Home ЖиттяCulture and Religion Національна менора: символ Хануки та свободи віросповідання
Culture and Religion

Національна менора: символ Хануки та свободи віросповідання

by Жасмін
written by Жасмін

Національна менора: символ Хануки та свободи віросповідання

Традиція Національної менори

Традиція Національної менори почалася в 1979 році, коли лідер ортодоксальних євреїв Авраам Шемтов звернувся до президента Джиммі Картера з проханням розмістити менору на Еліпсі, парковій зоні між Білим домом і Монументом Вашингтона. Шемтов вважав, що у столиці країни має бути менора як символ Хануки, так само як є різдвяна ялинка як символ Різдва.

Спочатку міністр внутрішніх справ відхилив прохання Шемтова, посилаючись на занепокоєння щодо порушення Першої поправки. Однак Шемтов заручився підтримкою Стю Ейзенстата, радника президента Картера, який пригрозив відмовити у дозволі на Національну різдвяну ялинку, якщо не буде схвалено дозвіл на менору. Міністр поступився, і того року було засвічено першу Національну менору, у церемонії взяв участь президент Картер.

Зростання Національної менори

У перші роки церемонія запалення Національної менори проводилася в парку Лафайєт, навпроти Білого дому. На першій церемонії було присутніх лише кілька десятків людей, але з роками подія набирала популярності. У 1982 році президент Рональд Рейган оголосив менору «Національною менорою», прирівнявши її запалення до запалення Національної різдвяної ялинки. Через п’ять років менора була перенесена на своє нинішнє місце на Еліпсі.

Сьогодні церемонія запалення Національної менори — це масштабна подія, яку відвідують тисячі людей, а мільйони інших спостерігають за нею по телебаченню та в Інтернеті. Зазвичай церемонію проводить відомий єврейський політик, а менора запалюється протягом восьми ночей, щоночі по одній свічці, на згадку про вісім ночей Хануки.

Символізм Національної менори

Національна менора — це не просто символ Хануки. Вона також є символом свободи віросповідання та важливості захисту прав усіх американців сповідувати свою віру. Розмір і розташування менори регулюються єврейським законом, який говорить, що вона має бути видною здалеку, але не настільки високо, щоб людям доводилося витягувати шию, щоб її побачити. Це символізує тонкий баланс між потребою в релігійному самовираженні та потребою поважати права інших.

Значення Хануки

Ханука — це єврейське свято, яке відзначає перемогу Маккавеїв над Селевкідською імперією у ІІ столітті до нашої ери. Маккавеї були групою єврейських повстанців, які боролися за право вільно сповідувати свою релігію. Менора є символом перемоги Маккавеїв та торжества світла над темрявою.

Національна менора сьогодні

Національна менора продовжує залишатися потужним символом Хануки та свободи віросповідання. Вона нагадує про важливість боротьби за наші права та необхідність поваги до прав інших. Менора є маяком надії та натхнення для всіх американців, незалежно від їхньої віри.

Подорож Жасмін почалася з камерою в руках і серцем, наповненим історіями. Для неї світ не був просто зібранням зорових і звукових образів; це було живе полотно, виткане зі складних деталей, кожна з яких чекала на те, щоб її зафіксували та дослідили. Ця вроджена цікавість природно привела її до писемного слова, де вона відкрила силу мови, здатну створювати історії, які резонують із душею. Статті Жасмін у розділі життя LifeScienceArt є доказом цієї синергії. Її слова танцюють на сторінці, малюючи яскраві картини, що переносять читачів у саму суть досвіду. Чи то тиха роздума, викликана вранішнім сходом сонця, чи електризуюча енергія жвавої міської вулиці, Жасмін має надзвичайну здатність перекладати суть моменту в слова, що глибоко зворушують. Але таланти Жасмін виходять далеко за межі писемного слова. З гострим оком до деталей і душею фотографа вона бачить світ крізь унікальний об'єктив. Її фотографії — це не просто знімки; це вікна у приховані емоції та невимовлені історії. Один кадр, зроблений у характерному стилі Жасмін, може викликати калейдоскоп почуттів, спонукати до роздумів і пробудити відчуття здивування у глядача. Те, як вона грається зі світлом і тінню, або знаходить красу у звичайному, багато говорить про її мистецьке бачення. Очевидно, що Жасмін не просто бачить світ; вона глибоко і пристрасно його відчуває. Ця глибина почуттів також проявляється у її писанні. Статті Жасмін наповнені щирою відвертістю, яка пов'язує читачів на особистому рівні. Вона не боїться досліджувати складнощі життя, радості й смутки, перемоги й поразки, які ми всі переживаємо. Але навіть коли вона торкається важких тем, у її словах присутній оптимізм, віра у вроджену стійкість людського духу. Писемність Жасмін закликає читачів приймати весь спектр життєвого досвіду, знаходити красу у несподіваному і з мужністю та грацією долати виклики. Відчувається, що саме життя Жасмін — це безперервне дослідження, постійний пошук нових вражень і перспектив. Незалежно від того, чи відхиляється вона від протоптаних шляхів, щоб зафіксувати прихований скарб через свій об'єктив, чи занурюється в глибини людських емоцій через писемність, Жасмін насолоджується самим процесом подорожі. Цей вроджений дух пригод є заразливим, надихаючи читачів на власні дослідження, як внутрішні, так і зовнішні. Робота Жасмін — це не лише про те, щоб зафіксувати моменти; це про те, щоб розпалити іскру цікавості і пробудити бажання жити на повну. Можливо, найзахопливішим аспектом роботи Жасмін є відчуття близькості, яке вона викликає. Читання її статей відчувається як розмова з близьким другом, людиною, яка розуміє тонкощі життя і не боїться ділитися своєю вразливістю. Ця здатність встановлювати особистий зв'язок з читачами робить писання Жасмін настільки потужним і тривалим. Це свідчення її справжності та щирого бажання встановити зв'язок з іншими через магію слів і образів.