Home Наука Поведінка тварин
Category:

Поведінка тварин

Поведінка тварин

Шимпанзе: вибагливі сплячі лісу

by Роза
written by Роза

Шимпанзе: вибагливі сплячі лісу

Ритуали гніздування

У шимпанзе є унікальний ритуал сну, який передбачає побудову нового гнізда для сну з нуля щоночі. Це трудомістке завдання демонструє їхню ретельну увагу до деталей і перевагу щодо комфортного і безпечного середовища для сну.

Вибір дерева

Всупереч поширеній думці, шимпанзе невибагливі щодо місця побудови своїх гнізд. Вони виявляють надзвичайний рівень селективності, вибираючи певні види дерев, які пропонують ідеальні характеристики для гніздування.

Угандійське залізне дерево: найкращий вибір

Серед різних видів дерев у їхньому середовищі проживання угандійське залізне дерево (Cynometra alexandri) виділяється як безумовний фаворит для гнізд шимпанзе. Незважаючи на те, що воно становить менше 10% дерев у цій місцевості, на нього припадає понад 70% спостережуваних гнізд.

Чому угандійське залізне дерево?

Дослідники визначили кілька факторів, які сприяють перевазі шимпанзе до угандійського залізного дерева:

  • Жорсткість і міцність: Гілки угандійського залізного дерева надзвичайно жорсткі і стійкі до напруження, що забезпечує стабільну і надійну основу для гнізда.
  • Густе листя: Листя угандійського залізного дерева щільно упаковане, що створює товстий шар наповнювача та ізоляції. Це захищає шимпанзе від стихій та потенційних хижаків.
  • Гілки у формі штатива: Гілки угандійського залізного дерева часто утворюють перевернуту триногу форму, яка колише шимпанзе і запобігає їх випаданню з гнізд.

За межами каркаса ліжка

У той час як дослідники зосереджувалися на деревах, які використовуються для каркасів гнізд, майбутні дослідження вивчатимуть трав’яні матеріали та схеми плетіння, які шимпанзе використовують для створення зручної постільної білизни. Ці елементи також відіграють вирішальну роль у загальному сні цих вибагливих приматів.

Додаткова інформація

  • Шимпанзе зазвичай будують гнізда на деревах на висоті 10-15 метрів, забезпечуючи собі вигідну точку для виявлення хижаків і захисту від загроз, що мешкають на землі.
  • Гнізда зазвичай перебудовуються щоночі, хоча їх можна повторно використовувати протягом кількох ночей, якщо умови сприятливі.
  • Побудова нового гнізда щоночі гарантує, що шимпанзе мають чисте і зручне середовище для сну, вільне від паразитів і сміття.
  • Поведінка гніздування шимпанзе дає цінні уявлення про їхні когнітивні здібності, навички вирішення проблем і важливість екологічних факторів у їхньому виживанні.
0 comment
0 FacebookTwitterPinterestEmail
Поведінка тварин

Ворони: вікно в еволюцію свідомості

by Роза
written by Роза

Ворони: вікно в еволюцію свідомості

Нові дослідження свідчать, що ворони володіють формою свідомості

Останні дослідження пролили світло на чудові когнітивні здібності ворон, припускаючи, що ці розумні птахи можуть мати форму свідомості, яку раніше вважали винятковою для людей і деяких приматів.

Що таке свідомість?

Свідомість — це суб’єктивний досвід навколишнього світу. Вона включає наші думки, почуття та сприйняття. Ще недавно науковці вважали, що лише люди та інші примати мали цю здатність.

Ворони та свідомість

Однак нові дослідження кидають виклик цьому припущенню. Учені виявили, що у ворон спостерігаються патерни мозкової активності, пов’язані із суб’єктивним досвідом. Іншими словами, ворони можуть усвідомлювати власні думки та сприйняття.

Дослідження

У новаторському дослідженні, опублікованому в журналі Science, дослідники вимірювали активність мозку двох ворон, які виконували візуальне завдання. Ворон навчили клювати кольорове світло, якщо вони бачили фігуру, що з’являється на екрані.

Дослідники з’ясували, що активність мозку ворон демонструвала два окремі рівні:

  • Первинна свідомість: Цей рівень відповідає базовому чуттєвому досвіду візуального стимулу.
  • Вторинна свідомість: Цей рівень представляє суб’єктивну інтерпретацію стимулу вороною.

Наслідки для еволюції свідомості

Відкриття свідомості у ворон має значні наслідки для нашого розуміння еволюції цього складного явища. Це свідчить про те, що свідомість могла еволюціонувати незалежно в різних групах тварин, а не бути унікальною особливістю приматів.

Як ворони сприймають світ?

Дослідження також дає змогу зрозуміти, як ворони сприймають навколишній світ. Дослідники виявили, що суб’єктивні переживання ворон визначалися не лише яскравістю чи чіткістю візуальних стимулів. Це свідчить про те, що ворони мають вторинний розумовий процес, який дозволяє їм інтерпретувати та осмислювати свій чуттєвий досвід.

Когнітивні здібності ворон

Результати цього дослідження доповнюють зростаючий обсяг доказів, які свідчать про те, що ворони є високоінтелектуальними тваринами. Вони здатні до складного розв’язання проблем, використання знарядь і навіть розуміння мови. Деякі експерти вважають, що когнітивні здібності ворон можуть бути такими ж, як у мавп і навіть людиноподібних мавп.

Висновок

Відкриття свідомості у ворон відкриває нові шляхи для дослідження еволюції та природи цього фундаментального аспекту нашого існування. Продовжуючи вивчати цих чудових птахів, ми можемо отримати глибше розуміння походження та складності самої свідомості.

0 comment
0 FacebookTwitterPinterestEmail
Поведінка тварин

Какаду Гоффіна: майстри користування знаряддями та соціальні учні

by Роза
written by Роза

Какаду Гоффіна: майстри користування знаряддями та соціальні учні

Вступ

Какаду Гоффіна, що походять з Індонезії, славляться своїм інтелектом і здатністю до розв’язання задач. Останні дослідження пролили світло на їхню дивовижну здатність користуватися знаряддями та навчатися в соціумі.

Самостійне користування знаряддями

У дикій природі какаду Гоффіна спостерігались за використанням знарядь для отримання їжі та інших предметів, які інакше були б для них недоступні. Одним із помітних прикладів є Фіґаро, какаду Гоффіна, який використовував палицю, щоб отримати ласощі через сітчасту огорожу. Така поведінка не є вродженою для виду, а радше є результатом інноваційного вирішення проблем Фіґаро.

Соціальне навчання користування знаряддями

Дослідники виявили, що какаду Гоффіна також можуть навчатися використовувати знаряддя через соціальну передачу. В одному дослідженні спостерігалося, як какаду Гоффіна спостерігають за тим, як Фіґаро використовує палицю як знаряддя. Цікаво, що ці птахи змогли перейняти навички Фіґаро без значної затримки, що свідчить про їхню здатність до соціального навчання.

Пізнавальні механізми

Дослідження припускають, що соціальне навчання полегшує використання знарядь какаду Гоффіна. Замість того, щоб просто наслідувати поведінку Фіґаро, птахи, схоже, схоплюють концепцію використання знарядь і розробляють свої власні відмінні методи маніпулювання знаряддями. Цей висновок підкреслює складні пізнавальні здібності цих птахів.

Інновації у використанні знарядь

Хоча какаду Гоффіна здатні самостійно з’ясовувати навички користування знаряддями, вони роблять це набагато легше, спочатку побачивши демонстрацію. Це свідчить про те, що соціальне навчання відіграє вирішальну роль в інноваціях і передачі моделей поведінки використання знарядь у межах виду.

Порівняння з іншими видами

Здібності какаду Гоффіна до використання знарядь можна порівняти з тими, що спостерігаються в інших розумних видів птахів, таких як ворони та папуги. Однак компонент соціального навчання відрізняє какаду Гоффіна, вказуючи на високий рівень пізнавальної гнучкості та адаптивності.

Наслідки для пізнавальних здібностей тварин

Вивчення використання знарядь какаду Гоффіна надає цінні знання про пізнавальні механізми, що лежать в основі поведінки тварин. Воно демонструє важливість соціального навчання та інновацій у розвитку складної поведінки.

Потенційні застосування

Результати досліджень щодо використання знарядь і соціального навчання какаду Гоффіна мають потенційні застосування в різних сферах, зокрема:

  • Добробут тварин: розуміння пізнавальних потреб какаду Гоффіна може інформувати програми збагачення та стратегії управління неволею.
  • Охорона природи: вивчення ролі соціального навчання в користуванні знаряддями може допомогти дослідникам розробити ефективні заходи збереження для видів птахів, що перебувають під загрозою зникнення.
  • Освіта: вивчення пізнавальних здібностей тварин, включаючи використання знарядь, може посилити наше розуміння процесів навчання та надихнути освітні програми.

Отже, какаду Гоффіна — це дивовижні птахи, які володіють винятковими здібностями до розв’язання проблем і здатністю до соціального навчання. Їхня поведінка користування знаряддями демонструє їхню пізнавальну гнучкість і адаптивність, що надає цінні знання про еволюцію інтелекту в тваринному світі.

0 comment
0 FacebookTwitterPinterestEmail
Поведінка тварин

Контагіозне позіхання: вікно в емпатію ссавців

by Роза
written by Роза

Контагіозне позіхання: вікно в емпатію ссавців

Що таке контагіозне позіхання?

Контагіозне позіхання – це цікавий феномен, коли особи позіхають у відповідь на побачене або почуте позіхання інших. Ця поведінка не обмежується людьми; її спостерігали у широкому спектрі тварин, зокрема шимпанзе, бабуїнів, бонобо, птахів, собак і тепер вовків.

Докази контагіозного позіхання у вовків

Нещодавнє дослідження, опубліковане в PLOS ONE, надає перші докази контагіозного позіхання у вовків. Дослідники спостерігали за дванадцятьма вовками протягом п’яти місяців і виявили, що вони частіше позіхали у відповідь на позіхання іншого вовка, ніж ні. Це свідчить про те, що контагіозне позіхання є поведінкою, яка присутня у вовків, подібно до інших соціальних ссавців.

Зв’язок з емпатією

Контагіозне позіхання пов’язане з емпатією у людей. Дослідження показали, що особи з міцнішими соціальними навичками частіше підхоплюють позіхання. Це свідчить про те, що контагіозне позіхання може бути способом для людей продемонструвати свою здатність розуміти і розділяти емоції інших.

Еволюційна історія

Поширеність контагіозного позіхання у ссавців свідчить про те, що воно може мати еволюційну основу. Емпатія, як вважають, виникла як родова риса у ссавців, дозволяючи особинам формувати міцні соціальні зв’язки і ефективно співпрацювати. Контагіозне позіхання могло розвинутися як спосіб зміцнення цих зв’язків і сприяння соціальній згуртованості.

Роль знайомства

У дослідженні вовків дослідники виявили, що вовки частіше підхоплювали позіхання знайомої особини. Це свідчить про те, що знайомство і соціальні зв’язки відіграють роль у контагіозному позіханні, подібно до того, що спостерігалося у людей.

Контагіозне позіхання у собак та вовків

Хоча контагіозне позіхання спостерігалося як у собак, так і у вовків, існують суперечки щодо того, чи можуть собаки підхоплювати позіхання від інших собак. Деякі дослідження не виявили доказів такої поведінки, тоді як інші припускають, що вона може відбуватися за певних обставин. Потрібні подальші дослідження, щоб з’ясувати, наскільки поширене контагіозне позіхання серед собак.

Потенційні переваги контагіозного позіхання

Справжня функція контагіозного позіхання досі повністю не зрозуміла. Однак дослідники припускають, що воно може виконувати кілька функцій, зокрема:

  • Зміцнення соціальних зв’язків: Контагіозне позіхання може допомогти створити почуття приналежності та зв’язку в соціальній групі.
  • Сприяння емпатії: Демонструючи свою здатність розділяти емоції, контагіозне позіхання може сприяти емпатії та співпраці між особинами.
  • Регулювання соціальної поведінки: Контагіозне позіхання може бути способом для осіб синхронізувати свою поведінку і підтримувати соціальну гармонію в групі.

Питання та майбутні дослідження

Хоча дослідження контагіозного позіхання дали цінні знання, все ще існує багато безвідповідних питань. Майбутні дослідження могли б розглянути наступне:

  • Ступінь поширеності контагіозного позіхання між різними видами
  • Нейронні механізми, що лежать в основі контагіозного позіхання
  • Вплив соціальних факторів, таких як розмір групи і соціальна ієрархія, на контагіозне позіхання
  • Потенційні терапевтичні застосування контагіозного позіхання

Висновки

Контагіозне позіхання – це захоплююча поведінка, яка дає змогу зазирнути в соціальне та емоційне життя ссавців. Хоча його справжня функція все ще обговорюється, дослідження показують, що воно може відігравати роль в емпатії, соціальному зв’язку і регулюванні соціальної поведінки. Потрібні подальші дослідження, щоб повністю зрозуміти значення контагіозного позіхання та його наслідки для соціальних ссавців.

0 comment
0 FacebookTwitterPinterestEmail
Поведінка тварин

Ворони: розумні птахи, які планують майбутнє

by Пітер
written by Пітер

Ворони: розумні птахи, які можуть планувати майбутнє

Інтелект у воронових

Воронові, родина птахів, що включає ворон, круків, сойок і сорок, давно відомі своїм інтелектом. Дослідження показали, що ці птахи мають чудові здібності до вирішення проблем і навіть можуть використовувати інструменти.

Ворони та планування майбутнього

Недавнє дослідження ворон пролило нове світло на когнітивні здібності цих птахів. Дослідники виявили, що ворони можуть відкладати задоволення і планувати майбутнє, навичка, яку раніше вважали унікальною для людей і великих мавп.

В одному експерименті ворон навчили відкривати головоломку, кидаючи камінь у трубку. Потім дослідники прибрали головоломку з поля зору птаха. Через годину вони запропонували птахам піднос, накритий предметами, включаючи камінь, який відкривав головоломку.

Незважаючи на відсутність знань про те, чи повернеться головоломка, ворони вибрали камінь, що відмикає коробку, у 86% тестів. Це свідчить про те, що ворони могли планувати майбутнє і вибирати інструмент, який дозволив би їм пізніше отримати винагороду.

Відкладена винагорода

В іншому експерименті ворон тестували на відкладену винагороду. Птахів навчили вибирати жетон із групи предметів, а потім тримати його протягом п’ятнадцяти хвилин, перш ніж обміняти його на частування. Ворони обирали жетон замість негайної винагороди у 77 % випадків.

Ця здатність відкладати винагороду є вирішальною для планування майбутнього, оскільки вона дозволяє тваринам відмовлятися від негайних винагород на користь більших винагород у майбутньому.

Когнітивні здібності ворон

Здатність ворон планувати майбутнє і відкладати винагороду говорить про те, що ці птахи мають розвинені когнітивні здібності. Вони здатні мислити абстрактно, міркувати логічно і приймати рішення на основі минулого досвіду.

Дослідники вважають, що когнітивні здібності ворон могли розвинутися внаслідок їхньої складної соціальної поведінки та необхідності вирішувати проблеми у своєму середовищі. Ворони живуть групами і повинні співпрацювати один з одним, щоб знайти їжу та уникати хижаків. Це вимагає від них здатності ефективно спілкуватися, вирішувати проблеми та приймати рішення, ґрунтуючись на діях інших.

Наслідки для інтелекту тварин

Відкриття того, що ворони можуть планувати майбутнє, має наслідки для нашого розуміння інтелекту тварин. Це припускає, що здатність планувати не є унікальною для людей і великих мавп, а може бути більш поширеною в тваринному світі, ніж вважалося раніше.

Майбутні дослідження

Дослідники зараз проводять подальші дослідження когнітивних здібностей ворон та інших воронових. Вони сподіваються дізнатися більше про те, як ці птахи думають і приймають рішення, а також про те, як їхній інтелект порівнюється з інтелектом інших тварин, включаючи людей.

Це дослідження може пролити світло на еволюцію інтелекту та когнітивні здібності різних видів. Це також може допомогти нам краще зрозуміти наші власні когнітивні здібності та унікальне місце людей у тваринному світі.

0 comment
0 FacebookTwitterPinterestEmail
Поведінка тварин

Видри: майстри соціального навчання та експерти з пошуку їжі

by Роза
written by Роза

Видри: майстри соціального навчання та експерти з пошуку їжі

Соціальне навчання у видр

Видри — дуже розумні тварини з винятковою здатністю вчитися одне в одного. Це явище, відоме як соціальне навчання, колись вважалося рідкістю у тваринному світі, але останні дослідження показали, що насправді це досить поширене.

Нове дослідження, опубліковане в журналі Royal Society Open Science, надає докази того, що видри вчаться добувати їжу, спостерігаючи за іншими видрами. Дослідники запропонували головоломки з їжею азійським видрам з короткими кігтями і виміряли час, який їм знадобився, щоб дістатися до призу — фрикадельки.

Результати показали, що видри вирішували головоломки значно швидше після того, як спостерігали, як їхні товариші вирішують їх першими. Це свідчить про те, що видри здатні вивчати складні методи пошуку їжі через соціальне навчання.

Роль соціального навчання в пошуку їжі видрами

Пошук їжі — складний навик, який вимагає від тварин знати, де шукати їжу, яка їжа безпечна для вживання і як обходити захисні шари, такі як черепашки. Видри мають цілий набір спеціалізованих моделей поведінки під час пошуку їжі, і раніше було незрозуміло, як вони набувають цих навичок.

Нове дослідження припускає, що соціальне навчання відіграє ключову роль у пошуку їжі видрами. Видри в групах можуть покладатися на групу в пошуках місць для полювання та перспективних джерел їжі, але потім самостійно вигадують, як розкрити кожного молюска.

Наслідки соціального навчання для збереження видр

Дослідження соціального навчання у видр мають важливі наслідки для збереження. Видри — сигнальні види, тобто вони є індикаторами здоров’я навколишнього середовища. Вони також є ключовими видами, тобто їх присутність сприяє здоров’ю певного середовища існування.

Розуміння того, як видри навчаються, може допомогти фахівцям із збереження розробити стратегії захисту цих важливих тварин. Наприклад, вивчення способів, якими видри навчаються, може допомогти дослідникам навчити видр у неволі розкривати дикі джерела їжі перед тим, як випустити їх на волю.

Використання соціального навчання для навчання видр у неволі

Надлишковий вилов загрожує здобичі, від якої залежать дикі азійські видри з короткими кігтями, тому він також загрожує їм. Дослідники вивчають можливість використання соціального навчання для навчання видр у неволі, як жити на волі.

Представляючи видрам у неволі досвідчених мисливців, дослідники сподіваються навчити їх навичок, необхідних для виживання на волі. Це може допомогти підвищити показники успіху програм реінтродукції видр.

Проблеми збереження популяцій видр

Збереження популяцій видр стикається з низкою проблем, зокрема зі втратою середовища існування, забрудненням і надмірним виловом. Надлишковий вилов є особливою загрозою для азійських видр з короткими кігтями, оскільки він зменшує кількість їхніх жертв.

Захисники природи працюють над вирішенням цих проблем та захистом популяцій видр. Завдяки розумінню ролі соціального навчання в пошуку їжі видрами дослідники можуть розробити ефективніші стратегії збереження.

Висновки

Видри — захопливі тварини з винятковою здатністю вчитися одне в одного. Це соціальне навчання відіграє ключову роль у їхній поведінці під час пошуку їжі та має важливі наслідки для збереження. Розуміючи, як видри навчаються, дослідники можуть розробляти стратегії захисту цих важливих тварин та забезпечити їхнє подальше виживання.

0 comment
0 FacebookTwitterPinterestEmail
Поведінка тварин

Тривожний сигнал: показники розлучень серед альбатросів стрімко зростають через зміни клімату

by Роза
written by Роза

Показники розлучень серед альбатросів стрімко зростають через зміни клімату

Підвищення температури поверхні моря впливає на успіх гніздування

Альбатроси, відомі своєю вірністю на все життя, стикаються зі зростаючою загрозою: зміни клімату. Недавнє дослідження показало, що показники розлучень серед цих морських птахів подвоїлися за останні роки, головним чином через вплив підвищення температури поверхні моря на їхні запаси їжі.

Важливість подружньої вірності

Альбатроси є високосоціальними створіннями, які формують міцні зв’язки зі своїми партнерами. Вони, як правило, паруються на все життя, спільно працюючи над вихованням своїх вимогливих пташенят. Залишаючись разом, пари будують довіру, порозуміння та координацію, які є важливими для успішного розмноження.

Вплив дефіциту їжі

Однак зміни клімату порушують цей делікатний баланс. Підвищення температури поверхні моря призводить до утворення води з низьким вмістом поживних речовин, що знижує доступність риби та кальмарів, основного джерела їжі для альбатросів. Цей дефіцит їжі змушує птахів витрачати більше часу та енергії на пошуки їжі.

Затримка в паруванні та невдачі в розмноженні

У результаті, альбатроси повертаються на свої місця гніздування пізніше у шлюбний сезон. Ця затримка може мати значний вплив на їхній успіх у розмноженні, оскільки пташенята, які вилуплюються пізніше, мають нижчий рівень виживання. Крім того, поганий стан здоров’я птахів через дефіцит їжі ще більше знижує їхні шанси на успішне вирощування пташеняти.

“Гіпотеза звинувачення партнера”

На несподіваний поворот, дослідження виявило, що навіть деякі пари, які успішно виростили пташенят, все ще розлучалися. Дослідники вважають, що це може бути пов’язано з підвищеним рівнем гормонів стресу в особин жіночої статі. Ці гормони можуть призвести до того, що самки неправильно інтерпретують труднощі у вирощуванні пташенят у поганих умовах довкілля як недостатність зусиль з боку партнерів. Це явище було названо “гіпотезою звинувачення партнера”.

Потенційний вплив на популяції альбатросів

Високі показники розлучень серед альбатросів є приводом для занепокоєння, оскільки вони можуть мати значні наслідки для загальної популяції. Якщо успіх розмноження продовжить знижуватися, буде відтворюватися менша кількість альбатросів, що потенційно призведе до скорочення популяції в майбутньому.

Необхідність заходів щодо збереження

Природоохоронці закликають уряди та організації вжити заходів для пом’якшення наслідків зміни клімату на популяції альбатросів. До них належать скорочення викидів парникових газів, захист місць гніздування альбатросів і впровадження сталих методів рибальства.

Висновок

Зростання показників розлучень серед альбатросів служить суворим нагадуванням про далекосяжні наслідки зміни клімату для дикої природи. Розуміючи проблеми, з якими стикаються ці птахи, ми можемо розробити ефективні стратегії збереження, щоб захистити їх і забезпечити їх виживання в умовах зміни клімату.

0 comment
0 FacebookTwitterPinterestEmail
Поведінка тварин

Шимпанзе: самиці здобувають їжу за допомогою знарядь

by Пітер
written by Пітер

Шимпанзе: самиці, що використовують знаряддя, очолюють полювання

Самиці шимпанзе демонструють майстерність у полюванні

У світі шимпанзе самиці виявилися вправними мисливицями, перевершуючи своїх самців у використанні знарядь. Революційне дослідження, опубліковане в журналі Royal Society Open Science, показало, що самиці шимпанзе Фонголі є основними володарками списів у своїй спільноті.

Шимпанзе Фонголі: піонери у використанні знарядь

Шимпанзе Фонголі здобули визнання у 2007 році за свою виняткову здатність створювати та використовувати знаряддя для полювання на хребетних тварин. Ця поведінка, раніше властива лише людям, вирізняє їх у тваринному світі. Відтоді дослідники продовжують вивчати соціальну та мисливську динаміку цієї унікальної спільноти приматів.

Винахідливість самиць: виготовлення та полювання зі списами

Результати дослідження свідчать про те, що на самиць шимпанзе Фонголі припадає понад 60% використання списів. Головна авторка Джилл Прюц припускає, що ці самиці, можливо, були первинними винахідницями списа. У багатьох видах приматів самиці відомі своєю новаторською натурою та частим використанням знарядь.

Інтелект переважає силу: мисливські стратегії самиць

Необхідність когнітивних здібностей у полюванні, можливо, спонукала самиць шимпанзе розвинути ці навички використання знарядь. Маючи меншу фізичну силу і часто обтяжені дитинчатами, вони покладаються на свій інтелект, щоб забезпечити собі достатню кількість їжі.

Виготовлення списа: спільний процес

Списи, які використовують шимпанзе Фонголі, ретельно виготовляються з гілок дерев. Цей процес включає видалення всіх бічних гілок і листя, а також обрізання кінчика зубами. Отримане знаряддя стає грізною зброєю для проколювання їхньої улюбленої здобичі — сплячих галаго.

Успіх у полюванні: результат командної роботи

Протягом дослідження дослідники зафіксували 308 випадків полювання зі списами. Хоча самиці є основними користувачами списів, самці все ж таки сприяють мисливському успіху спільноти, становлячи 70% від загальної кількості видобутих тварин.

Підтримка самців: підхід до співпраці

На відміну від інших груп шимпанзе, де домінантні самці часто крадуть у підлеглих, самці у Фонголі демонструють чудовий рівень співпраці. Вони підтримують самиць і молодих самців, дозволяючи їм зберегти власні трофеї.

Еволюційні наслідки: спільні предки-мисливці

Дослідники вважають, що техніка полювання шимпанзе Фонголі, можливо, походить від спільного предка людини і шимпанзе. Це припускає, що ранні люди могли використовувати подібні мисливські стратегії.

Ввічливість і лицарство: натяк на людську природу

Дослідження не лише підкреслює мисливську майстерність самиць, а й надає відомості про походження ввічливості. Підтримувальна поведінка домінантних самців у Фонголі може дати ключ до розуміння еволюції ввічливої та уважної поведінки у людей.

Шимпанзе: вікно в наше минуле і сьогодення

Вивчення шимпанзе Фонголі надає цінне вікно в соціальну та мисливську поведінку наших найближчих родичів-приматів. Їхні здібності використовувати знаряддя, стратегії спільного полювання і навіть натяки на лицарство дають уявлення про потенційні когнітивні та поведінкові можливості як шимпанзе, так і людей.

0 comment
0 FacebookTwitterPinterestEmail
Поведінка тварин

Мавпи-хакери: Кемпбелли та Діани розгадали секрети спілкування

by Пітер
written by Пітер

Мавпи Кемпбелла використовують суфікси для повідомлення про конкретні загрози

У мавп Кемпбелла є унікальний спосіб спілкування один з одним. Вони додають суфікси до своїх тривожних вигуків, щоб повідомити про конкретні загрози. Наприклад, вигук “крак” означає, що поруч леопард, тоді як “крак-у” сигналізує про невизначену небезпеку. Така система суфіксації дозволяє мавпам Кемпбелла передавати складнішу інформацію, ніж інші примати.

Мавпи Діана підслуховують тривожні вигуки мавп Кемпбелла

Мавпи Діана, інший вид мавп, навчилися підслуховувати тривожні вигуки мавп Кемпбелла. Вони з’ясували, які вигуки мавп Кемпбелла відповідають яким типам небезпек. Коли вони чують вигук “крак”, то розуміють, що поруч леопард, і реагують відповідно. Така поведінка підслуховування дає мавпам Діана перевагу в боротьбі за виживання, оскільки вони можуть скористатися системою раннього попередження мавп Кемпбелла.

Суфіксація: основна особливість людської мови

Система суфіксації, яку використовують мавпи Кемпбелла, є основною особливістю людської мови. Ми використовуємо суфікси, щоб змінювати значення слів, наприклад, додаючи “-ство” до слова “король”, щоб утворити “королівство”. Той факт, що мавпи розвинули схожу систему спілкування, свідчить про те, що ця здатність може бути більш поширеною в тваринному світі, ніж вважалося раніше.

Міжвидова комунікація та еволюція людської мови

Стратегії спілкування, які використовують мавпи Кемпбелла і Діана, дають уявлення про еволюцію людської мови. Ці мавпи розробили примітивну форму міжвидової комунікації, яка, можливо, заклала основу для більш складних мовних здібностей людей.

Потенціал для подібних комунікативних стратегій у інших тварин

Дослідники, які вивчали мавп Кемпбелла і Діана, вважають, що інші тварини, можливо, розробили подібні комунікативні трюки. Вони планують дослідити цю можливість у майбутніх дослідженнях. Якщо вони мають рацію, це означатиме, що здатність спілкуватися за допомогою складних методів не є унікальною для людей.

Додаткові подробиці та висновки

  • Дослідники провели польові експерименти в Кот-д’Івуарі, щоб вивчити комунікативну поведінку мавп Діана.
  • Вони програвали записи тривожних вигуків мавп Кемпбелла мавпам Діана і спостерігали за їх реакцією.
  • Мавпи Діана реагували сильніше на вигуки “крак”, ніж на вигуки “крак-у”, що свідчить про те, що вони розпізнають різницю між цими двома вигуками.
  • Ця поведінка підслуховування допомагає мавпам Діана уникати хижаків та інших загроз.
  • Результати дослідження свідчать про те, що основні особливості людської мови можуть розвиватися незалежно в різних видів.

Висновки

Стратегії спілкування, які використовують мавпи Кемпбелла та Діана, дають цінні уявлення про еволюцію мови та потенціал для міжвидової комунікації в тваринному світі.

0 comment
0 FacebookTwitterPinterestEmail
Поведінка тварин

Мурашки: Соціальне дистанціювання для запобігання поширенню хвороб

by Роза
written by Роза

Мурашки: Соціальне дистанціювання для запобігання поширенню хвороб

Гігієна гнізда та соціальне дистанціювання

Мурашки – це дуже соціальні істоти, які живуть у великих колоніях. Вони спілкуються та співпрацюють, щоб забезпечити безперебійну роботу своєї колонії. Однак їхній тісний контакт також робить їх уразливими до заразних захворювань.

Щоб протидіяти цьому, мурашки виробили гігієнічні механізми, такі як видалення сміття та мертвих членів колонії зі своїх гнізд. Останні дослідження також показали, що мурашки можуть коригувати свою соціальну поведінку, щоб мінімізувати поширення інфекцій.

Відстеження поведінки мурах

Щоб детально вивчити поведінку мурах, вчені розробили автоматизовані системи відстеження. Прикріплюючи крихітні штрих-коди до мурах, дослідники можуть відстежувати їх переміщення всередині колонії протягом тривалого часу.

Ця технологія дозволила вченим спостерігати, як мурашки реагують на наявність патогенів.

Зміни поведінки у відповідь на хворобу

Коли деякі мурахи в колонії піддаються впливу патогенів, вони проводять менше часу в гнізді. Це зменшує їх контакт з маткою та іншими вразливими членами колонії.

Цікаво, що навіть мурахи, які не піддавалися впливу патогенів, також збільшують час, проведений поза гніздом. Це свідчить про те, що мурахи можуть виявляти наявність хвороби у своїй колонії за допомогою свого гострого нюху.

Захист матки та молодняка

Матка та молоді мурашки мають вирішальне значення для виживання колонії. Щоб захистити їх від хвороб, медсестри усередині гнізда переміщують молодняк далі всередину і проводять більше часу, перекриваючись з ними. Це створює фізичний бар’єр між молодняком та потенційно забрудненими фуражирами.

Імунізація та вплив низьких доз

Хоча заходи соціального дистанціювання мурах зменшують ризик інфекції, вони не усувають його повністю. Деякі мурашки можуть все ще контактувати з патогенами та заражатися.

Однак дослідники виявили, що мурахи, які отримують низькі дози патогенів, можуть розвинути певний захист від майбутньої дії. Це схоже на імунізацію чи вакцинацію у людей.

Наслідки для інших соціальних тварин

Результати цього дослідження мають наслідки не тільки для мурах, а й для інших соціальних тварин. Виникає питання, чи можуть інші види також реорганізовувати свої соціальні мережі, щоб обмежити поширення хвороб.

Майбутні дослідження

Майбутні дослідження вивчать, як патогени викликають соціальні зміни у диких колоніях мурах. Вчені також планують дослідити, чи використовують мурахи свої соціальні мережі для передачі один одному корисних мікробів.

Висновок

Мурашки демонструють чудову соціальну поведінку для запобігання поширенню хвороб. Вони практикують соціальне дистанціювання, захищають матку та молодняк і навіть можуть розвивати імунітет завдяки впливу низьких доз патогенів. Ці висновки дають цінні уявлення про складну соціальну динаміку мурах та їхню здатність адаптуватися до екологічних викликів.

0 comment
0 FacebookTwitterPinterestEmail
Newer Posts
Older Posts