Home Мистецтво
Category:

Мистецтво

Публічне мистецтво

Від заводу до мистецтва: дивовижна трансформація промислової зони в Китаї

by Кім
written by Кім

Від заводу до мистецтва: перетворення промислової зони в Китаї

Виникнення нового мистецького кварталу

У самому серці галасливого мегаполісу Шеньчжень в Китаї занедбаний промисловий комплекс площею 20 акрів зазнає разючого перетворення на яскравий мистецький квартал. Цей масштабний проєкт, відомий як iD TOWN International Arts District, покликаний стати великим центром творчості та культурного самовираження.

Витоки проєкту лежать у 20-річному баченні пожвавлення старих заводських територій. На першому етапі проєкту вже було створено художні студії та започатковано різноманітні мистецькі починання. Design Boom, відоме видання про дизайн, задокументувало цю трансформацію, наголосивши на видаленні вікон заводу для забезпечення відкритої циркуляції та з’єднанні внутрішніх структур із зовнішніми подвір’ями.

Перепрофілювання промислових приміщень для творчості

Перепрофілювання промислових будівель для творчих потреб — це тенденція, яка набула популярності в усьому світі. У 1970-х роках район Сохо в Нью-Йорку став центром для художників, а подібні перетворення відбулися в Берліні та Бушвіку в Брукліні. Проєкт iD TOWN International Arts District виводить цю тенденцію на новий рівень, демонструючи потенціал перетворення великих промислових приміщень у процвітаючі центри мистецтва та культури.

Екологічні переваги від перепрофілювання промислових об’єктів

Крім свого культурного значення, проєкт iD TOWN International Arts District також пропонує екологічні переваги. Перепрофілювання промислових будівель може допомогти зменшити розростання міст і зберегти історичні споруди. Крім того, це може сприяти очищенню промислових пусток, тобто забруднених або потенційно забруднених ділянок.

У Сполучених Штатах Агенція з охорони навколишнього середовища (EPA) відіграла значну роль у фінансуванні очищення промислових пусток. Яскравими прикладами є перетворення 27-акрової текстильної фабрики в Льюїстоні, штат Мен, у житлові та офісні приміщення та очищення покинутого складу в Каунсіл-Блафс, штат Айова, який було переобладнано на горища для художників.

Майбутнє міжнародного мистецького району iD TOWN

iD TOWN International Arts District все ще перебуває на ранній стадії, але він уже залучив різноманітну спільноту художників та мистецьких організацій. Відкриті планування поверхів і великі вікна проєкту забезпечують достатньо місця для художнього самовираження та співпраці.

У міру розвитку проєкту очікується, що він приваблюватиме ще більше художників і відвідувачів, перетворившись на місце призначення для любителів мистецтва та каталізатор культурного обміну. iD TOWN International Arts District є свідченням сили перепрофілювання промислових приміщень і трансформаційного потенціалу мистецтва та творчості.

0 comment
0 FacebookTwitterPinterestEmail
Мініатюрне мистецтво

Чарівний світ олов’яних солдатиків та мініатюр: Museo de los Soldaditos de Plomo

by Жасмін
written by Жасмін

Чарівний світ олов’яних солдатиків та мініатюр

Музей епічних пропорцій

У палаці XVII століття у Валенсії, Іспанія, розмістився Museo de los Soldaditos de Plomo, де зберігається найбільша у світі колекція олов’яних солдатиків та мініатюрних фігурок. З понад мільйоном ретельно виготовлених моделей цей музей пропонує захопливу подорож історією, мистецтвом та уявою.

Олов’яні солдатики: історичний ажіотаж

Мода на колекціонування олов’яних солдатиків виникла у Франції XVIII століття, де їх спочатку створювали як іграшки для дітей. Однак Наполеон Бонапарт використовував мініатюрні моделі Люкотта для розробки стратегії своїх військових кампаній, що викликало великий інтерес серед еліти.

Британське майстерство мініатюрного мистецтва

Коли йдеться про створення мініатюр, британці завоювали репутацію майстрів. Ендрю Роуз, якого називають “найкращим скульптором солдатів усіх часів”, створював вишукані моделі з неперевершеним рухом та деталізацією. Грінвуд і Болл, відомі як “Да Вінчі серед художників-баталістів”, вдихали життя у свої фігурки з дивовижним реалізмом.

Діарами: історія оживає

Діарами музею є свідченням сили мініатюр у відтворенні історичних подій. Від грандіозної битви при Альмансі до капітуляції коштовностей королеви Ізабелли кожна сцена ретельно відтворена з приголомшливою точністю. Науковці та художники співпрацювали, щоб гарантувати, що кожна деталь, від ієрогліфів до афганських хортів, відображає справжній дух епохи.

Створення мініатюр

За публічними галереями у прихованому світі складських приміщень зберігається величезна колекція, яка чекає своєї черги, щоб прикрасити музейні експозиції. Тут кваліфіковані майстри невтомно працюють над каталогізацією, реставрацією та перефарбуванням моделей, щоб оживити історію.

Жіночі мініатюри заповнюють прогалину

На ранніх етапах колекціонування мініатюр домінували чоловічі фігури. Однак потреба родини Ногера в жіночих моделях надихнула їх заснувати Facan, компанію, яка виробляла мініатюрних жінок, дерева та інші аксесуари. Це нововведення дозволило створювати діорами, які відтворювали ширший спектр історичних подій і сцен із літератури.

Олов’яні солдатики як навчальні посібники

Крім своєї художньої та історичної цінності, олов’яні солдатики також слугували навчальними посібниками. Від стратегічного планування кампаній Наполеона до уроків бізнесу та лідерства, викладених Алехандро Ногера, ці маленькі фігурки відіграли значну роль у формуванні розуму.

Збереження історії та натхнення уяви

Museo de los Soldaditos de Plomo — це більше, ніж просто колекція іграшок. Це сховище історії, свідчення людської творчості та джерело нескінченного захоплення. Коли відвідувачі милуються вишуканими мініатюрами, вони переносяться в різні епохи, стають свідками вирішальних битв, досліджують стародавні культури та розкривають таємниці минулого.

0 comment
0 FacebookTwitterPinterestEmail
Різноманітність у художніх музеях

Відсутність різноманітності в колекціях художніх музеїв: дослідження виявило домінування білих чоловіків-митців

by Жасмін
written by Жасмін

Колекції художніх музеїв: брак різноманітності

Гендерна та етнічна репрезентація у провідних музеях

Новаторське дослідження, опубліковане в журналі PLoS One, виявило разючу відсутність різноманітності в колекціях провідних художніх музеїв США. Дослідження проаналізувало понад 40 000 творів мистецтва в 18 великих музеях і виявило, що 85% представлених художників є білими, а 87% – чоловіками.

Відсутність різноманітності є предметом занепокоєння вже протягом десятиліть. У 1989 році феміністський колектив Guerrilla Girls відомо запитав: “Чи повинні жінки бути голими, щоб потрапити в Метрополітен-музей?” Їхнє провокаційне питання підкреслило відсутність жіночого представництва в Метрополітен-музеї мистецтв.

Методологія дослідження

Недавнє дослідження Чеда Топаза з коледжу Вільямса та його колег є першим масштабним дослідженням художньої різноманітності культурних установ. Вони склали списки приблизно з 10 000 художників, представлених у постійних колекціях таких музеїв, як Метрополітен-музей, Чиказький інститут мистецтв та Національна галерея мистецтв.

Щоб визначити стать і етнічну приналежність художників, дослідники залучили працівників через краудсорсингову платформу Amazon Mechanical Turk. Кожен набір імен проходив щонайменше через п’ять раундів класифікації, а відповіді перевірялися, щоб досягти консенсусу.

Результати: переважання білих чоловіків

Дослідники виявили, що білі чоловіки домінували у вибірці, становлячи приголомшливі 75,7% від кінцевого пулу даних. Білі жінки відставали з 10,8%, за ними йшли азійські чоловіки (7,5%) та латиноамериканські чоловіки (2,6%). Усі інші групи, представлені як за статтю, так і за етнічною приналежністю, були зареєстровані в пропорціях менше 1%.

Відмінності між музеями

Хоча деякі музеї показали кращі результати, ніж інші, відмінності в репрезентації все ще були значними. Наприклад, афроамериканські художники становлять 10,6% художників у колекції Високого музею мистецтв в Атланті, порівняно з лише 1,2% у всіх досліджуваних музеях. Музей сучасного мистецтва в Лос-Анджелесі може похвалитися відсотком робіт латиноамериканських художників приблизно втричі більшим, ніж у середньому по країні.

Однак інші музеї відстали. У Національній галереї мистецтв було понад 97% художників у своїй колекції, які були білими, і 90% були чоловіками. Музей сучасного мистецтва в Нью-Йорку, попри те, що зосереджувався на періоді в історії мистецтва з більшою різноманітністю, мав лише 11% жінок-художниць у своїй колекції.

Обмеження дослідження

Дослідження має деякі обмеження. Автори включили лише художників, особистість яких можна було визначити з майже повною впевненістю, опустивши анонімних творців минулих століть, включаючи тих, хто, імовірно, був людьми кольорової раси.

Цілі колекціонування та різноманітність

Цікаво, що дослідження виявило слабку кореляцію між заявленими цілями колекціонування музею та його рівнем загальної різноманітності. Це свідчить про те, що музеї можуть збільшити різноманітність своїх колекцій, не змінюючи свою увагу на конкретні періоди часу та географічні регіони.

Заклик до дій

Відсутність різноманітності в колекціях художніх музеїв — це постійна проблема, яку необхідно вирішувати. Музеї несуть відповідальність за представлення різноманітності своїх громад і за те, щоб зробити мистецтво доступним для всіх.

Збільшуючи представництво жінок, кольорових людей та інших недостатньо представлених груп у своїх колекціях, музеї можуть створити більш інклюзивний і справедливий світ мистецтва для всіх.

0 comment
0 FacebookTwitterPinterestEmail
Музеї

MoMA розпочинає масштабну експансію та переосмислює свій підхід до мистецтва

by Жасмін
written by Жасмін

Музей сучасного мистецтва (MoMA) розпочинає масштабну експансію та переосмислює свій підхід до мистецтва

Реконструкція та розширення

Культовий Музей сучасного мистецтва (MoMA) у Нью-Йорку проходить масштабний проєкт з розширення та реконструкції, який зачинить свої двері на чотири місяці, з 15 червня по 21 жовтня 2023 року. Цей проєкт додасть 40 000 квадратних футів нового галерейного простору, що дозволить MoMA виставляти додатково 1000 витворів мистецтва, довівши загальну кількість своєї колекції приблизно до 2500 експонатів.

Новий підхід до показу мистецтва

MoMA також переглядає свій підхід до демонстрації своєї колекції, зосереджуючись на створенні більш інклюзивного та експериментального художнього простору. Музей перестане розділяти твори за видами, дозволяючи живопису, малюнкам, скульптурам, фотографіям та архітектурі ділити один простір. Такий міждисциплінарний підхід заохочуватиме відвідувачів розглядати мистецтво з нових перспектив і встановлювати зв’язки між різними художніми дисциплінами.

Зобов’язання щодо різноманітності та інклюзії

MoMA прагне збільшити представництво жінок, афроамериканців, азійців та латиноамериканських митців у своїй колекції та виставках. Музей започаткував партнерство зі Studio Museum у Гарлемі для спільної роботи над виставками та висвітлення робіт недостатньо представлених митців.

Нові виставки та програми

Розширений MoMA представить різноманітні нові виставки та програми, зокрема:

  • Літнє шоу в MoMA PS1 у Квінсі, що представляє роботи кенійського художника-фігуративіста Майкла Армітеджа.
  • Огляд латиноамериканського мистецтва, що демонструє багаті та різноманітні художні традиції регіону.
  • Ретроспектива робіт Беті Саар, 92-річної афроамериканської художниці, відомої своїм дослідженням африканського племінного містицизму, історії та ностальгії.
  • Нова освітня платформа, що пропонує низку програм і ресурсів для студентів, викладачів та громадськості.
  • Студія для живих виступів і програмування, що забезпечує простір для митців для спілкування з відвідувачами та експериментів з новими художніми формами.
  • Галереї на першому поверсі, що є безкоштовними для публіки, що робить колекцію MoMA більш доступною для ширшої аудиторії.

Відроджений художній центр

Після свого повторного відкриття MoMA стане відродженим художнім центром, що пропонуватиме відвідувачам більш інклюзивний, експериментальний і різноманітний досвід. Прагнення музею представити більш широкий спектр художніх голосів і перспектив збагатить культурний ландшафт Нью-Йорка та надихатиме майбутні покоління художників та любителів мистецтва.

Переваги розширення

  • Збільшений галерейний простір для показу більшої кількості творів мистецтва.
  • Більш інклюзивний та експериментальний підхід до показу мистецтва.
  • Більше представництво жінок, афроамериканців, азійців та латиноамериканських митців.
  • Нові виставки та програми, які залучають і навчають відвідувачів.
  • Відроджений художній осередок, що сприяє творчості та культурному обміну.
0 comment
0 FacebookTwitterPinterestEmail
Література

Революція кишенькової книги: Penguin Books і зміна обличчя популярної літератури

by Кім
written by Кім

Революція кишенькової книги: як Penguin Books змінили популярну літературу

Народження кишенькової книги

На тлі Великої депресії у британського видавця Аллена Лейна виникла мрія: зробити якісну літературу доступною для широких верств населення за доступною ціною. Натхненний великою кількістю дешевих журналів і бульварної літератури на залізничних станціях, Лейн задумав створити кишенькові книги, які продавалися б за ціною пачки цигарок.

Завдяки фінансовій підтримці власних заощаджень, Лейн запустив Penguin Books у 1935 році. Перші десять назв, у тому числі роботи Агати Крісті, Ернеста Хемінгуея та Дороті Сейерс, мали миттєвий успіх, продавшись накладом понад три мільйони примірників протягом року.

Інноваційний дизайн Penguin

На відміну від традиційних книг у твердій палітурці, кишенькові книги Penguin наголошували на бренді, а не на окремих назвах. Їхні обкладинки мали прості, чіткі шрифти, колірне кодування та культовий логотип пінгвіна. Цей відмінний дизайн допоміг Penguin виділитися серед конкурентів і здобути широке визнання.

Розширення горизонтів

Успіх Penguin призвів до розширення його каталогу, зокрема запуску видання нехудожньої літератури Pelican у 1937 році. Pelican друкував оригінальні твори видатних авторів, таких як Джордж Бернард Шоу, і відіграв значну роль у формуванні політичного дискурсу під час Другої світової війни.

Під час війни кишенькові книги Penguin стали незамінними для солдатів, які носили їх у кишенях і читали в окопах і на передовій. Невеликий розмір і міцність книг робили їх ідеальними для умов воєнного часу.

Спадщина Penguin

Інноваційний підхід Penguin до видання кишенькових книг революціонізував літературний ландшафт. Він зробив якісні книги доступними для ширшої аудиторії, прищепив любов до читання і відіграв ключову роль у формуванні популярної культури.

Модель Penguin у Сполучених Штатах

Натхненні успіхом Penguin, Pocket Books було засновано у Сполучених Штатах у 1938 році. Pocket Books перейняли схожу модель, пропонуючи якісні кишенькові видання популярних художніх і нехудожніх творів. Як і Penguin, Pocket Books стали невід’ємною частиною американських книгарень і бібліотек.

Цифрова ера

Останнім часом зростання популярності електронних книг і цифрових видань поставило перед традиційними видавцями кишенькових книг нові виклики. Однак формат кишенькової книги залишається популярним, особливо серед читачів, які цінують фізичність і доступність книг.

Незважаючи на зміни в ландшафті, Penguin Books залишається провідним видавцем якісної літератури в м’якій палітурці, продовжуючи спадщину Аллена Лейна і його новаторського бачення.

0 comment
0 FacebookTwitterPinterestEmail
Музичні технології

Паперові записи: розкриття прихованих звуків

by Кім
written by Кім

Паперові записи: розкриття прихованих звуків

Оцифрування паперової музики

У світі збереження музики стався значний прорив: з’явилася можливість витягувати музику з паперових зображень записів. Цей процес, відомий як перетворення зображення на звук, дарує нове життя паперовим записам музики, відкриваючи приховані звуки, які колись вважалися втраченими.

Процес: від паперу до звуку

Перетворення паперового зображення в музику — це багатоступінчастий процес, який включає сканування з високою роздільною здатністю, викривлення та заповнення кольором. Спочатку виконується сканування з високою роздільною здатністю надрукованого музичного запису. Потім круглі канавки на записі викривляються в ряд паралельних ліній. Ці паралельні лінії потім заповнюються суцільним кольором, створюючи цифрове подання звукових хвиль.

ImageToSound: повернення паперу до життя

Магія відбувається, коли цифровий файл обробляється спеціальною програмою під назвою ImageToSound. Ця програма аналізує кольорові візерунки в паралельних лініях і перетворює їх на звукові хвилі, ефективно витягуючи музику з паперового запису.

Розкриття історичних скарбів

Паперові музичні записи не є рідкістю, і вони мають величезну історичну цінність. Багато ранніх записів грамофона та втрачених німих фільмів були збережені як паперові відбитки для цілей авторського права. Оцифровуючи ці паперові записи, ми можемо виявити та зберегти ці безцінні зразки музичної історії.

Важливість збереження

Збереження паперових записів має вирішальне значення для захисту нашої музичної спадщини. Ці записи надають цінні відомості про минуле, дозволяючи нам чути та цінувати музику, яка формувала різні епохи. Оцифрування відіграє важливу роль у забезпеченні довговічності цих записів, захищаючи їх від пошкодження та втрати.

Погляд на процес

Блог Media Preservation Університету Індіани пропонує захопливий погляд на процес оцифрування паперових записів. Їхній блог демонструє результати їхніх зусиль, дозволяючи нам почути звуки, витягнуті з цих історичних документів.

За межами музики: збереження інших носіїв

Техніка перетворення зображення на звук не обмежується музичними записами. Вона також використовувалася для оцифрування та відновлення втрачених німих фільмів, які були збережені як паперові відбитки. Цей інноваційний підхід відкриває нові можливості для збереження та повторного відкриття втрачених культурних артефактів.

Висновки

Можливість перетворити паперові зображення записів на музику є чудовим досягненням у галузі збереження музики. Цей революційний процес вдихає нове життя у паперові записи, розкриваючи приховані звуки та зберігаючи нашу музичну спадщину для майбутніх поколінь. Приймаючи оцифрування та вивчаючи інноваційні технології, ми можемо гарантувати, що скарби минулого продовжать звучати в сьогоденні та надихатимуть наступні покоління.

0 comment
0 FacebookTwitterPinterestEmail
Культурна Спадщина

Antiquities Looting in Syria: A Grave Threat to Cultural Heritage and a Source of Terror Funding

by Кім
written by Кім

Пограбування старожитностей у Сирії: загроза культурній спадщині

Руйнування культурної спадщини Сирії

Під час воєнних дій культурні пам’ятки часто перебувають під загрозою. В Сирії Ісламська держава (ІДІЛ) грабує та знищує старожитності, щоб фінансувати свої військові дії. Давні міста, такі як Хомс і Алеппо, перетворено на руїни, а римські, грецькі, вавилонські та ассирійські пам’ятки знищено.

Також розграбовано музеї, включаючи Музей мозаїки в провінції Ідліб, який був заповнений творами римської епохи. Вкрадені римські вази з могил продають на ринках у південних містах Туреччини, таких як Газіантеп.

Роль “вартових пам’яток”

У спробі зберегти культурні цінності Сирії з’явилася нова група “вартових пам’яток”. Ці археологи та експерти зі спадщини працюють над каталогізацією збитків і захистом об’єктів, що перебувають під загрозою.

Зараз група є мережею з 200 осіб, яка діє у контрольованій повстанцями Сирії. Однак, на відміну від своїх колег з часів Другої світової війни, сирійські “вартові пам’яток” мають мало ресурсів і не підтримуються збройними підрозділами.

Вони покладаються на контрабандистів і посередників, щоб подорожувати через контрольовану повстанцями територію, переміщаючись у лабіринті збройних угруповань, включаючи ІДІЛ, Джабхат ан-Нусра, підтримувану США опозицію та сирійський режим.

Їхня робота є небезпечною, оскільки вони є мішенню як для режиму, так і для ісламістських угруповань. Однак вони продовжують працювати над захистом культурної спадщини Сирії та навчають повстанські групи щодо важливості її поваги.

Міжнародні зусилля для боротьби з розграбуванням

Міжнародна рада музеїв (ICOM) опублікувала Список екстреної допомоги сирійських культурних об’єктів під загрозою, щоб попередити потенційних покупців про можливе походження та важливість розграбованих артефактів. ЮНЕСКО продовжує висвітлювати події, що загрожують культурній спадщині Сирії.

Вплив розграбування на конфлікт

Розграбування старожитностей є не лише злочином проти культурної спадщини, а й джерелом фінансування тероризму. Минулого року іракський офіцер розвідки заявив, що ІДІЛ заробив до 36 мільйонів доларів на розграбуванні однієї території навколо Аль-Набека, сирійського міста, відомого своїми ранньохристиянськими пам’ятками.

Розграбування посилює насильство і страждання у сирійській війні, яка вже забрала понад 200 000 життів і змусила мільйони людей переселитися.

Виклики та невизначеності

Сирійські “вартові пам’яток” стикаються з багатьма викликами у своїй роботі. Вони мають обмежені ресурси, часто є мішенню збройних груп, а ступінь успішності їхніх зусиль невизначений.

Однак вони залишаються відданими захисту культурної спадщини Сирії та підвищенню обізнаності про важливість її збереження.

0 comment
0 FacebookTwitterPinterestEmail
Середньовічне мистецтво

Статуя готики, якій 700 років, знайдена в іспанському річищі

by Кім
written by Кім

Статуя готики, якій 700 років, знайдена в іспанському річищі

Відкриття

Під час дивовижного відкриття рибалка в Галісії, Іспанія, натрапив на рідкісну середньовічну статую, що зображує Діву Марію та немовля Ісуса в річці Сар біля Сантьяго-де-Компостела. Фернандо Брей помітив дивний камінь під час риболовлі на форель і зрозумів, що це релігійна ікона.

Ідентифікація та датування

Після надсилання фотографій Ані Паулі Кастор з місцевої асоціації спадщини Apatrigal статую було ідентифіковано як релігійну ікону в готичному стилі. Початковий аналіз, проведений Кастор і міністерством культури Галісії, датував статую XIV століттям, що робить її потенційно віком понад 700 років.

Опис

Покрита мохом статуя, виготовлена з граніту, важить приблизно 330 фунтів. Вона зображає Марію, яка сидить на троні з дитиною, що відпочиває на її колінах. Два зношених ангела сидять на її плечах, тримаючи її плащ. Основа статуї прикрашена чотирипелюстковими квітами та листям аканта, що свідчить про те, що колись вона могла бути прикріплена до стіни.

Історичне значення

Відкриття статуї в Коншо, громаді поблизу Сантьяго-де-Компостела, викликало припущення, що вона могла походити з нині втраченої церкви та місця паломництва. Сантьяго-де-Компостела є остаточним пунктом призначення на паломницькому шляху Каміно-де-Сантьяго, а Коншо лежить на його околиці.

Вилучення та аналіз

Робітники витягли статую з річища і перевезли її до Музею паломництва та Сантьяго для очищення та подальшого вивчення. Дослідники проаналізують статую, щоб визначити її точний вік, походження та історичне значення.

Відсутні риси

Обличчя і Марії, і Ісуса відсутні, можливо, їх видалили в спробі осквернити ікону. Видалення цих рис свідчить про те, що статуя могла бути мішенню релігійного вандалізму.

Культурна та історична цінність

За словами регіонального міністра культури Галісії Романа Родрігеса, відкриття статуї має величезну культурну та історичну цінність. Крім своєї художньої цінності, статуя дає уявлення про середньовічне минуле Галісії та роль релігії в регіоні.

Розкриття історії

Дослідники прагнуть розкрити історію створення, залишення і повторного відкриття статуї. Вони сподіваються пролити світло на те, чому вона так довго залишалася невідкритою біля міста і що її присутність говорить про історію Сантьяго-де-Компостела.

Поточні дослідження

Відкриття статуї викликало хвилювання серед істориків та археологів. Поточні дослідження нададуть додаткову інформацію про її походження, значення та історію її повторного відкриття в річці Сар.

0 comment
0 FacebookTwitterPinterestEmail
Культурна Спадщина

Культурні скарби Південної Кароліни: подорож історією та мистецтвом

by Зузана
written by Зузана

Культурні скарби Південної Кароліни: подорож історією та мистецтвом

Історичні скарби

Південна Кароліна є скарбницею історичних місць, що пропонують зазирнути у багате минуле штату. Відправтеся в подорож до Aiken-Rhett House, палацової резиденції, що демонструє довоєнне життя Чарльстона. Огляньте музей Ендрю Джексона і занурьтесь у захоплюючу історію дитинства “Старого Гікорі” та Війни за незалежність. Зробіть крок назад у часі в Державному музеї (Південної Кароліни), де інтерактивні експонати оживляють історію штату.

Мистецтво і культура

Культурне життя Південної Кароліни не менш яскраве. Музей мистецтв Колумбії може похвалитися вражаючою колекцією європейського та американського образотворчого мистецтва, включаючи шедеври Боттічеллі, Каналетто і Моне. Музей і галерея при Університеті Боба Джонса зберігає одну з найкращих колекцій релігійного мистецтва в Західній півкулі. Для отримання унікальних вражень відвідайте Kudzu Kabin Designs і станьте свідком перетворення кудзу в химерні кошики та паперові вироби.

Дитячі пригоди

Маленькі дослідники будуть у захваті від інтерактивних дитячих музеїв Південної Кароліни. Дитячий музей Південної Кароліни пропонує практичні експонати, що розпалюють цікавість і уяву. У Дитячому музеї Лоукантри діти можуть покерувати креветочним траулером і приміряти середньовічні костюми.

Вивчення спадщини корінних американців

Культурний центр катавба в Рок-Хілл увічнює багату спадщину індіанської нації катавба. Дізнайтеся про їхню історію, традиції та самобутню кераміку.

Архітектура довоєнного періоду

Зануртеся в елегантний світ довоєнної архітектури в (Гемптонському) музеї, розташованому в історичній будівлі Банку Гемптона. Помилуйтеся складними деталями і дізнайтеся про регіональні індіанські перекази і медичні практики.

Бавовна і сільське господарство

Зануртеся в історію бавовняної промисловості Південної Кароліни в (Південнокаролінському) музеї бавовни. Дізнайтеся про інструменти та технології, що використовувалися в цій важливій частині економіки штату.

Історія рабства та Громадянської війни

Музей Старого невільничого ринку в Чарльстоні слугує болісним нагадуванням про жахи рабства. Огляньте цю колишню галерею работоргівлі та дізнайтеся про боротьбу і стійкість тих, хто зазнав цієї нелюдської практики.

Ремісники та ремесла

У Південній Кароліні проживає велика спільнота ремісників та майстрів. Відвідайте Ремісничий центр (Південної Кароліни), де ви можете помилуватися та придбати унікальне народне мистецтво, видувне скло, кошики з солодкої трави та багато іншого.

Військова історія

Віддайте шану спадщині Цитаделі, військового коледжу в Чарльстоні. Архів і музей Цитаделі зберігає величезну кількість матеріалів, що стосуються її історії та ролі, яку вона відіграла в американській Громадянській війні.

Скачки та спорт

Відчуйте гострі відчуття від перегонів зі стрибками через перешкоди в Національному музеї перегонів зі стрибками через перешкоди на іподромі Спрінгдейл. Дізнайтеся про історію цього кінного виду спорту і помилуйтеся трофеями та пам’ятними речами, що виставлені на огляд.

Інтерактивні експонати та дослідження

(Флоренський) музей мистецтва, науки та історії пропонує різноманітну колекцію, від давніх середземноморських артефактів до практичних занять для дітей. Зануртеся у світ мистецтва, науки та історії.

Спадщина Цитаделі

Дослідіть багату історію Цитаделі та її вплив на Південну Кароліну в архіві та музеї Цитаделі. Відкрийте роль закладу у вихованні поколінь лідерів і його внесок у військову спадщину штату.

0 comment
0 FacebookTwitterPinterestEmail
Портрет

Анна Клевська: Портрет, що зачарував Генріха VIII

by Зузана
written by Зузана

Анна Клевська: Портрет, що зачарував Генріха VIII

Відреставрований шедевр Лувру

Майже через 400 років музей Лувр ретельно відреставрував культовий портрет Анни Клевської роботи Ганса Гольбейна, створений у 1539 році, представивши яскраве і життєрадісне зображення королеви Тюдорів. Процес реставрації розкрив приховані деталі та пролив світло на переконливу силу мистецтва, яка відіграла ключову роль у рішенні Генріха VIII одружитися з Анною.

Портрет, що зачарував короля

Ганс Гольбейн, відомий своїми майстерними портретами, зобразив Анну Клевську в усій її красі. Одягнена у блискучий червоний оксамит на тлі яскраво-синього кольору, її карі очі сяють з-під прозорої лляної шапочки, прикрашеної коштовним камінням. Нещодавно відкриті яскраві кольори і ретельно промальовані деталі є свідченням виняткових здібностей Гольбейна і переконливої сили його мистецтва.

Коли Генріх VIII побачив портрет Гольбейна, він був зачарований неземною красою Анни і дав згоду на весілля. Однак, зустрівшись з Анною особисто, Генріх розчарувався її зовнішністю, вважаючи її менш привабливою, ніж на її мальованому портреті. Незважаючи на початкове розчарування, Генріх уклав шлюб з політичних міркувань, який зрештою закінчився анулюванням через півроку.

Анна Клевська: Більше, ніж портрет

Анна Клевська з’явилася як реальний кандидат на четвертий шлюб Генріха VIII після смерті його третьої дружини, Джейн Сеймур. Томас Кромвель, головний радник Генріха, хвалив красу і чесноти Анни, описуючи її як “втілення любові і краси”.

Портрет Гольбейна, хоча й лестить зовнішності Анни, можливо, не повністю передав її справжню подобу. Історики припускають, що Анна була вищою і міцнішою, ніж зображено на картині. Проте портрет відіграв значну роль у рішенні Генріха одружитися з Анною, продемонструвавши вплив мистецтва на історичні події.

Погляд у минуле

Відреставрований портрет Анни Клевської пропонує унікальне вікно в минуле, показуючи яскраві кольори і вишукані деталі ранньомодерного портрета. Він дає уявлення про двір Тюдорів, роль мистецтва у формуванні сприйняття та складні стосунки між Генріхом VIII та його шістьма дружинами.

Значення краси та інші цікаві деталі

При уважнішому розгляді глядачі можуть помітити слабку точку поблизу лівого куточка губ Анни, що вказує на наявність родимки краси. Ця тонка деталь надає портрету автентичності та чарівності, натякаючи на природну красу Анни.

Більш того, останні дослідження з використанням інфрачервоної рефлектографії виявили крапковий підмальовок під корсажем Анни, що надає цінну інформацію про художній процес Гольбейна і еволюцію портрета.

Спадщина Анни Клевської

Незважаючи на анулювання її шлюбу з Генріхом VIII, Анна Клевська прожила довге і насичене життя. Проголошена “улюбленою сестрою” короля, вона до самої його смерті підтримувала тісну дружбу з Генріхом. Анна насолоджувалася заможним життям, отримуючи щедрі аліменти і віддаючись різним заняттям, таким як азартні ігри і полювання.

Анна пережила всіх інших дружин Генріха VIII і померла під час правління своєї падчерки, Марії I. Її історія слугує нагадуванням про складну і часто непередбачувану природу королівських шлюбів і про стійкість жінок перед лицем несприятливих обставин.

Проект реставрації Лувру

Проект реставрації музею Лувр вдихнув нове життя в шедевр Гольбейна, гарантувавши його збереження для майбутніх поколінь. Скрупульозний процес очищення і відновлення розкрив первісну яскравість картини і виявив приховані деталі, забезпечивши глибше розуміння Анни Клевської і її місця в історії.

0 comment
0 FacebookTwitterPinterestEmail
Newer Posts
Older Posts