Девід Голдблатт: Південноафриканський фотограф, який зафіксував життя за часів апартеїду
Раннє життя та впливи
Девід Голдблатт, народжений у 1930 році в шахтарському містечку поблизу Йоганнесбурга, виріс за часів піднесення Національної партії. Політика апартеїду, яку проводила партія, систематично утискала небілих південноафриканців.
На цьому тлі в Голдблатта виник інтерес до фотографії, на який його надихнули такі журнали, як Life і Picture Post. Спочатку він прагнув стати журнальним фотографом, але згодом перемкнувся на документування боротьби проти апартеїду.
Документування апартеїду
Фотографії Голдблатта відображали повсякденні реалії життя за апартеїду. Він уникав сцени насильства, натомість зосереджуючись на тих тонких, але всепроникних способах, за допомогою яких дискримінація визначала людські життя.
Один із його найвідоміших знімків, зроблений у 1965 році, зображує білого хлопчика, який стоїть поруч зі своєю чорношкірою нянею Хаймвіберг. Колючий дріт на задньому плані символізує розділення, насаджувані апартеїдом.
Книга Голдблатта “Вигнанці КваНдебеле” 1989 року документує довгий і важкий шлях, який чорношкірі південноафриканці змушені були долати щодня, аби дістатися з районів, у які їх примусово переселили, до центрів міст.
Міжнародне визнання та спадщина
Творчість Голдблатта отримала міжнародне визнання. У 1998 році він став першим південноафриканським митцем, який провів персональну виставку в Музеї сучасного мистецтва (MoMA) у Нью-Йорку. Його фотографії експонувалися в музеях по всьому світу.
Перед смертю Голдблатт заповів свій архів негативів Єльському університету. Це рішення викликало суперечки, оскільки до цього він обіцяв передати колекцію Університету Кейптауна. Він забрав свою колекцію після того, як студенти-протестанти спалили художні твори на території кампусу, які вони вважали “колоніальними символами”.
Творчість Голдблатта й досі надихає та спонукає глядачів до роздумів. Його відданість документуванню несправедливостей апартеїду та його віра в силу діалогу й демократії залишаються актуальними й сьогодні.
Фотографічний стиль Голдблатта
Голдблатт переважно працював із чорно-білою фотографією, вважаючи, що для передачі суворих реалій апартеїду кольорові знімки є надто “приємними”. У 1990-х він почав експериментувати з кольором, але його місія — показати Південну Африку крізь призму чесності й моральності — залишилася незмінною.
Голдблатт називав себе “тяглом”, наполегливо втілюючи своє фотографічне бачення протягом багатьох десятиліть. Його роботи відображають глибоке розуміння соціальної та політичної динаміки його країни.
Вплив Голдблатта на південноафриканське суспільство
Фотографії Голдблатта відіграли значну роль у формуванні світового розуміння апартеїду. Його зображення викривали жорстокість і абсурдність системи, посилюючи міжнародний тиск, який зрештою призвів до її падіння.
Творчість Голдблатта продовжує викликати відгук у серцях південноафриканців і сьогодні. Вона слугує нагадуванням про минуле країни, а також каталізатором для постійних розмов про расу, нерівність і важливість примирення.
