Мода та краса

Винахід нейлону

Нейлонові панчохи вперше з’явилися в Вілмінгтоні, штат Делавер, у 1939 році завдяки винаходу нейлону Уоллесом Х’юмом Карозерсом, хіміком, що працював на DuPont. Нейлон, синтетична тканина, виготовлена з «вуглецю, води та повітря», швидко набула популярності завдяки своїм еластичним, міцним і придатним для прання властивостям.

Зростання популярності нейлонових панчіх

Оскільки в 1930-х роках спідниці ставали коротшими, панчохи стали невід’ємною частиною жіночого гардеробу. Нейлонові панчохи з їхніми чудовими якостями швидко замінили шовк і віскозу як кращий вибір. Розумна маркетингова кампанія DuPont, яка рекламувала нейлон як «бездоганний» (nuron, що пишеться навпаки), ще більше підігріла попит.

Воєнне нормування

Однак початок Другої світової війни в 1941 році призвів до раптового закінчення нейлонового панчішного божевілля. Нейлон вважався важливим для воєнних дій, оскільки використовувався у виробництві парашутів, кордів для шин та інших військових припасів. У результаті нейлонові панчохи були суворо нормовані, що змушувало жінок вдаватися до винахідливих заходів, щоб підкреслити красу своїх ніг, наприклад, малювати панчохи на шкірі.

Нейлонові бунти

Після війни нейлонові панчохи повернулися до магазинів з помстою. У 1945 році по всій країні спалахнули «нейлонові бунти», коли сотні й тисячі жінок вишикувалися в черги, щоб купити бажані панчохи. Ситуація досягла свого піку в Піттсбурзі, де 40 000 людей вишикувалися в чергу завдовжки понад милю за 13 000 пар.

Спадщина нейлонових панчіх

Незважаючи на воєнні невдачі, нейлон залишався популярним вибором для панчішних виробів. Безперервна реклама та співпраця DuPont з висококласними модельєрами забезпечили його тривалий успіх. Нейлонові панчохи стали символом розширення прав і можливостей американських жінок та їхньої свободи.

Нейлон у сучасному одязі

Сьогодні нейлон все ще використовується у виробництві панчіх, колгот і гетр. Однак його присутність у модній індустрії зменшилася через зростання популярності натуральних тканин. Міцність і універсальність нейлону знайшли нове застосування на кухнях, у ванних кімнатах і офісах, головним чином у вигляді пластикових виробів.

Екологічні проблеми

Вплив виробництва нейлону на навколишнє середовище стає все більш серйозною проблемою. Нейлон як небіорозкладний матеріал сприяє забрудненню пластиком. DuPont визнала цю проблему і шукає способи зробити нейлон більш екологічно чистим і безпечним для навколишнього середовища.

Історія купальників: від Стародавнього Риму до наших днів

Купальні костюми в давнину

Найдавніше відоме зображення жінок у купальних костюмах датується IV століттям на Сицилії, де мозаїка на Віллі Рома ді Казале зображає жінок, які займаються спортом у схожих на бікіні костюмах. Однак протягом багатьох наступних століть є мало доказів того, що люди наважувалися увійти у воду.

Купання у XVII та XVIII століттях

Наприкінці XVII століття англійська мандрівниця Селія Фіннес описала типовий купальний костюм для жінок: вільний, жовтий полотняний одяг, який повністю приховував їхні тіла. Ці «купальні халати» використовувалися для громадських купань, що було поширеною практикою на той час.

Сором’язливість та купальні сукні

У XVIII та XIX століттях сором’язливість переважала у дизайні купальників. Жінки носили довгі сукні з важких тканин, які не ставали прозорими, коли намокали. Деякі навіть вшивали у поділ свинцеві тягарці, щоб запобігти підніманню суконь та надмірному оголенню.

Виникнення цільного купальника

У 1907 році австралійська плавчиня Аннет Келлерман спричинила скандал, коли її заарештували за носіння обтислішого, цільного костюма у Бостоні. Її арешт відкрив дорогу новій ері купальників, які наголошували на комфорті та функціональності.

Jantzen та «Червона дівчина для дайвінгу»

У 1915 році Jantzen, в’язальна фабрика у Портленді, ввела термін «купальний костюм» і створила свій знаковий логотип «Червона дівчина для дайвінгу». Це зображення, яке втілювало дух «ревучих двадцятих», допомогло популяризувати купальники та зробити Jantzen загальновідомим брендом.

Революція бікіні

У 1946 році французький інженер Луї Реар представив бікіні, назване на честь нещодавніх атомних випробувань на атолі Бікіні. Спочатку зустрінуте з опором, бікіні швидко набуло популярності та стало символом визволення та жіночого розширення прав і можливостей.

Купальники у сучасну епоху

З 1960-х років купальники еволюціонували незліченними способами. Купальні костюми з блузоном, ретро-двійки, буркині, захисні від ультрафіолету купальні футболки та стрінги — це лише кілька прикладів різноманітного асортименту варіантів, доступних сьогодні.

Фара Фосетт та американська мрія

У 1975 році культовий плакат Фара Фосетт у червоному цілісному купальнику став культурною сенсацією. Її образ представляв вершину сексуальної революції і передавав дух покоління.

Американські погляди на купальники

Хоча бікіні, можливо, походить з Франції, американські погляди на купальники завжди характеризувалися почуттям сором’язливості. Навіть сьогодні багато американців віддають перевагу купальникам, які натякають на сексуальність, а не відверто її демонструють.

Нейлонові панчохи: історія воєнного нормування і нейлонових бунтів

Винайлові панчохи: історія воєнного нормування і нейлонових бунтів