Home Життя Історія та культура
Category:

Історія та культура

Історія та культура

Суверенітет Оркнейських островів: історична перспектива та вплив референдуму щодо незалежності Шотландії

by Зузана
written by Зузана

Суверенітет Оркнейських островів: історична перспектива та вплив референдуму щодо незалежності Шотландії

Унікальна історія та суверенітет Оркнейських островів

Оркнейські острови, архіпелаг біля берегів Шотландії, мають багату та складну історію, яка сформувала їхню унікальну ідентичність і прагнення до суверенітету. Питання про те, хто керує Оркнейськими островами, обговорюється вже понад 5000 років.

У давнину на Оркнейських островах розташовувався Перший Стоунхендж, добре збережене неолітичне поселення, яке свідчить про тривалу історію людства в цьому регіоні. Стратегічне розташування Оркнейських островів також відіграло важливу роль у їхньому суверенітеті, адже упродовж століть архіпелаг був під владою скандинавських вікінгів, норвезьких королів і шотландських монархів.

Референдум щодо незалежності Шотландії та автономія Оркнейських островів

У 2014 році в Шотландії відбувся референдум щодо того, чи варто їй стати незалежною державою чи залишитися у складі Сполученого Королівства. Референдум спровокував бурхливі дебати не лише в Шотландії, а й на Оркнейських островах, де питання суверенітету є актуальною проблемою.

Голосування “за” на референдумі означало б незалежність Шотландії, але не було зрозуміло, що це означало б для автономії Оркнейських островів. Коли в 1997 році Шотландія отримала більшу автономію у складі Великої Британії, регіональні повноваження Оркнейських островів фактично були обмежені. Це призвело до закликів надати Оркнейським островам більшу незалежність, незалежно від результатів референдуму.

Переговори про автономію Оркнейських островів

Лідер Оркнейських островів ведуть активні переговори з урядами в Единбурзі та Лондоні для отримання більшої автономії. Прем’єр-міністр Стівен Геддл наголосив на тому, що Оркнейські острови мають контролювати власні справи, зокрема розвивати сильну демократію з безпосередньою участю людей.

Хоча переговори ще не дали чіткого плану, і шотландський уряд, і британська адміністрація пообіцяли надати більше повноважень Оркнейським островам. Лідер острова сподіваються, що незалежна Шотландія надасть їм ту автономію, до якої вони прагнуть.

Зв’язки Оркнейських островів з Північною Європою та альтернативні варіанти

Хоча Шотландія та Велика Британія є основними варіантами для майбутнього Оркнейських островів, Норвегія також зберігає сильний вплив. Оркнейські острови мають тісні культурні та історичні зв’язки з північноєвропейськими країнами, і деякі мешканці уявляють собі незалежну Шотландію з державою загального добробуту на скандинавський манер, яка дозволила б Оркнейським островам стати автономною, але взаємопов’язаною частиною Великої Британії.

Інші моделі для майбутнього Оркнейських островів включають Фарерські острови або Аландські острови, два архіпелаги, які належать Данії та Фінляндії відповідно і мають широкі законодавчі повноваження. Однак не всі на Оркнейських островах згодні щодо найкращого шляху вперед.

Аргументи “за” та “проти” незалежності Шотландії на Оркнейських островах

Прихильники незалежності Шотландії на Оркнейських островах стверджують, що це дало б їм право мати власний уряд і приймати рішення, які відповідають інтересам островів. Вони також вказують на відсутність підтримки консервативних урядів у Лондоні з боку жителів Оркнейських островів.

З іншого боку, противники незалежності Шотландії стверджують, що Оркнейським островам не потрібні радикальні зміни у відносинах з Великою Британією, а швидше поступова еволюція в бік більшої автономії. Вони вважають, що ризики незалежності переважують потенційні переваги.

Висновки

Питання суверенітету Оркнейських островів є складним і не має простих відповідей. Результат референдуму щодо незалежності Шотландії матиме значний вплив на майбутнє Оркнейських островів, проте в кінцевому підсумку саме жителі Оркнейських островів вирішать, який шлях вони хочуть обрати.

0 comment
0 FacebookTwitterPinterestEmail
Історія та культура

Відкрито рідкісні середньовічні руни в Осло

by Зузана
written by Зузана

Археологи виявили рідкісні середньовічні руни в Осло

Відкриття всього життя

Археологи в Осло, Норвегія, зробили два надзвичайних відкриття: рідкісну рунічну кістку та дерев’яну планку, на якій викарбувані як латинські, так і скандинавські руни. Ці знахідки дають цінні відомості про життя і вірування жителів середньовічного Осло.

Рунічна кістка

Рунічну кістку, першу таку знайдену в Осло за понад 30 років, виявила Solveig Thorkildsen з Норвезького інституту досліджень культурної спадщини (NIKU). Вирізані на реберній кістці великого коня або корови, на кістці є 14 рун, які попередньо датуються періодом від 1100 до 1350 року нашої ери.

Експерт з рунології Крістель Зілмер припускає, що руни можуть бути ім’ям або прізвиськом, або, можливо, фразою, що описує саму кістку. Значення рун буде детальніше досліджено за допомогою лабораторного аналізу.

Дерев’яна планка

Через кілька днів після виявлення рунічної кістки, Ingeborg Hornkjøl з NIKU знайшла дерев’яну планку, на якій були викарбувані руни. Планка, знайдена у заповненому водою рові, має руни на трьох з чотирьох своїх сторін.

Попередній аналіз Зілмер виявив наявність латинської фрази “manus Domine” або “Domini”, яка може бути частиною молитви “У Твої руки, о Господи, я віддаю свого духа. Ти відкупив мене, о Господи, о Боже правди”. На планці також викарбувано норвезьке ім’я Bryngjerd, що може свідчити про те, що руни були використані жінкою з таким ім’ям, щоб висловити свою відданість Богу.

Погляд на середньовічне життя

Ці рунічні відкриття дають змогу зазирнути в різноманітність знань та інтересів жителів середньовічного Осло. Руни використовувалися не лише для письма, а й для висловлення молитов, позначення власності та записування важливих подій.

Висока контекстуальна залежність рун означала, що лише еліта вміла читати і писати, але ширший загал був знайомий із поширеними рунами, що позначали фрази, імена та відомі тексти.

Розміщення відкриттів у контексті

Відкриття рун є частиною поточних розкопок у Середньовічному парку Осло. У грудні археологи NIKU розкопали середньовічне різьблення людини у короні, що тримає сокола. Це різьблення, зроблене з кістки тварини, могло слугувати руків’ям ножа або знаряддя і, можливо, є одним з найдавніших зображень соколиного полювання у Скандинавії.

Ці археологічні відкриття в сукупності проливають світло на багату культурну спадщину середньовічного Осло та дають цінні відомості про життя і вірування його жителів.

0 comment
0 FacebookTwitterPinterestEmail
Історія та культура

Оклахома: гобелен історії та спадщини

by Зузана
written by Зузана

Оклахома: гобелен історії та спадщини

Розташована в самому серці Америки, Оклахома може похвалитися багатою і багатогранною історією, яка сформувала її унікальну самобутність. Від яскравої спадщини корінних американців до незламного духу піонерів і ковбоїв – минуле Оклахоми – це захоплююча історія стійкості, інновацій та культурного розмаїття.

Культура корінних американців: спадщина стійкості

Оклахома довгий час була притулком для громад корінних американців, слугуючи останнім пунктом призначення виснажливого Шляху сліз. Сьогодні в штаті проживає 39 племен корінних американців, кожне з яких має свою власну унікальну спадщину та традиції. Відвідувачі можуть зануритися в цю багату культуру під час цілорічних паво та фестивалів, включаючи відомий Фестиваль культури корінних американців Red Earth, де збираються понад 100 племен, щоб відсвяткувати свою спадщину за допомогою пісень, танців та мистецтва.

Музеї світового класу, такі як Музей п’яти цивілізованих племен у Маскогі, розповідають про історію племен черокі, кріків, чикасо, чокто та семінолів. Центр спадщини черокі в Талекуа пропонує детальний огляд історії та культури черокі з експонатами про життя в селі, Шлях сліз і центр генеалогічних досліджень.

Піонери: дух наполегливості

Прізвисько Оклахоми, Sooner State, свідчить про рішучість піонерів, які осіли на Індіанській території після Land Run 1889 року. Ці «сунери» відіграли важливу роль у формуванні духу наполегливості Оклахоми.

Щорічно в місті Чоктау проводять фестиваль Land Run, щоб відзначити подорож цих перших поселенців. Постійні експонати Land Run можна знайти в музеї 1889 року в маєтку Харна в Оклахома-Сіті. Сама садиба, придбана родиною Харн під час земельного розпродажу 1889 року, дає змогу зазирнути в піонерське минуле Оклахоми.

Ковбої: спадщина відкритих прерій

Жодне дослідження історії Оклахоми не було б повним без поваги до її ковбоїв. Стежки Чішолм, Великого Заходу та Шоні перетинали прерії Оклахоми під час розквіту американської худоби.

Історичний музей Чішолм-Трейл у Вауриці дає уявлення про життя на стежці, з повнорозмірним фургоном і іншими артефактами тієї епохи. Національний музей ковбоїв і західної спадщини в Оклахома-Сіті демонструє обширну колекцію мистецтва ковбоїв, артефактів і документів, що дає всебічний огляд цієї знакової американської традиції.

Гостьові ранчо та родео: відчуття способу життя ковбоїв

Любителі пригод можуть відчути спосіб життя ковбоїв на гостьових ранчо, таких як Flying W Ranch у Саєрі, де вони можуть брати участь у кінних прогулянках, прогулянках на возі та заходах на родео. Ентузіасти родео можуть потурати своїй пристрасті на численних аренах по всьому штату, включаючи Lazy E Arena в Гатері, яка проводить національні та міжнародні заходи.

Торгівля худобою та зростання Оклахома-Сіті

Торгівля худобою відіграла значну роль у розвитку Оклахома-Сіті, який став домом для найбільшого у світі ринку молодняку та худоби на відгодівлі. Відвідувачі можуть ознайомитися з історією цієї галузі в Stockyards City, де вони можуть купити обладнання в західному стилі, пообідати у знаменитому стейк-хаусі Cattlemen’s або стати свідками жвавого аукціону худоби.

Епоха нафтового буму: трансформація в 20 століття

Відкриття нафти під ґрунтом Оклахоми започаткувало нову еру процвітання та трансформації. Нафтові барони заснували свої компанії та особняки в штаті, залишивши тривалий слід на економіці та культурі Оклахоми.

Музей Філбрук у Талсі, колись маєток нафтовика Вейта Філліпса, зараз є відомим художнім музеєм. Родич Вейта, Френк Філліпс, побудував неокласичний особняк у Бартлсвіллі, який зараз відкритий для відвідування та містить роз’яснювальну експозицію про життя нафтових піонерів Оклахоми.

Дослідження спадщини Оклахоми: подорож у минуле

Багата історія та різноманітна спадщина Оклахоми пропонують незліченні можливості для дослідження та відкриттів. Від культурних центрів корінних американців до музеїв піонерів, від стежок для ковбоїв до особняків нафтових баронів, штат пропонує захоплюючу подорож у минуле. Незалежно від того, чи ви історик, ентузіаст культури чи просто хочете зазирнути в серце Америки, спадщина Оклахоми чекає на ваше вивчення.

0 comment
0 FacebookTwitterPinterestEmail
Історія та культура

Приховані постаті американської кухні: поневолені кухарі

by Зузана
written by Зузана

Поневолені кухарі: приховані постаті американської кухні

Історичне значення

Поневолені кухарі відіграли вирішальну роль у формуванні американської кухні, залишивши незгладимий слід у нашій кулінарній спадщині. Від величних плантацій Півдня до галасливих міських вулиць, вони вводили нові смаки та техніки, що змінили смакові вподобання американців.

Кулінарні інновації

Геркулес, відомий шеф-кухар Джорджа Вашингтона, і Джеймс Хемінгс, поневолений кухар Томаса Джефферсона, були одними з перших знаменитих кухарів країни. Їхні кулінарні навички, відточені завдяки офіційному навчанню та культурним впливам, підвищили статус поневолених кухарів і привнесли французькі та африканські смаки на американські обідні столи.

Інші поневолені кухарі, чиї імена загубилися в історії, також сприяли розвитку південної кухні. Вони поєднували європейські, африканські та індіанські кулінарні традиції, створюючи страви, такі як гамбо, джамбалая і тушкована окра. Ці страви стали основою південної їжі і продовжують бути популярними сьогодні.

Культурна ідентичність

Поневолені кухарі були не просто кухонними працівниками; вони також були культурними послами. Їхня кухня відображала різноманітні впливи їхньої африканської спадщини, сприяючи формуванню унікальної американської кухні. Страви, які вони створили, стали символами південної гостинності та щедрості.

Расова динаміка

Історія поневолених кухарів тісно переплетена зі складною расовою динамікою в історії Америки. Хоча їхні кулінарні навички були високо оцінені, вони також зазнавали жорстокості та поневірянь рабства. Міф про щасливого чорного слугу, увічнений такими персонажами, як тітка Джемайма і Растус, приховував справжню суть їхнього досвіду.

Стирання та ревізіонізм

Після Громадянської війни білі жителі Півдня намагалися стерти жахіття рабства зі своєї колективної пам’яті. Внесок поневолених кухарів применшувався або романтизувався, вписуючись у наратив про чарівність Старого Півдня. Цей ревізіонізм продовжує формувати наше розуміння американської історії сьогодні.

Визнання минулого

Щоб повністю оцінити багатство американської кухні, ми повинні визнати роль поневолених кухарів. Їхні історії, часто забуті або спотворені, є вкрай важливими для розуміння складності нашого минулого і сьогодення. Висловлюючи повагу до їхнього внеску, ми можемо відкрити для себе приховані постаті, які сформували смаки нашої нації.

Гордість та досягнення

Незважаючи на труднощі, з якими вони стикалися, поневолені кухарі демонстрували надзвичайну гордість і стійкість. Вони годували країну, одночасно витримуючи труднощі та гноблення. Їхні досягнення повинні відзначатися як свідчення їхньої майстерності, творчості та витривалості.

Довгостроковий вплив

Спадщина поневолених кухарів виходить далеко за межі їхніх кухонь. Їхні кулінарні інновації продовжують впливати на американську кухню, а їхні історії нагадують нам про стійкість і внесок афроамериканців протягом усієї історії. Приймаючи їхній внесок, ми збагачуємо своє розуміння нашої спільної спадщини та сприяємо більш справедливому та рівноправному суспільству.

0 comment
0 FacebookTwitterPinterestEmail
Історія та культура

Aragvi: Unveiling the Secrets of Moscow’s Legendary Spy and Celebrity Hotspot

by Пітер
written by Пітер

Араґві: легендарний московський ресторан шпигунів та знаменитостей

Місце зустрічі радянської еліти

У самому серці Москви, на Тверській вулиці, розташувався ресторан “Араґві”, що потопає в історії й інтригах. У радянську епоху “Араґві” був місцем, де можна було зустріти найкращих представників суспільства, зокрема кінозірок, шахових чемпіонів, космонавтів і навіть членів побоюваного КДБ.

Ходили чутки, що Лаврентій Берія, начальник сталінської таємної поліції, був постійним відвідувачем, часто обідаючи з сином Сталіна, Василем. Британський агент Кім Філбі, який перейшов на бік СРСР у 1963 році, також, як відомо, часто відвідував “Араґві”, залучений його автентичною грузинською кухнею.

Кулінарний оазис у радянській Москві

У місті, де варіанти харчування були обмежені, “Араґві” вирізнявся як кулінарний оазис. Це було єдине місце в Москві, де можна було скуштувати автентичну грузинську їжу, у меню з 12 сторінок представлено широкий вибір страв.

Розкішну атмосферу ресторану вловив режисер Сергій Соловйов, який згадував, що був шокований щедрими стравами, що подавали в “Араґві”. “Я й досі бачу це як наяву”, – сказав він. “Вони принесли нам замовлення лобіо, сациві, шашлик, курячої печінки та ікри до столу… але я був настільки голодний, що знепритомнів, перш ніж офіціант встиг поставити наші тарілки”.

Гаряча точка КДБ

Крім своєї кулінарної репутації, “Араґві” також був відомий як місце зустрічі шпигунів КДБ. За словами колишнього агента КДБ Михайла Любимова, більшість персоналу ресторану були відставними співробітниками КДБ, і це було ідеальне місце для вербування нових шпигунів. Прощальні вечірки для агентів, які їхали за кордон, часто проводилися в “Араґві”.

Любимов згадував пам’ятну ніч, коли “один з наших чоловіків запросив на танець гарну жінку, не підозрюючи, що вона сама була американським шпигуном, за яким стежило КДБ”.

Пострадянська трансформація

Після розпаду Радянського Союзу “Араґві” кілька разів змінював власників і зрештою закрився у 2003 році. Однак у 2018 році група “Ташир” та інвестор Гор Нахапетян значно інвестували у відновлення ресторану до колишньої слави.

У головних обідніх залах все ще є радянські фрески, на яких зображені трактори, робітники та снопи кукурудзи, але меню було оновлено, щоб зосередитися на автентичній кухні Чорного моря, включаючи такі страви, як хінкалі та рубаний салат пхалі.

Збереження спадщини

Хоча атмосфера ресторану дещо змінилася, власники прагнуть зберегти його унікальну історію. Вони сподіваються використати репутацію “Араґві” як місця зустрічі для шпигунів і знаменитостей, залучаючи відвідувачів, яким цікаве його минуле часів холодної війни.

Однак відтворити атмосферу холодної війни в точності було б складно. Як зазначає Любимов, “Ви ж знаєте, що все було на прослуховуванні? Але всі знали, що якщо ти в “Араґві”: не розмовляй, мовчи”.

Кулінарна та історична пам’ятка

Сьогодні “Араґві” залишається кулінарною та історичною пам’яткою Москви. Це місце, де відвідувачі можуть скуштувати автентичну грузинську кухню, занурюючись у багате та складне минуле міста. Від своїх скромних початків як улюблене місце зустрічі радянських шпигунів до свого нинішнього статусу як популярне туристичне місце “Араґві” продовжує зачаровувати та інтригувати відвідувачів з усього світу.

0 comment
0 FacebookTwitterPinterestEmail
Історія та культура

Найкращі історії Смітсонівського інституту 2018 року: розкриваючи минуле, вивчаючи сьогодення, долаючи виклики

by Кім
written by Кім

Найкращі історії Смітсонівського інституту 2018 року

Відкриваючи минуле: найцікавіші історичні оповіді

  • Невмируща таємниця Чаппакуддика: Зануртесь у каламутні глибини інциденту на Чаппакуддику 1969 року, де політичний скандал залишив без відповіді запитання, які продовжують переслідувати майже 50 років потому.
  • Нові скарби суспільного надбання: Радійте, любителі літератури! 1 січня 2019 року скарбниця захищених авторським правом творів 1923 року увійде до суспільного надбання, збагачуючи нашу культурну спадщину.
  • За межами генів: епігенетична спадщина батьків: Відкрийте для себе новаторські дослідження, що розкривають, як батьки передають важливу генетичну інформацію, яка формує розвиток їхніх нащадків.
  • Таємниця Середньовіччя: загадкове народження в труні: Відправтеся в археологічну подорож, щоб розкрити таємниці середньовічної могили, де за незвичайних обставин з’явився плід.

Вивчаючи сьогодення: наука, культура та суспільство

  • Слеб-Сіті: притулок для аутсайдерів: Пориньте в унікальний світ Слеб-Сіті, Каліфорнія, де самозахопленці створили самодостатню громаду серед пустельного ландшафту.
  • Загибель Гітлера: зуби підтверджують смерть у 1945 році: Покладіть край теоріям змови навколо долі Адольфа Гітлера. Новий аналіз його зубів, що збереглися, надає незаперечні докази його смерті в 1945 році.
  • Танучі льодовики розкривають стародавні скарби: Оскільки льодовики відступають через зміну клімату, вони відкривають безліч культурних артефактів, що дають змогу зазирнути в скандинавську історію.
  • Мистецтво як ліки: призначення творчості у Британії: Британські лікарі сприймають революційний підхід до охорони здоров’я, призначаючи альтернативні методи лікування, такі як мистецтво, музика та танець, щоб покращити самопочуття пацієнтів.
  • Розкриваючи складне минуле: рабовласники корінних американців і Стежка сліз: Перегляньте оповідь про Стежку сліз крізь призму нової виставки, яка проливає світло на складні стосунки між громадами корінних американців і афроамериканців.

Зустрічаючи виклики: здоров’я, довкілля та соціальні проблеми

  • Розробка рішення щодо комарів: Вчені використовують генетично модифікованих комарів для боротьби з популяціями, що переносять хвороби, прагнучи зменшити поширення таких захворювань, як малярія та Зіка.
  • Тягар Конфедерації: Розслідування Смітсонівського інституту викриває величезні витрати на пам’ятники Конфедерації, які увічнюють спотворений погляд на історію та прославляють рабство.
0 comment
0 FacebookTwitterPinterestEmail
Історія та культура

Історія: погляд на «найгірші роки в історії»

by Зузана
written by Зузана

Історія: погляд на «найгірші роки в історії»

Цикл негативності

Протягом усієї історії люди мали звичку скаржитися на поточний рік як на «найгірший рік в історії». Це упередження негативності вкорінене в нашій природі та посилюється постійним потоком новин у ЗМІ. Проте така тенденція зосереджуватися на негативі не є чимось новим.

Історичні перспективи

У минулому багато років були оголошені «найгіршими» тими, хто їх переживав. Наприклад, у 1862 році під час Громадянської війни в США автор The New York Times застерігав від надання «необґрунтованого значення поточному моменту».

ХХ століття: століття потрясінь

ХХ століття було особливо бурхливим, з численними подіями, які можна вважати «найгіршими». Перша світова війна, пандемія іспанського грипу, Велика депресія, Друга світова війна, холодна війна та війна у В’єтнамі мали руйнівні наслідки для мільйонів людей.

Заголовки та самоаналіз

Протягом ХХ століття заголовки та редакційні статті відображали негативні настрої того часу. У 1919 році The Washington Post описала рік як «рік сум’яття», тоді як The New York Times у 1930 році заявила, що «Європа була вдячна за те, що 1930 рік закінчився».

Важливість контексту

Важливо пам’ятати, що сприйняття «найгіршого року в історії» є суб’єктивним і залежить від конкретних подій та викликів того часу. Наприклад, економічні труднощі Великої депресії могли здаватися більш серйозними, ніж політичні потрясіння 1960-х років для тих, хто жив у ті періоди.

Виклик ретроспективного погляду

Упередженість ретроспективного погляду може призвести до того, що ми переоцінюємо передбачуваність минулих подій. Легко озирнутися назад і визначити фактори, які сприяли тому, що певний рік став складним, але набагато важче точно спрогнозувати майбутні події.

Сила перспективи

Незважаючи на виклики та трагедії, що відбувалися протягом історії, важливо зберігати почуття перспективи. Досліджуючи історичні події, ми можемо вчитися на минулому та цінувати стійкість людського духу.

Цінність рефлексії

Кінець кожного року дає можливість для рефлексії та самоаналізу. Це час визнання труднощів, з якими ми зіткнулися, святкування наших досягнень і оптимістичного очікування майбутнього.

Подолання негативу

Хоча природно зосереджуватися на негативних аспектах життя, важливо докладати свідомих зусиль, щоб розвивати більш позитивний погляд. Зосереджуючись на вдячності, пошуку позитивного досвіду та оточенні себе людьми, які підтримують, ми можемо подолати упередженість негативності та створити більш повноцінне життя.

Майбутнє: прийняття невизначеності

Майбутнє невизначене, і неможливо з упевненістю передбачити, який рік стане «найгіршим в історії». Проте, вчачись на минулому та приймаючи невизначеність, ми можемо підготуватися до будь-яких викликів, що чекають на нас попереду.

0 comment
0 FacebookTwitterPinterestEmail
Історія та культура

Пам’ятник Вашингтону: символ американської історії та стійкості

by Зузана
written by Зузана

Пам’ятник Вашингтону: символ американської історії та стійкості

Історія пам’ятника

Пам’ятник Вашингтону, високий обеліск заввишки 555 футів, є свідченням спадщини Джорджа Вашингтона, першого президента Сполучених Штатів. Його будівництво почалося в 1848 році і було завершено в 1884 році, ставши на той час найвищою спорудою у світі.

Пошкодження від землетрусу та ремонт

У 2011 році землетрус магнітудою 5,8 вразив Вашингтон, округ Колумбія, завдавши значної шкоди пам’ятнику Вашингтону. Ґрунтовна оцінка виявила пошкодження мармуру та граніту по всій споруді.

Щоб відремонтувати пошкодження, робітники зробили 132 «голландські латки», замінивши пошкоджений камінь і зробивши понад 1000 футів латок з розчину. Також було впроваджено превентивні вдосконалення, такі як встановлення сідлових анкерів з нержавіючої сталі для стабілізації пірамідальних панелей на вершині пам’ятника.

Відкриття оглядового майданчика

Після закриття на 32 місяці пам’ятник Вашингтону знову відкрився для відвідувачів у 2014 році. Тепер відвідувачі можуть піднятися на оглядовий майданчик на 70-секундному ліфті, з якого відкриваються захопливі краєвиди на National Mall та навколишні визначні пам’ятки.

Неперевершені краєвиди на Вашингтон, округ Колумбія

З оглядового майданчика на висоті 500 футів над National Mall відвідувачам відкриваються панорамні краєвиди на Білий дім, Капітолій, басейн Тідал-Бейсін та меморіал Лінкольна. Панорама охоплює серце столиці країни, надаючи унікальну перспективу її історії та величі.

Наявність квитків та доступність

Існує два способи отримати квитки для відвідування пам’ятника Вашингтону. Відвідувачі можуть або вишикуватися в чергу в павільйоні пам’ятника Вашингтону щоранку о 8:30 ранку за квитками в той самий день у порядку живої черги, або вони можуть забронювати квитки онлайн за сервісний збір у розмірі 1,50 доларів США. Зверніть увагу, що онлайн-квитки можуть бути розпродані заздалегідь, особливо в піковий сезон.

Вивчення внутрішньої частини пам’ятника

На додаток до оглядового майданчика, відвідувачі також можуть скористатися дворічним ліфтом до підніжжя пам’ятника, демонструючи 195 пам’ятних каменів, придбаних окремими особами та організаціями під час його будівництва. Ці камені представляють усі штати, а також міста, зарубіжні країни та різні утворення.

Національний скарб

Пам’ятник Вашингтону є символом американської історії, стійкості та архітектурної винахідливості. Його оглядовий майданчик пропонує неперевершені краєвиди на столицю країни, що робить його обов’язковим місцем відвідування як для туристів, так і для місцевих жителів.

Незалежно від того, чи вирішите ви побачити пам’ятник зовні чи піднятися на оглядовий майданчик, пам’ятник Вашингтону є захопливою визначною пам’яткою, яка втілює дух Сполучених Штатів. Його незмінна присутність служить нагадуванням про основоположні принципи нації та про жертви, принесені тими, хто був до нас.

0 comment
0 FacebookTwitterPinterestEmail
Історія та культура

Золотий скарб на 10 мільйонів доларів знайшли на задньому дворі в Каліфорнії

by Кім
written by Кім

Скарб: Золоті монети знайшли на задньому дворі в Каліфорнії

У дивовижному відкритті, яке викликало б заздрість у будь-якого любителя історії чи шукача скарбів, щаслива пара з Каліфорнії натрапила на заритий скарб на власному задньому дворі.

Щаслива знахідка

Коли неназвана пара гуляла зі своїм собакою, вони помітили іржаву банку, що стирчала із землі. Зацікавившись, вони обережно відкрили її та побачили блискучу колекцію 20-доларових золотих монет, що датуються серединою – кінцем 19 століття. Експерти припускають, що цей незвичайний скарб може принести приголомшливі 10 мільйонів доларів на аукціоні.

Скарбниця історії

Хоча такі відкриття частіше трапляються на Британських островах, де знайшли скарби, що датуються бронзовою добою, у Сполучених Штатах вони вкрай рідкісні. Історично склалося так, що ці поховані засіки монет і артефактів часто приховували в періоди конфліктів або нестабільності.

Американські відкриття

Хоча скарби старих монет іноді знаходять у банківських сховищах, їхня присутність у таких місцях не дивує. Однак кілька помітних відкриттів було зроблено в будинках померлих людей. «Середньозахідний мега-скарб», який нараховує майже 1,75 мільйона монет, і «Скарб Редфілда», що складається з сотень тисяч срібних доларів, були знайдені схованими в стінах будинків. Прикметно, що власники «Скарбу Редфілда» доклали всіх зусиль, щоб звести фальшиву стіну для захисту свого таємного скарбу.

Заритий статок Джорджа Був’є

Джордж Був’є, заможний житель Монтани, також використовував нетрадиційні методи, щоб приховати свій значний статок. Крім того, що він ховав скарб у стінах свого будинку, він також кмітливо закопав частини його в кавових банках під своїм будинком.

Благодійні наміри

Щаслива пара з Каліфорнії має намір ліквідувати більшу частину свого новознайденого багатства, щедро пожертвуючи доходи на благодійні цілі. Вони також планують використати частину коштів на збереження свого будинку та майна, де було виявлено цей незвичайний скарб, забезпечуючи його спадщину для прийдешніх поколінь.

Скарб монет залізної доби

Скарб монет залізної доби, виявлений у Каліфорнії, має помітну схожість з іншими скарбами, розкопаними на Британських островах. Ці колекції часто містять монети та артефакти, що датуються залізною добою, періодом, що тривав приблизно з 1200 до н.е. до 500 до н.е.

Скарби бронзової доби

Скарби бронзової доби, що датуються приблизно 3000 до н. е. до 1200 до н.е., також були виявлені на Британських островах. Ці скарби, як правило, складаються з бронзових артефактів, таких як зброя, інструменти та прикраси, що часто ховали для збереження в періоди війни чи заворушень.

Закопані монети у стінах будинків

Виявлення скарбів монет у стінах будинків свідчить про те, наскільки далеко зайшли люди, щоб приховати свої цінності протягом історії. Чи то зі страху перед крадіжкою, вторгненням чи іншими загрозами, ці сховані скарби пропонують нам зазирнути в життя та страхи наших предків.

Кавові банки як скарбниці

Використання Джорджем Був’є кавових банок як схованки для свого статку нагадує нам, що навіть найбуденніші предмети можуть зберігати надзвичайні секрети. Його нетрадиційні методи підкреслюють кмітливість і винахідливість тих, хто прагне захистити своє багатство.

Щедрість пари з Каліфорнії

Рішення пари з Каліфорнії пожертвувати значну частину свого новознайденого багатства на благодійні цілі свідчить про їхню співчутливість і щедрість. Їхній акт філантропії, безсумнівно, матиме позитивний вплив на їхню громаду та за її межами.

0 comment
0 FacebookTwitterPinterestEmail
Історія та культура

Аляска: Килим історії й спадщини

by Зузана
written by Зузана

Аляска: Килим історії та спадщини

Корінні народи та перші дослідники

Багата історія Аляски починається з її корінних народів, які перетнули Беринговий перешийок із Сибіру приблизно 20 000 років тому. Ці кочові мисливці та збирачі розвивали різні культури та традиції протягом століть.

У 1741 році данський дослідник Вітус Беринг зустрів Аляску, шукаючи Північно-Західний прохід. Його експедиція взаємодіяла з корінними народами Аляски, включаючи ескімосів, індіанців і алеутів, які поділилися своїми методами полювання та риболовлі.

Російський вплив

Після прибуття Беринга російські дослідники й торговці масово прибували на Аляску. У 1784 році Григорій Шелехов заснував перше постійне поселення на острові Кадьяк, що ознаменувало початок російського впливу в регіоні.

Російська православна церква стала невід’ємною частиною культури корінних народів, цибулеподібні куполи прикрашали церкви в Кадьяку, Джуно та інших громадах. Російські звичаї та мова також залишили тривалий вплив на Аляску.

Золота лихоманка

У 1896 році відкриття золота в регіоні Клондайк спричинило масовий наплив старателів на Аляску. Ізольована каюта в Скагвеї перетворилася на беззаконне місто, що кишить наметами та саморобними будівлями.

Старателі стікалися на Аляску з Сіетла та інших регіонів Сполучених Штатів, шукаючи своєї удачі на золотих полях. Скагвей став головним центром для шахтарів, які йшли через перевал Чілкут, щоб дістатися Клондайку.

Наслідки золотої лихоманки

Клондайкська золота лихоманка не тільки принесла багатство на Аляску, а й сформувала її громади. Золоті лихоманки породили такі міста, як Джуно, Фербенкс і Гейнс, які процвітають і сьогодні.

Золота лихоманка все ще зберігається на Алясці, де відвідувачі насолоджуються історичними враженнями в готелях і музеях Скагвея. Спадщина золотої лихоманки залишається очевидною в ландшафті й культурі Аляски.

Друга світова війна та стратегічне значення

Під час Другої світової війни стратегічна важливість Аляски стала очевидною. Японці бомбардували Датч-Гарбор і окупували Алеутські острови. Річна битва на американській землі випробовувала солдатів як проти ворога, так і проти суворих погодних умов.

Корпус інженерів армії США побудував шосе Аляски в рекордно короткі терміни, забезпечивши сухопутний маршрут для військових поставок і техніки. Аляска відіграла важливу роль у воєнних діях як плацдарм у Північній частині Тихого океану.

Штатність і економічний розвиток

Аляска стала 49-м штатом 3 січня 1959 року, що стало значною віхою в її історії. Величезні розміри штату й природні ресурси привернули увагу, а відкриття нафти в затоці Прудхо-Бей у 1968 році перетворило економіку Аляски.

Трансаляскинський нафтопровід, побудований у період із 1974 по 1977 рік, транспортував нафту із затоки Прудхо до Валдеса. Нафтове багатство Аляски сприяло її процвітанню та інфраструктурі.

Заповітна земля

Сьогодні Аляска славиться своєю захопливою красою та багатством природних ресурсів. Від її величних льодовиків і високих гір до її незайманої дикої природи та різноманітного тваринного світу Аляска зачаровує відвідувачів своїми незайманими ландшафтами.

Багата історія, різноманітна культура та природна спадщина Аляски роблять її унікальним і захопливим місцем призначення. Незалежно від того, чи досліджуєте ви села індіанців, захоплюєтеся російськими православними церквами чи промиваєте золото, відвідувачі можуть зануритися в яскраву мозаїку минулого та сьогодення Аляски.

0 comment
0 FacebookTwitterPinterestEmail