Орангутанги: балакучі мавпи
Орангутанги, наші найближчі живі родичі серед приматів, які не є людьми, давно захоплюють вчених своїм інтелектом і складною соціальною поведінкою. Одним із найцікавіших аспектів спілкування орангутангів є їхня здатність «говорити» про минуле — навичка, яку раніше вважали унікальною для людей.
Зміщений референц: здатність обговорювати минуле
Зміщений референц — це здатність посилатися на об’єкти або події, які фізично не присутні. Ця навичка дозволяє нам ділитися спогадами, планувати майбутнє та займатися складним оповіданням. Наприклад, ви можете розповісти другу про фільм, який ви дивилися минулого тижня, хоча фільм більше не йде і ви зараз його не дивитеся.
Орангутанги, як виявилося, володіють цією дивовижною здатністю. У недавньому дослідженні вчені спостерігали, як матері-орангутанги попереджають своїх дитинчат про потенційних хижаків навіть після того, як хижаки залишили місце події. Це свідчить про те, що орангутанги можуть пам’ятати минулі події та спілкуватися про них — навичка, яка є важливою для виживання у складному та небезпечному середовищі.
Попереджувальні крики: сигнал небезпеки та навчальний інструмент
Попереджувальні крики, які видають матері-орангутанги, виконують дві важливі функції: сигналізують про поточну небезпеку і навчають дитинчат про потенційні загрози. Попереджаючи своїх малюків про хижаків, матері допомагають їм уникати небезпеки та вчаться ідентифікувати загрози та реагувати на них у майбутньому.
Дослідники виявили, що час і характер попереджувальних криків змінюються залежно від ситуації. Наприклад, матері, які знаходяться ближче до передбачуваного хижака, рідше видають попереджувальний крик, можливо, щоб не привертати увагу до себе та своїх дитинчат. Матері з молодшими дитинчатами, ймовірно, кричать, навіть якщо хижак пішов, що свідчить про те, що вони більше стурбовані захистом своїх вразливих малюків.
Інтелект і спілкування: будівельні блоки мови?
Здатність орангутангів «говорити» про минуле свідчить про їхній інтелект і складні комунікативні навички. Дослідники вважають, що ця навичка в поєднанні з довгостроковою пам’яттю орангутангів, навмисним спілкуванням та точним контролем над своїми голосовими м’язами може потенційно призвести до еволюції мови мавп або якоїсь форми мовлення, схожої на ту, якою користуються люди.
Орангутанги вже продемонстрували свої чудові здібності до виготовлення інструментів, які перевершують здібності маленьких дітей. Їхня здатність навчатися через спостереження та складна вокальна поведінка свідчать про те, що вони мають високий рівень когнітивних здібностей.
Наслідки для мови мавп та еволюції людини
Здатність орангутангів зачекати, перш ніж реагувати на подразники, є особливо важливою. Ця навичка, відома як гальмування відповіді, є ознакою вищих когнітивних функцій і є важливою для складного прийняття рішень та вирішення проблем.
Наявність гальмування відповіді в орангутангів свідчить про те, що їхня вокальна поведінка — це не просто рефлекс чи обумовлена реакція на небезпеку, а виміряна та контрольована поведінка. Це відкриття має важливі наслідки для розуміння еволюції мови мавп та походження людської мови.
Висновок
Орангутанги — це захопливі істоти, які продовжують дивувати і захоплювати вчених своїм інтелектом і комунікативними навичками. Їхня здатність «говорити» про минуле, їхні складні попереджувальні крики та їхній потенціал для еволюції мови — все це вказує на тісні когнітивні та еволюційні зв’язки між людьми та нашими родичами-приматами.
