Театр Аполло: спадщина афроамериканських розваг
Розташований у самому серці Гарлема, театр Аполло був оплотом афроамериканських розваг протягом більш ніж 75 років. Він відіграв вирішальну роль у розвитку популярної музики, танцю та комедії, а також став стартовим майданчиком для багатьох легендарних артистів.
Ранні роки
Театр Аполло відкрив свої двері у 1934 році як театр бурлеску лише для білої аудиторії. Однак у 1935 році він зазнав трансформації, коли почав допускати аудиторію різних рас. Цей крок виявився каталізатором для зростання популярності театру.
Однією з ключових фігур раннього успіху Аполло був Ральф Купер, актор, радіоведучий і багаторічний ведучий. Він створив легендарний конкурс «Аматорська ніч», який щосереди став постійним і улюбленим для виконавців і глядачів.
Френк Шиффман і Лео Бречер, які придбали театр у 1935 році, запровадили формат вар’єте-шоу та просували конкурс «Аматорська ніч», який зрештою транслювався на 21 радіостанції. Вони також висвітлювали великі гурти, зокрема Count Basie та Duke Ellington.
Місце народження популярної музики
Протягом перших 16 років свого існування Аполло представив майже всі видатні афроамериканські джазові групи, співаків, танцюристів і коміків тієї епохи. Біллі Холідей, Елла Фіцджеральд і Нат «Кінг» Коул виступали на його сцені, а театр відіграв вирішальну роль у розвитку бібопу і ритм-енд-блюзу.
У середині 1950-х років Аполло став ключовим гравцем у появі рок-н-ролу. Шоу за участю «Маленького Річарда» Пеннімана, Чака Беррі та Бо Діддлі допомогли сформувати жанр і вплинули на покоління музикантів, включаючи Елвіса Преслі.
Ера соул
Театр Аполло продовжував бути осередком інновацій у 1960-х і 1970-х роках. Джеймс Браун, «хрещений батько соулу», став постійним виконавцем там і допоміг у створенні соулу, фанку та хіп-хопу. Арета Франклін, «королева соулу», також залишила свій слід в Аполло, і її виступи там допомогли зміцнити її статус світової суперзірки.
Другий дім для митців
Окрім своєї ролі сцени для початківців, театр Аполло також служив другим домом для афроамериканських митців. Смоккі Робінсон згадує, як Рей Чарльз писав аранжування для пісень, які Робінсон і його група Miracles співали на своєму дебюті в Apollo в 1958 році. Сем Кук написав тексти для хіта Imperials «I’m Alright» у підвалі театру.
Спадщина досконалості
Спадщина театру Аполло як культурної установи не має собі рівних. Він відіграв важливу роль у розвитку афроамериканських розваг і справив глибокий вплив на американську культуру в цілому. Театр продовжує демонструвати найкращі та найяскравіші таланти індустрії розваг, а його конкурс «Аматорська ніч» залишається улюбленою традицією.
Видатні виконавці
Упродовж багатьох років театр Аполло приймав справжніх зірок афроамериканських розваг, зокрема:
- Біллі Холідей
- Елла Фіцджеральд
- Нат «Кінг» Коул
- «Маленький Річард» Пенніман
- Чак Беррі
- Бо Діддлі
- Джеймс Браун
- Арета Франклін
- Тіна Тернер
- Річард Прайор
- Майкл Джексон
Аматорська ніч
«Аматорська ніч» в Аполло стала стартовим майданчиком для численних кар’єр. Деякі з найвідоміших артистів, які починали в «Аматорській ночі», включають:
- Елла Фіцджеральд
- Сара Воан
- Семмі Девіс-молодший
- Гледіс Найт
- Петті ЛаБелль
- Майкл Джексон
