Легенда про Ісуса в Японії
Загублені роки та прибуття до Японії
За місцевим фольклором віддаленого японського села Шінго, Ісус Христос не помер на хресті, а впродовж своїх “загублених років” — 12-річного періоду, не описаного в Новому Заповіті — подорожував Японією. Вважається, що Ісус уперше прибув до Японії в 21 рік, аби вивчати теологію. Як повідомляють, він став учнем великого майстра поблизу гори Фудзі, вивчив японську мову та східну культуру.
Життя в Японії
Після повернення в Юдею Ісус, як кажуть, уник розп’яття, помінявшись місцями зі своїм братом Ісукірі. Потім він утік назад до Японії з сувенірами зі своєї батьківщини, зокрема з вухом свого зведеного брата і з локоном волосся Діви Марії.
Прибувши до села Шінго, Ісус пішов на спокій і почав жити у вигнанні. Він прийняв нову ідентичність, завів родину, і прожив все своє життя, присвятивши себе служінню знедоленим. Його описують як чоловіка з лисиною і сивиною, одягненим у шати з довгими складками, з помітним носом. Це принесло йому прізвисько “довгоносий гоблін”.
Могила Ісуса
Коли Ісус помер, його тіло залишили на пагорбі на чотири роки. Потім його кістки було поховано в могилі, накритій дерев’яним хрестом і оточеній парканчиком. Хоча вважається, що японський Ісус не творив чудес, є припущення, що він міг перетворювати воду на саке.
Докази та суперечки
Легенду про Ісуса в Японії підтверджують різні припущення. Стародавні сільські традиції, наприклад носіння подібних до тог мантій і закривання обличчя жінками, нагадують звичаї біблійної Палестини. Місцевий діалект, як повідомляється, містить слова, схожі на іврит, а стара назва села, Хейраімура, пов’язана з ранньою діаспорою Близького Сходу.
Однак деякі вчені ставлять під сумнів автентичність цих тверджень. Повідомляється, що передбачувана остання воля і заповіт Ісуса, знайдений у 1936 році, був знищений під час Другої світової війни, залишивши тільки сучасні переклади. До того ж, у японському періоді Яйо, коли, як кажуть, і жив Ісус, не було писемності.
Державний синтоїзм і культ Христа
Під час імперіалістичного періоду Японії уряд просував державний синтоїзм, використовуючи релігію для зміцнення національної єдності. Це призвело до спроб довести перевагу Японії над іншими культурами, у тому числі до відкриття могили Мойсея і семи стародавніх пірамід у Шінго.
Культ Христа у Шінго розглядають як відображення здатності японської народної релігії засвоювати іноземні впливи. Хоча це не має нічого спільного з традиційним християнством, але це надає селу почуття ідентичності.
Різдво в Японії
Різдвяні свята в Японії набули особливого значення, позбавленого свого християнського змісту. Це час святкових прикрас, іскристих вогнів і романтичних побачень. Хоча багато молодих людей ігнорують цнотливий приклад Марії, інші святкують це свято по-світському, прикрашаючи домівки та їдячи курятину з Kentucky Fried Chicken.
Родина Савагучі і легенда
Джунічіро Савагучі, найстарший член сім’ї з Шінго, яку вважають прямими нащадками Ісуса, є побожним буддистом, який ніколи не був у церкві і не читав Біблію. Коли його запитали про легенду “Ісус у Японії”, він залишається обережним, кажучи: “Я не знаю”.
Відповідь Савагучі відображає японську схильність до тактичності у висловленні думок на спірні теми. Хоча могила Христа і надала Шінго почуття ідентичності, він визнає, що в кінцевому підсумку це питання віри.
