Кінець Одіссеї: пошуки давньої Ітаки
Теорія Роберта Біттлстоуна
Протягом понад двох тисячоліть науковці розмірковували про місцезнаходження Ітаки, легендарного рідного острова Одіссея з однойменної поеми Гомера. З’являється Роберт Біттлстоун, британський дослідник, який вважає, що розгадав цю загадку.
Теорія Біттлстоуна зосереджена на півострові Паліки на острові Кефалонія, розташованому біля західного узбережжя Греції. Він припускає, що колись Паліки були окремим островом, відомим як Ітака, який був відокремлений від Кефалонії морським каналом.
Геологічні докази
Теорія Біттлстоуна підтверджується геологічними доказами. Стародавній грецький географ Страбон описав вузький перешийок, який з’єднував Кефалонію з її сучасним півостровом, який іноді затоплювався морем.
Подальші геологічні дослідження виявили підводну морську долину, яка відповідає колишньому морському каналу між Паліками та Кефалонією. Крім того, свердловини, пробурені на перешийку, виявили лише вільні уламки, що свідчить про відсутність твердого вапняку, якого можна було б очікувати в цьому районі.
Гомерівський ландшафт
Біттлстоун також стверджує, що ландшафт, описаний у «Одіссеї» Гомера, відповідає географії Паліки. Наприклад, затока Атерас на півострові нагадує затоку Форкіс, де Одіссей був висаджений на берег моряками феакійців.
Згідно з Гомером, свинопас Одіссея, Евмей, жив у халупі біля джерела, відомого як Аретуза. Біттлстоун ідентифікує джерело на сучасному півострові Паліки, яке разюче нагадує Аретузу.
Археологічні відкриття
Археологічні розкопки на пагорбі Кастеллі, розташованому на півострові Паліки, виявили докази давнього поселення, яке датується бронзовою добою. Були знайдені фрагменти кераміки, глечики для вина та олійниці, що свідчать про наявність процвітаючої громади.
Хоча не було виявлено жодного однозначного артефакту, який би явно згадував Одіссея, археологічні дані свідчать про те, що пагорб Кастеллі міг бути місцем розташування його палацу. Розташування на пагорбі, оборонний мур і сліди внутрішнього двору та великої зали відповідають описам Гомера.
Правдоподібність і спадщина
Біттлстоун визнає, що існування Одіссея як реальної історичної постаті є невизначеним. Проте він вважає, що історії про Одіссея могли бути натхненні справжнім вождем бронзової доби, який жив на Ітаці.
Правдоподібність пригод Одіссея на Кефалонії також підкріплюється наявністю орієнтирів, згаданих в «Одіссеї», таких як Скеля Ворона та свиноферма Евмея.
«Одіссея» Гомера мала глибокий вплив на західну літературу та культуру. Теорія Біттлстоуна надає спокусливий погляд на можливий фізичний простір дії цього безсмертного епосу, пропонуючи глибше розуміння давньогрецького світу.
