення давніх білків, пов’язала вимерлу мавпу заввишки 9 футів і вагою 1300 фунтів із сучасними орангутангами.
Зубний камінь розкрив інформацію про давній раціон харчування, включаючи споживання молока, і пролив світло на мікробіом людського кишечника. Залишки ліпідів, що потрапили в гончарні вироби, дали уявлення про походження споживання молока та використання давніх горщиків як дитячих пляшечок.
Великі дані
Археологи також використовують великі дані для виявлення масштабних закономірностей. Аерофотознімання та супутникові знімки дозволяють дослідникам виявляти нові місця та відстежувати наявні, які перебувають під загрозою. Дрони надають детальні види на місця, допомагаючи зрозуміти їхню будову та боротися з розграбуванням.
Технологія LIDAR створює тривимірні карти ландшафтів, розкриваючи стародавні міста, приховані в густій рослинності. РЛС зондування ґрунту виявляє поховані споруди без розкопок. Групи археологів об’єднують великі набори даних, щоб зрозуміти вплив людини на планету протягом тисяч років.
Нові зв’язки
Досягнення в технологіях сприяють встановленню нових зв’язків між дослідниками. Штучний інтелект використовується для ідентифікації стародавніх зображень у Перу. Краудсорсинг допомагає знаходити нові археологічні пам’ятки.
Партнерства між археологами та науковими фахівцями призводять до інноваційних досліджень. Рух відкритої науки сприяє обміну даними та доступу до них. Програми громадської археології, громадські розкопки та цифрові музейні колекції роблять археологію більш доступною.
Вивчення минулого, щоб змінити наше сьогодення
Археологічні дослідження дають уявлення про зміну клімату та про те, як давні люди справлялися з суворими умовами. Дослідження показали, що традиційні практики, такі як перегін худоби, можуть сприяти біорізноманіттю та здоровим ландшафтам.
Археологи використовують свої методи, дані та перспективи для створення бачення менш пошкодженої, більш справедливої планети. Вивчаючи минуле, ми можемо вчитися на успіхах і невдачах наших предків і працювати над кращим майбутнім.
